Зміни магнітного поля Землі
Однією з особливостей, нашої планети є її магнітне поле. Ми не будемо торкатися досить складного питання про причини його наявності, але підкреслимо, що воно є однією з необхідних умов існування життя на. нашій, планеті. Всі живі істоти Землі мільйони років еволюціонували саме в умовах магнітного поля і без існувати не можуть. Канадський учений Я. Крейн досліджував живі організми, які знаходилися в спеціальній камері з меншою, ніж земна, напруженістю магнітного поля. Після 72-годинного перебування в таких умовах різко (в 15 разів) зменшувалася здатність бактерій до розмноження, знижувалась нейромоторна активність птахів, у мишей порушувався обмін речовин. У разі тривалішого перебування в умовах зменшеного магнітного поля Б тканинах виникали необоротні зміни і розвивалося безпліддя.
Але ж геофізики (палеомагнітологи) встановили, що протягом геологічної історії нашої планети магнітне поле неодноразово зни-жувало свою напруженість і навіть змінювало знак (тобто північ-ний і південний магнітні полюси мінялись місцями). Таких епох зміни знаку магнітного Поля, або інверсій, нині встановлено бага-то десятків, вони відбилися в магнітних властивостях гірських по-рід. У епохи безпосередньої зміни знаку магнітного поля це поле щезало, щоб потім знову з'явитися, наростаючи до норми, але вже з протилежним знаком. Скільки часу тривала епоха без магнітно-го поля, палеонтологи сказати сьогодні не можуть, але гадають, що кілька тисяч років. Наприклад, нинішня магнітна епоха умов-но названа епохою прямої полярності. Вона триває вже близько 700 тис. років. Проте напруженість поля повільно, але неухильно знижується. Якщо цей процес буде розвиватися й надалі, то при-близно через 2 тис. років напруженість магнітного поля Землі впа-де до нуля, а потім, через певний час «безмагнітної епохи», почне наростати, але буде мати протилежний знак.
Якщо досліди Крейна вважати адекватними, то «безмагиітна епоха» має сприйматися живими організмами як катастрофа. Ба-гато з них вимруть або змінять свої властивості. Проте існує ще й інша небезпека. Справа в тому, що магнітне поле Землі є щи-том, захищає життя на Землі від потоку сонячних і космічних час-ток (електронів, протонів, ядер деяких елементів). Рухаючись з величезними швидкостями, такі частки є сильним іонізуючим фак-тором, що, як відомо, впливає на живу тканину, й зокрема на гене-тичний апарат організмів.
За допомогою перших супутників, запущених на космічні ор-біти, були виявлені радіаційні пояси навколо нашої планети. Встановлено, що земне магнітне поле відхиляє траєкторії косміч-них іонізуючих часток і «закручує» їх навколо планети.
Отже, в епохи, коли Земля не має магнітного поля, у неї ще-зає захисний антирадіаційний щит. Значне (в кілька разів) збіль-шення радіаційного фону має значно впливати на біосферу: одні групи організмів повинні вимирати, серед інших має різко зростати кількість мутацій тощо. А якщо взяти до уваги сонячні спалахи, тобто колосальні за потужністю вибухи на. Сонці, що вивергають надзвичайно сильні потоки космічних променів, то слід зробити висновок, що епохи щезання магнітного поля Землі є епохами ка-тастрофічного впливу на біосферу з боку Космосу.
Рекультивація порушених земель
У результаті антропогенної діяльності утворюються порушені землі, тобто такі, що втратили свою господарську цінність або стали джерелом негативного впливу на природне середовище.
Найбільше порушення земель виникає внаслідок відкритих гірничодобувних робіт (кар'єри, відвали). В Україні в тому ж Криворізькому. залізорудному районі з'явилися великі ділянки місячного ландшафту», де не може рости жодна рослина, жити жодна тварина. Під час проведення підземних гірничодобувних робіт теж має місце порушення місцевості — обвали й деформація поверхні внаслідок просадок ґрунту над відпрацьованими ділянками родовищ. Землі порушуються також за рахунок відвалів, терико-нів, звалищ.
Крім того, що кар'єри й шахти спотворюють ландшафт земної поверхні, вони порушують також режим підземних вод на прилег-лих територіях. Як встановили американські вчені, кожний кар'єр шкідливо впливає на прилеглі ділянки приблизно такої ж площі» як-його власна. Шахти й кар'єри внаслідок інтенсивних відкачок підземних вод знижують рівень підземних вод на великих прилег-лих ділянках.
Згідно з існуючим законодавством, порушені землі підлягають рекультивації, тобто відновленню їх цінних властивостей. Проведення рекультиваційних робіт є обов'язком тих гірничодобувних підприємств, які ці землі порушили, причому вартість рекультивації входить у собівартість одержаного вугілля, руди чи інших корисних копалин.
Послідовність рекультиваційних робіт така: спочатку виконується технічна рекультивація, а потім біологічна. Технічна, або гірничо-технічна, рекультивація полягає в підготовці порушених земель до наступного використання в народному господарстві. Залежно від того, як планується використовувати порушені землі, розрізняють такі види технічної рекультивації:
сільськогосподарська (підготовка земель до використання як сільськогосподарських угідь);
лісогосподарська (підготовка земель під лісопосадки);
будівельна (підготовка земель до промислового й цивільного будівництва);
водогосподарська (підготовка до створення на них водойм, зокрема для розведення риби);
рекреаційна (підготовка земель під об'єкти відпочинку);
санітарно-гігієнічна (консервація порушених земель, якщо і рекультивація з іншою метою з якихось причин недоцільна).
Сільськогосподарська рекультивація є найдорожчим видом відновлення земель і здійснюється в районах розвину того сільського господарства й сприятливих для сільського господарства кліматичних зонах на великих за площею відвалах або кар'єрах.
Лісогосподарська рекультивація здебільшого прово-диться там, де є можливість відновити ділянки лісу з цінними по-родами дерев; Вартість її й вимоги до агрохімічних характеристик відновлюваних грунтів нижчі, ніж при сільськогосподарській ре-культивації.
Водогосподарська рекультивація здійснюється у від-працьованих кар'єрах, які часто заповнюються ґрунтовими водами.
Рекреаційна рекультивація проводиться неподалік від міст і великих населених пунктів з метою створення зон відпочин-ку для трудящих. Здебільшого вона поєднується з водогосподар-ською й лісогосподарською.
Санітарно-гігієнічна рекультивація застосовується до тих об'єктів, які й до порушення були непридатними для вико-ристання в народному господарстві,
