середньою деградацією біоцетичного покриву. Вона відрізняється значною різноманітністю біогеоценотичного покриву і великою різноманітністю його використання.
На екологію також впливають джерела збудження навколишнього середовища у місцях автозаправочних станцій, котелень, підсобних господарств, а також робіт пов’язаних з видобутком нафти і газу.
Висновок
Карпатський національний природній парк включає дуже цікаві з фітоісторичної та ботаніко-географічної точок зору гірські масиви. В Чорногорі найкраще в Карпатах збереглися сліди льодовикового періоду, а в Горганах відомі найбільші осередки реліктової дендрофлори. У заповідних зонах збереглися залишки пралісів, а також незаймані антропогенним впливом екосистеми криволісся, субальпійських і альпійських лук Вони мають велике наукове значення для вивчення історії розвитку рослинного покриву у льодовиковий період, дослідження динамічних кліматичних умов, аналізу їх структурно-функціональних особливостей.
КНПП має також важливе екологічне і народногосподарське значення, оскільки сприяє міграції спонтанних??? видів фауни і флори у прилеглі угіддя, На його території збереглися біогрупи елітних дерев, популяції диких плодових, лікарських, ефіроолійних, декоративних рослин. Їх осередки можна використати як насіннєві ділянки, а популяції – для генетико-селекційних робіт.
КНПП розташований в абсолютно чистій екологічній зоні (якщо не зважати на глобальне забруднення). Тому особливо важливе його соціальне і рекреаційне значення для масового оздоровлення населення, а також для розвитку різних форм гірського спорту й туристичної сфери. Оскільки на територіх парку сонячна радіація значно менша, ніж у Криму, ткут існують оптимальні умови для оздоровлення населення із зони Чорнобильської катастрофи.
Життєво важливе завдання охорони природнього середовища слід розглядати не лише в еколого-економічному, але й соціальному та загальнокультурному аспектах. Такі запаси повинні бути покладені в основу обґрунтування перспективного розвитку КНПП. Програмою розвитку слід передбачити покращення його територіальної структури, ландшафтної і біогеографічної репрезативності, багато-функціонального природо-охоронного, соціального, культурного і дидактичного призначення. Зокрема, заборонити вирубку лісу, буріння та добування нафти і газу, безсистемний випас худоби, неузгоджене використання угідь.
Література
Адаменко О. М., Приходьмо М. М. Регіональна екологія і природні ресурси. – Івано-Франківськ: Таля, 2000. – 278 с.
Брадіс Є. М., Зап’ятова О. О. Типи рослинності альпійського поясу і їх кормова цінність. – К.: В-во АН УРСР, 1954. – 188 с.
В’янов О. С., Гавура С. П., Данит В. В. Історія геологічного розвитку Українських Карпат. – К.: Наукова думка, 1981. – 178 с.
Гоголєв І. М., Проскура З. В. Природа Українських Карпат. – Львів: В-во Львівського ун-ту, 1968. – 168 с.
Зубаровський В. М. Фауна України. – К.: Наукова думка, 1975. – 229 с.
Козий Г. В. Флора і фауна Карпат. – М.: В-во АН СССР, 1963. – 15 с.
Мельник А. І. Острівні ялинки українського полісся. – К.: Наукова думка, 1993. – 214 с.
Онікієнко В. В., Жунанський Я.І. Природа і господарство Станіславської області УРСР. – Чернівці, 1960.
Природа Українських Карпат (Серпат. Під ред. Геренчука К. І. – Львів: Карпати, 1978.
Стойко С. М., Мілкіна Л. І., Солодкова Т. І. та ін. Охорона природи Українських Карпат та прилеглих територій. – К.: Наукова думка, 1980. – 261 с.
Екологія і закон. Екологічне законодавство України. Книга 2. – К.: Юрінком Інтер, 1997.