Сприятливі передумови для збільшення площі земель з природними рекреаційними ландшафтами, що склалися у процесі реформування економічних відносин у землекористуванні, забезпечуються:

· вилученням земель сільськогосподарського призначення (насамперед деградованих орних земель) внаслідок економічної збитковості їх використання за призначенням;

· вилученням із промислового використання (у видобувній, будівельній та інших галузях виробництва) земельних ділянок, які втратили природний стан і становлять підвищену небезпеку для збереження навколишнього середовища;

· наданням переваги відновленню природних ландшафтів як найбільш доцільному виду використання земель, що вибувають із сільськогосподарського використання;

· встановленням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг навколо водних об'єктів;

· збільшенням території лісів, лісосмуг навколо сільськогосподарських угідь, промислових та житлових зон;

необхідністю виконання Україною міжнародних зобов'язань у галузі охорони довкілля.

Реалізація Програми розрахована на період до 2015 року, який поділяється на два етапи - 2000-2005 та 2006-2015 роки. У додатку Б наведено основні заходи, що передбачається здійснити, згідно цієї програми, для збереження лісових та природних рекреаційних ресурсів України.

Проблеми екології лісу, збереження лісових ресурсів та моніторингу лісових екосистем є одним з пріоритетних напрямків наукових досліджень, дослідженням цих проблем в Україні займається Український НДІ лісового господарства і агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького (УкрНДІЛГА). Наукове забезпечення цього напрямку здійснюють лабораторія екології ландшафтів і агролісомеліорації та лабораторія лісового моніторингу і сертифікації.

У 1996-1997 р.р. в рамках програми США з підтримки досліджень в країнах (US Country Studies Program) науковці лабораторії провели пілотну фазу досліджень щодо можливого впливу глобальної зміни клімату на ліси України. Дослідження показали, що при реалізації різних сценаріїв зміни клімату на території України, будуть спостерігатися як негативні, так і позитивні зміни у лісах. Негативні зміни будуть пов’язані, в першу чергу, з різкою зміною умов росту лісів внаслідок зміни температурного режиму і кількості опадів, збільшенням частоти та інтенсивності пошкодження дерев хворобами та шкідниками, збільшенням кількості лісових пожеж. Позитивні зміни (збільшення приросту) можливі внаслідок збільшення концентрації вуглекислого газу в атмосфері та, як наслідок, збільшення інтенсивності росту лісових рослин.

Висновок.

З врахуванням викладеного вище матеріалу можна зробити висновок, що регіони України мають різну структуру природно-ресурсних багатств із перевагою тих чи інших компонентів, що і визначає величину інтегрального показника їхнього потенціалу

Унікальні природні умови Криму і Карпат забезпечують наявність величезного рекреаційного потенціалу відповідних регіонів. Домінуючими в складі даного виду ресурсів є санаторно-курортні ресурси, якими славиться Південь України. У Карпатському регіоні зосереджені рекреаційні ресурси лікувальної властивості: мінеральні води (Львівська область) і лікувальні бруди (Івано-Франківська і Тернопільська області).

Ключове значення і, отже, найбільша вага при економічній оцінці, у структурній ієрархії регіонального природно-ресурсного потенціалу мають запаси таких ресурсів:

· мінеральних,

· земельних,

· водяних,

· лісових,

· рекреаційних.

Тому найбільш високі інтегральні показники природно-ресурсного потенціалу характерні для регіонів, що володіють значними запасами перерахованих природних багатств.

Найменш об'ємним природно-ресурсним потенціалом володіють Центрально-Український і Волинський регіони, показники яких відповідно складають 6% і 3,5%. Замикаюча позиція цих регіонів порозумівається розташуванням досить незначних запасів усіх видів ресурсів на їхнє території, крім земельних.

Величина природно-ресурсного потенціалу є необхідною, але недостатньою умовою для ефективного соціально-економічного розвитку регіону. Рух по траєкторії стійкого регіонального розвитку, що визначається економічним, соціальної й екологічним векторами, детерминировано реалізацією комплексних потенційних можливостей регіону. Їхню величину можна розглядати як геоекономічний потенціал регіону, домінуючим структурним елементом якого є природно-ресурсний потенціал.

Список використаної літератури.

1. Лісовий Кодекс України // Відомості Верховної Ради , 1994 року, № 35

2. Закон України „Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу „Курортополіс Трускавець””. // Відомості Верховної Ради , 2004, №9

3. Закон України „Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України” // Відомості Верховної Ради , 2000, № 47.

4. Програма перспективного розвитку рекреаційних зон в Україні від 22 вересня 1994// Відомості Верховної Ради , 1994, № 28

5. Заставний Ф.Д. Географія України. – Львів, Екотехніка, 1994.

6. Мішогло Г.О. Економічна географія України з основами виробництва. – К., Поступ, 1997.

7. Розміщення продуктивних сил / Під ред.Є.П.Качана. – К., Діло,1997.

8. Андропов О.М. Стан рекреаційного комплексу України // Економіка і Екологія, 2005, № 24.

9. Богатко О.Г. Вплив лісів на клімат в Україні // Україна Молода, 19 січня 2005.

10. Гаспарян А.А. Розвиток гірського туризму в Україні. //Бізнес, 2006, №5

11. Гонгало П.Ф. Проблеми відтворення ресурсного комплексу України. // Економіка і Екологія, 2004, №15

12. Кішко П.К. Деревообробна промисловість України: проблеми та перспективи розвитку // Бізнес, 2006, №3.

13. Куроїдов О.Н. Навколишнє середовище та розвиток рекреаційного комплексу України // Україна Молода, 7 листопада 2000.

14. Михайлов В.А. Антропогенний вплив на навколишнє середовище. // Економіка і Екологія, 2004, №15

15. Прутко К.К. Україна – ресурсний придаток ? // Зірка надії, 26 травня 2004.

Додатки.

Додаток А

Перелік біосферних заповідників, природних заповідників, національних природних парків України. 

Назва  | Рік створення  | Загальна площа, га  | Площа власних земель, га  | Кількість видів з Червоної книги України

Флори | Фауни

Біосферні заповідники

“Асканія-Нова” | 1985 | 33307 | 11312 | 22 | 41

Чорноморський | 1985 | 89129 | 89129 | 24 | 69

Карпатський | 1993 | 57880 | 31995 | 92 | 74

Дунайський | 1998 | 46403 | 46403 | 8 | 61

Природні заповідники

Кримський | 1923 | 44175