За прогнозом вчених нафти, газу та кам’яного вугіллія може вистачити на 20-25 років. Тому вченим необхідно працювати над новими джерелами паливних ресурсів, а геологам розвідати нові родовища.

Ведучий. Газ, нафта та кам’яне вугілля – одні із важливих природніх копалин, що є основним джерелом отримання технічного палива та головним видом серовини для промислового органічного синтезу.

Про основні напрямки розвитку технології нафтової, нафтохімічної та коксохімічної промисловосіт доповість “директор” заводу.

Зразок доповід “директора” заводу.

Напрямки розвитку технології нафтової та нафтохімічної промисловості з кінця минулого століття і до теперішнього часу тісно пов’язані з практичними потребами суспільного розвитку: дешеві джерела енергії, створення нових матеріалів для промисловості і сільського господарства. В останній час вуглеводні стали головним видом сировини для промислового органічного синтезу. Промисловість органічного синтезу переробляє більш доступну вуглеводневу сировину у вуглеводні необхідного складу і будови. Головні методи переробки: розщеплення (крекінг), дегідрування, алкілірування, ізомеризація, полімеризація. Нищі парафіни: етан, пропан, ізобутан – при термічному дегідруванні утворюють відповідні ненасичені вуглеводні, які використовуються для різноманітних синтезів, каталітичне дегідрування вищих парафінів приводить до утворення олефів, які використовують для отримання миючих засобів. Заміщуючи атоми водню у вуглеводнях на інші атоми або групи атомів можна перейти до нових класів органічних сполук.

Численні продукти, які отримують в промисловості із вуглеводнів використовують для синтезу каучуку, пластмас, синтетичних волокон, миючих засобів, барвників, формацевтичних препаратів. Інженерно-технічні працівники заводу працюють над проблемами використання дешевої сировини, впроваджуючи нові перспективні технології.

Наш завод займається переробвою нафти та кам’яного вугілля. В наш час існує два способи переробки нафти: 1)фізичний – перегонка нафти, 2)хімічний, що включає каталітичний та термічний крекінг та ароматизацію вуглеводнів.

Хімічний процес відрізняється від фізичного тим, що при високій температурі і при використанні каталізаторів можна добути такі речовини, яких немає у вихідній нафті. Хімічний спосіб переробки нафти приводить до збільшення виходу бензину.

Детально про способи переробки нафти та кам’яного вугілля розкажуть “інженери заводу”.

Зразок доповіді “інженера-технологі” первинної переробки нафти.

Нафта – це суміш вуглеводнів. Під час первинної переробки шляхом перегонки її розділяють на фракції. Перегонка – це фізичний процес: нафту розділяють на фракції завдяки різниці температур кипіння вуглеводнів по відношенню їх величини молекулярних мас.

(Найбільш важливі фракції (розгляд колекції “Нафта”) подані у таблиці №2 додаток ).

Перегонку нафти здійснюють в установці, що складається з трубчастої печі, ректифікаційної колони і теплообмінної апаратури. У трубах печі нафта нагрівається до 3500С і у вигляді пари надходить ректифікаційну колону – стальний циліндричний балон – апарат заввишки 40 метрів з кількома десятками горизонтальних перегородок з отворами, так званих тарілок. Пара нафти, надходячи в колону, піднімається вгору і проходить через отвори в тарілках. Відбувається розділення нафти на окремі суміші вуглеводнів, які зріджуються на тих чи інших тарілках залежно від температури кипіння. Фракції виводяться із колони.

Ведучий. Бензин, що отримують при первинній перегонці нафти задовольняє потреби у бензині на 15% і бензин прямої перегонки містить лише нерозгалужені вуглеводні, які мають низьке октанове число. Для підвищення виходу бензину та покращення його чкості застосовують процес, який називають крекінгом. Про вторинну переробку нафти доповість інженер цеху вторинної переробки нафти.

Зразок доповіді.

Вторинна переробка нафти

термічний каталітичний ароматизація

крекінг крекінг вуглеводнів.

Крекінг – це процес розкладу вуглеводнів нафти на більш леткі речовини. Крекінг дає можливість значно підвищити вихід бензину та його якість за рахунок вмісту крекінг бензину ненасичених вуглеводнів. Крекінг – процес забезпечує промисловість сировиною.

Термічний крекінг проводять при високій температурі (450-6000С), підвищеному тиску (2-7мПа).

Каталітичний крекінг проводять за наявностю каталізаторів при 4500С і атмосферному тиску. Під час каталітичного крекінгу разом з реакційними розщепленнями вуглеводнів проходить їх ізомеризація, що підвищує октанове число бензину. У промисловості широко здійснюється ароматизація вуглеводнів за наявності платинового каталізатора, що також підвищує октанове число бензину.

Важливим джерелом вуглеводнів є кам’яне вугілля, яке використовують також як паливо. Про переробку кам’яного вугілля доповість “інженер коксохімічного цеху”.

Зразок доповіді.

Велику кількість кам’яного вугілля використовують як паливо у прромисловості і впобуті. Якщо кам’яне вугілля піддати термічному розкладу без доступу повітря, то отримуємо слідуючі продукти.

Продукти коксування кам’яного вугілля

Кокс кам’яновугільна коксовий

смола газ

Коксовий газ складається з водню, метану, аміаку, етилену. Кам’яновугільна смола – суміш ароматичних вуглеводнів. Кокс використовують на металургійних заводах, а коксовий газ та кам’яновугільна смола служать сировиною для хімічної промисловості.

Спалювати кам’яне вугілля недоцільно, вченим необхідно знайти технологію коксування вугілля, щоб кокс використовувати як сировину для хімічної промисловості.

Ведучий. Можна зробити висновок про те, що нафта є невід’ємним елементом в нашому повсякденному житті, адже багато речовин і матеріалів добувають з нафти. Застосування нафти, яку називають “чорним золотом”, дало не тільки багатства людині, а викликало негативні екологічні проблеми.

Про забруднення навколишнього середовища розповість “інспектор по охороні навколишнього середовища”.

Зразок доповіді “інспектора”.

Нафта, газ, вугілля знаходяться в складно збудованих пластах глибоких горизонтів осадчого чохла. Їх пошук вимагає буріння глибоких свердловин, які порою супроводжуються великими авріями: на поверхню землі виливається значна частина нафти, високомінералізованої підземної води, порою виникають пожежі. У атмосферу викидається велика кількість нафти й газу, отруючи навколишнє середовище. Особливо великої шкоди такі аварії завдають, коли вони трапляються в морях та океанах. Розв’язати проблему нафтового забруднення досить складно. Ступінь забруднення різними нафтами не однакова.

Нгафта та нафтопродукти – високотоксичні для флори та фауни сполуки. Тому нафтове забруднення завдає великої шкоди, порушуючи біологічну рівновагу моря. Плями нафти не пропускають сонячних променів, перестають розмножуватись водорості і планктон