Метали скріплюють кістки при переломах. Окремими металами покривають поверхні інших речовин, щоб запобігти корозії.

Секретар. Слухається справа “Мінеральні добрива”. Слово надається свідку.

7-й свідок. Мене турбує питання охорони природи і використання на полях колгоспів добрив, пестицидів, стимуляторів росту рослин. Усі вони використовуються для хімічного захисту рослин. Але це не захист, а масове знищення, отруєння рослин, а зними – й тварин і й людей. Пестициди знижують імунітет, організм стає малозахищеним перед хворобами.

Секретар. Слово надається адвокату.

Адвокат. Я протестую. Прошу суд урахувати заслуги наших хімічних речовин, як мінеральних добрив. Без них рослини не росли б краще, не давали б гарних плодів.

Наприклад, калькій карбонатом (CaCO3) вапнують кислі грунти. Рослини забирають з води для них хімічні елементи, й грунти збіднюються. А завдяки щорічному внесенню мінеральних добрив людина поповнює запас поживних речовин у грунті. Прошу це врахуати при винесенні вироку.

Секретар. Оголошую перерву для винисення рішення суду. (Перерва 1-2 хв.)

Секретар. Встати! Суд іде! (Оголошує вирок суду).

Засудити хімію за забруднення та отрюєння навколишнього середовища. Слово надається прокурору.

Прокурор. Я згоден осудити хімію як винуватця забруднення природи, отруєння. Але я звинувачую людину, яка живе в природі та є найрозумнішою істотою на Землі. Тому людині необхідно добре знати хімію. Саме вона може зберегти природу екологічно чистою.

Коли повітря вбиває.

(Учнівська конференція.)

Учнівську конференцію проводять у вигляді круглого столу. Учні заздалегідь дістають завдання: підготувати інформацію про стан забруднення навколишнього середовища у рідній місцевості, виготовити плакати, підготувати газети на тему збереження природи.

Зал оформляти стінгазетами, плакатами. На дошці вислови:

Екологія – наука майбутнього. І, можливо саме існування людини на планеті залежатиме від її прогресу.

Ф.Дрьо. “Екологія”.

Ми живемо серед природи ... . Ми постійно діємо на неї, про те не владні над нею.

Й.Гете.

За своєю природою людина була і залишається кочівником, бо вона руйнує місце, де розкладає своє шатро і пасе череди.

Карл Фріес.

Можна, мабуть, сказати, що призначення людини ніби зводиться до того щоб знищити свій рід, заздалегідь зробивши земну кулю непридатною для проживання.

Ж.Лемарк

Кожен відповідає за ту шкоду, яку він чинить не лише своїми діями, а й своєю недбалістю чи необачливістю.

Громадськи Кодекс Франціцї, с.1383.

Людина загине, вбита, незмірним ростом того, що вона називає цивілізацією.

Ж.Фабр.

Учитель. Кінець ХХ століття безперечно довів, що розвиток науки й техніки дає людині чимало благ. Але за блага, які науково-технічний прогрес створює для людини, розплачується сама природа. Світ зіткнувся з гострою проблемою сучасності – послабленою увагою до законів природи, навіть їх нехтуванням. За оцінками фахівців, стан здоров’я населення залежить: на 20-40% – від генетичних чинників, на 20-30% – від способу життя і лише на 10% – від служб охорони здоров’я. Завдяки розвитку свідомості, мислення і мови людина змогла відокремити себе від негативного впливу навколишнього середовища, змінюючи його та пристосуючи до своїх потреб. Давно і точно сказано, що природа не храм, а майстерня... Але виникає запитання: чи майстер орудує в цій майстерні?

Зазанаючи впливу довкілля, людина сама здатна впливати на нього. Тому нині антропогенний впли на природу перевищив її можливості самовідновлення та регулювання. Цей результат не можна вважати нашою перемогою. Невмінння правильно використовувати закони природи робить людину обмежувальним чинником її існування.

Учень 1. Людина може прожити кілька тижнів без їжі, кілька днів без води, а без повітря – кілька хвилин. Враховуючи, що за добу людина споживає в середньому близько 1 кг. їжі, до 2,5 л. води й 12 кг. повітря, стає зрозумілим, що чисте повітря – найголовніший, найважливіший продукт споживання. Тим більше, що дихати доводиться завжди – незалежно від того, забруднене повітря чи ні, отруєне воно чи чисте.

Учень 2. Що ж таке повітря? Незважаючи на те, що людина живе на дні “повітряного океану”, вона вивчила повітря значно пізніше, ніж інші речовини. Це пояснюється тим, що повітря невидиме, не має ні запаху, ні смаку. Лише наприкінці XVIII століття А.Лавуазьє визначив склад повітря. До його складу входять азот – 78%, кисень – 21%, вуглекислий газ – 0,03%, аргон – 0,93%.

У повітрі є ще пил, водяна пара і чимало домішок різних газів. Різновид і концентрація токсичних речовин, що входятьдо складу атмосфери сучасних міст і промислових центрів, зростають з кожним роком. Забруджнення атмосфери дорого обходиться людині в природі. Основною шкодою від забруднення ще недавно вважали зниження видимості через чорну димову завісу (смог), котра часто висіла над промисловими районами. Сьогодні зниження видимості створює значні перешкоди торговим перевезенням, особливо повітряному транспортові. Проте якість видимості не є основним показником загального забруднення атмосфери. Газові й радіоактивні викиди значно сильніше забруднення атмосфери без будь-якого порушення видимості. І все ж погана видимість ознака того, що доступ сонячної енергії до Землі зменшується. Це сприяє тривалому застою смогу (суміш мряки й диму з чатками мінерального, органічного й фотохімічного характеру) в нижніх шарах атмосфери. Раніше дуже часто говорили про “смогову хворобу”, виникнення якої ставили у пряму залежність від ступеня повтря. Смог поглинає до 50% ультрафіолетових променів, 25% сонячного випромінювання.

Учень 4. Найбільше зло для здоров’я людини забруднене повітря. Клініко-епідеміологічні дослідження вказують на пряму залежність захворюваності і смертності населення від забруднення повітря. Неаналізуючи механізму впливу забруднювачів на організм людини, необхідно зазначити, що димовий смог є причиною руйнуання органів дихання, захворювань легенів (емфізема, бронхіт, астма); фотохімічний смог спричинює подразнення слизових оболонок очей, носа,