Таблиця 4.6 – Фізико – хімічні властивості палив

Найменування показнику | Норма для палива | Піролізна рідина (за експери

ментом)

Мазут паливний марки 40, ДСТУ 4058-2001 | Мазут паливний марки 100, ДСТУ 4058-2001 | Паливо дизельне марки З ДСТУ 3868-99 | Паливо пічне побутове, ТУ 38101656-76

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

Щільність при 200С, кг/м3 | не нормується | не нормується | 840 | не нормується | 928

Теплість згоряння у перерахунку на сухе паливо кДж/кг, не менше | 40740 | 40530 | не нормується | 9800 ккал/кг | 49500

В’язкість при 1000С, не більш, м2/с | не нормується | 50,0·10-6 | не нормується | не нормується | 1,7·10-6

В’язкість кінематична при 200С, не більш, сСт | не нормується | не нормується | 1,8-6,0 | 5,0 | 8,0

Зольність, %, не більше,

для мазуту малозольного

для мазуту зольного |

0,04

0,12 |

0,05

0,14 | 0,01 | 0,02 | 0,063

Масова частка механічних домішок, %, не більш | 0,5 | 1,0 | Відсутні | відсутні | 0,009

Масова частка води, %, не більш | 1,0 | 1,0 | Відсутні | менш ніж 0,03 | менш ніж 0,03

Продовження таблиці 4.6

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

Масова частка сірки, %, не більше | 1,5 | 1,5 | 0,05-0,5 | 0,5 | 0,67

Температура спалаху, 0С, не нижче у відкритому тиглі | 90 | 110 | не нормується | не нормується | 56

Температура спалаху, 0С, не нижче у закритому тиглі | не нормується | не нормується | 35 | 42 | 45

Температура застигання, 0С, не вище | + 10 | + 25 | - 25 | - 15 | - 25

Результати яки наведені у таблиці 4.6 дозволяють зробити слідуючи висновки: по своїм властивостям піролізна рідина більше за всього наближається до пічного побутового палива. Різниця спостерігається тільки по значенням кінематичної в’язкості при 200С, яка для продуктів піролізу вище на 60%. Зольність продуктів піролізу у 3 рази вище ніж у пічного побутового палива. А вміст сірки на 13% вище верхньої допустимої межі для пічного побутового палива. Таким чином проведені експерименти свідчать про те, що піролізна рідина не тільки за фракційним складом схожа на дизельне пальне та пічне побутове паливо, але й вона також може бути безпосередньо застосована у промислових котельнях, що і практикується вже близько 7 місяців у місті Харкові та Харківській області. Але при застосуванні піролізної рідину у промислових котельнях необхідно пам’ятати про додаткове встановлення газоочисних приладів для зменшення викидів сірки та золи. Такі прилади виготовлюються у промисловості та застосовуються на виробництві. В першу чергу до них відносяться циклони скрубери Вентурі та таке інше.

5 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ З ГУМОВОТЕХНІЧНИМИ ВИРОБАМИ

5.1 Пожежна безпека підприємств гумовотехничної промисловості

Ділянки зборки-розборки покришок у багатьох випадках є вибухонебезпечними і відносяться до класу В-Іб, що накладає визначені вимоги до розміщення електротехнічного устаткування. При випадковому розливі бензин може потрапити на педалі включення складальних верстатів і від електричної іскри запалитися, тому що привод діючих верстатів не має вибухозахисного виконання. Отже, необхідно дотримувати максимальну обережність при роботі з бензином або приводи забезпечувати пристроями, що усувають іскріння [17].

Змащення зовнішньої і внутрішньої поверхні змащенням на основі бензину представляє також велику пожежну небезпеку, оскільки при цьому виникають заряди статичної електрики, що при відповідній концентрації пар бензину можуть стати імпульсом запалення [18].

На ряді шинних заводів для змащення внутрішньої поверхні покришок, які вулканізуються у форматорах-вулканізаторах, застосовують автоматичні верстати, що виключають ручну працю, а замість змащень, приготовлених на основі бензину використовують змащення, у яких як дисперсне середовище вибирають воду, а в якості сполучного – гліцерин.

Збереження пальних і вибухонебезпечних твердих речовин вимагає визначених заходів безпеки. При організації збереження каучуку (особливо натурального) необхідно враховувати його пальні властивості. При горінні 1 кг каучуку виділяється 44000 кДж тепла і велика кількість летучих речовин, що можуть утворювати в повітрі пальні суміші [18, 19].

Тому основною умовою правильного збереження каучуків є підтримання температурно-вологістного режиму в приміщеннях складу з застосуванням вентиляції. Оптимальні умови збереження досягаються при 10-15 0С і відносній вологості повітря 70-75%. Склади каучуку постачають засобами пожежогасіння, в них строго підтримуються правила протипожежної безпеки (не застосовують відкритого полум'я, іскрових і запальних засобів).

Для збереження легко займистих рідин резервуари і сховища влаштовують підземними (з рівнем рідини не менш чим на 0,2 м нижче найменшій планувальній відмітки прилягаючої площадки) і в деяких випадках наземними [20].

При зливі і транспортуванні легко займистих рідин у цехи, пожежа може виникнути від розрядів статичної електрики. У цих випадках передбачають антистатичний захист.

За вибухопожежною та пожежною небезпекою приміщення і будівлі поділяються на п’ять категорій: А, Б, В, Г та Д [19, 4].

Визначення категорій приміщень необхідно здійснювати шляхом послідовної перевірки належності приміщення до категорій, наведених у таблиці 4.1, від найвищої (А) до найнижчої (Д).

Ми проаналізували таблицю 5.1 і за цехами підприємств гумової промисловості склали наступну класифікацію виробництв за ступенем пожежної небезпеки, яка приведена у таблиці 5.2. Виробництва, які відносяться до категорії Г, на заводах гумової промисловості нами не знайдено.

Методика визначення категорій приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою регламентуються ОНТП 24-86 (Общесоюзные нормы технического проектирования).

При утилізації автопокришок основними пожежонебеспечними приміщеннями, можливо, стануть об’єкти, які