3. ПРОБЛЕМА АРАЛЬСЬКОГО МОРЯ

Існує багато причин аральської катастрофи, але як ми знаємо головна з них це дуже різке скорочення річкового стоку. Раніш у море впадало багато рік, але тепер багато води витрачається на полив, зрошення земель поруч з ріками, тому до самого моря-озера не доходить достатня кількість води.

Якщо подивитися для чого витрачається вода, взята з рік, то можна побачити що не вся вона витрачається раціонально. Біля її половини витрачається на так називане промивання полів. Після поливу вода випаровується, а в землі залишається солі, що містилися в цій воді, тому вона засолюється і втрачає родючість. Зміст солей у воді, який промивають землю, після промивання стає загрозливої до 5-10 г/л (хочу помітити, що максимально припустима концентрація солей у питній воді – 1г/л). Але в ґрунті міститися не тільки солі, але і то, що людина використовує на полях для полегшення своєї праці, тобто різні добрива, такі як пестициди і дефоліти, а, отже, всі ці речовини вода розчиняє в ґрунті.

Воду після промивання полів скидають у низини, де вона утворить величезні озера. З них така брудна вода просочується в колодязі й інші джерела питної води, відкіля люди беруть воду. Внаслідок цього в районі Аралу за останні десятиліття смертність зросла вдвічі (наприклад, дитяча смертність виросла з 4,47% до 7,15%, а в деяких районах до 8-9%), вмирає кожна 12-та дитина. Материнська смертність у 4,3 рази вище, ніж у середньому по країнах СНД, у 90% жінок – різні хронічні захворювання і т.п., цей список можна продовжувати довго. Але при цьому в басейні Аралу не вистачає навіть і такої води, тому що її споживання в 5-6 разів нижче норми.

З цього положення можна вийти, схоже, тільки одним шляхом – це знайти способи для повторного використання вод, тоді не потрібно буде брати її з річок чи брати значно меншу кількість стоку, і менше скидати забруднені води в річку.

За останні два десятки років Аральське море позбавилося 640 кубометрів води. Це сильно вплинуло на стан моря, його обсяг зменшився вдвічі, а площа – на 1/3,солоність води досягла 27 грамів солі на літр (адже воно було колись прісним).

Рівень моря впав більш ніж на 13 метрів. 2,6 млн. гектарів перетворилося в соляну пустелю, що вже одержала назву Аралкум. В Аральське море нагромадилися мільярди тонн отрутних солей, що потрапили сюди разом з водою після промивання полів. З дна моря постійно піднімаються десятки мільйонів тонн солоного пилу, у якій накопичена велика кількість отруйних речовин, що потім несуться вітром на дуже великі відстані. Особливо небезпечно те, що на полях у Середній Азії для боротьби з хворобою бавовнику використовується хімікати діхлордіфенілтріхлоретан (ДДТ). Це з'єднання не розкладається в природі і тому воно дуже небезпечно для людини. Отруйні хімікати подібні цьому багато років накопичувалися в морі, а тепер над цим регіоном випадають кислотні дощі. Мінералізація опадів дуже загрозлива, так над Ташкентом вона вже досягла 165 мг/л. Дуже загрозливо і те, що отрутний пил попадає в атмосферу землі, що вже було замічено в деяких країнах.

В останні роки десятки і сотні природних водоймів і озер у Приаральську, що давали їжу худобі, рибі, птаху, що годували людей, висохнули. Дельти Сирдарьї й Амудар'ї також пересохли. Разом з висиханням дельт зник очерет, що споживався Кизил-Ординським целюлозно-паперовим комбінатом, тепер ліс для нього поставляють із Сибіру. З Прибалтики і з Далекого Сходу, останніх 10 років завозиться риба для двох консервних комбінатів в Аральську і Муйнаке.

Моря дуже сильно впливають на навколишнє середовище, на вологість повітря, на температуру, на сільське господарство і т.д. Термічний вплив моря поширився на 200-300 км, а його вплив на вологість повітря досягло 300-350 км до півдня. Раніш області, що прилягають до Аралу, випробували тільки сприятливий його вплив. Але з всиханням моря амплітуда зимових і літніх температур збільшилася на 1,5-2 градуса, повітря стало сухішим, без морозний період скоротився на 12 днів, але і цього досить, щоб негативно впливати на вегетаційний період сільськогосподарських культур, на врожайність і продуктивність сільського господарства. Аральська катастрофа негативно позначається на економіці, соціальному пристрої і здоров'ї населення Приаральля. Аридізація і гострий недолік води, вбивчий для всього живого, обумовили повну деградацію екосистеми регіону. Сама велика проблема, породжена пересиханням Аралу і дефіцитом прісної води, це засолення біоцетоза. Але крім цього існує і безліч інших більш дрібних, але настільки ж важливих проблем, що відбулися в результаті катастрофи Аралу. У прискореному темпі розвиваються процеси опустелювання, від цього особливо сильно постраждала дельта Амудар'ї. Загинули масиви очеретяних заростей на площі 800 тис. гектарів, на грані зникнення виявилися унікальні реліктові турангові ліси вздовж русла річки. Засухливість дельти призвело до різкого збідніння тваринного світу, що зменшився майже в 5 разів.

На Аралу і приаральї відбулася екологічна катастрофа, що вчені назвали регіонально-критичною ситуацією, тому що вона торкається весь Середньоазіатський регіон.

Надзвичайно несприятлива обстановка склалася навколо Каракумського каналу. Канал забирає з Амудар'ї близько 12 кубокілометрів води в рік. Ця вода губиться на фільтрацію і випар (по розрахунках одних фахівців до 3 кубокілометрів, а по іншим від 5 до 7 кубокілометрів). Вчені вважають,