Пропонуються також інші засоби застосування піролізних смол.[8, 13]

а) Перевірено можливість використання смоли піроліза зношених шин у суміші з кам'яновугільною смолою для брикетування коксової дрібниці. Термооброблені брикети, що містять біля 8,5% піролізной смоли, мають гарну тривкість і вологостійкість.

б) З підвищенням температури піроліза зростає вміст ароматичних сполук у рідинних продуктах. Смоли, одержувані при 750-800 °С, містять 93-96% ароматних вуглеводнів. Такі смоли пропонується фракціонірувати із виділенням бензолу, толуолу, нафталіну і різноманітних технічних смол і мастил.

Фракціонування рідинних продуктів, доцільно, якщо їх одержують на великих піролізних установках, і вони можуть бути використані на данному виробництві.

У рідинних продуктах піроліза, поряд із смолою, утримується вода, кількість якої залежить від складу вихідних твердих відходів (3-4%). У цій воді є присутнім значна кількість органічних сполук (100 г/л по ХПК), тому її необхідно знешкоджувати, використовуючи біологічні або термічні методи.

При піролізі твердих відходів утвориться обвуглений залишок органічних і мінеральних компонентів, склад якого залежить від складу відходів і засобу переробки.

а) Після відповідної обробки його можна використовувати в якості заповнювача легких бетонів. При піролізі відходів в інертному середовищі вміст вуглецю у твердому залишку тим більше, чим менше неорганічних вмикань у вихідному сировина. Проте навіть при переробці відходів, із котрих попередньо віддалена основна кількість мінеральних складових, утвориться твердий залишок із високою зольністю.

б) Тверді продукти термічної переробки зношених шин і інших гумових відходів містять значну кількість вуглецю і незначну кількість неорганічних речовин . Встановлено, що у твердих продуктах піроліза зношених шин при виході 40-50% (на установках періодичної дії) і 30-40% (в апаратах непереодічної дії) залишається 12-15% золи. Вміст фіксованого вуглецю в продуктах, отриманих при температурі біля 500 С, складає 80-85%.

Вуглеводневі продукти піролізу зношених шин пропонується застосовувати в якості наповнювачей гумових сумішей. Якість цих наповнювачей визначається багатьма чинниками, зокрема складом шин. Встановлено, що при піролізі протекторів шин, які містять технічний вуглець із поліпшеними фізико-механічними характеристиками, можливо одержати наповнювач кращої якості, ніж при піролізі каркасів шин. Тому запропоновано протектори і каркаси шин переробляти роздільно, а продукти які одержали застосовують у якості наповнювачей при виготовлені відповідних частин шин.

в) Тонкоподріблені продукти низькотемпературного (450-500 0С) піроліза шин після звільнення від ферромагнітних матеріалів можливо використовувати у якості наповнювачей без будь-якої додаткового обробки. Проте висока зольність, підвищений вихід летучих і пов'язані з цим низькі посилюючі характеристики не дозволяють гарантувати широке промислове застосування цих продуктів. Їх можна рекомендувати тільки замість низькосортного технічного вуглецю.

г) Для зниження виходу летучих продуктів піролізу, тверді продукти піролізу пропонується обробляти перегрітим водяним паром. У результаті такої обробки при 850 С вихід летучих продуктів знижується з 34,5 до 26-30%. Обробку паром можна здійснювати й у процесі піролізу. При подачі в піролізний реактор пару з температурою 700-750 С в кількості 50 кг на 30 кг гумових відходів можна одержати продукт із виходом летучих речовин не більш 2%.

Проте, незважаючи на істотне зниження виходу летучих, якість оброблених паром продуктів як наповнювачей не тільки не покращується але навіть погіршується. Значно сповільнюється, наприклад, швидкість вулканізації гумових сумішей. Це пояснюється, мабуть тим, що на поверхні вуглецю при обробці паром утвориться комплекс СхОу що перешкоджає взаємодії молекул наповнювача і агентів, що вулканізують. Тому для видалення летучих продуктів із наповнювача більш доцільно пропікати твердий залишок піролізу в інертній атмосфері.

д) Для зниження зольності продуктів піролізу гумових відходів пропонується видаляти з них сполучення цинку шляхом обробки їх розчинами мінеральних кислот (соляної і сірчаної). У результаті такої обробки нерозчинений сульфід цинку, що утворюється в процесі піролізу при взаємодії оксиду цинку і сірки, перетворюється в розчинну сіль. Сірководень, який виділяється, абсорбується розчином лугу. Розчин фільтрують та виділяють вуглеводородні продукти. До розчину добавляють вапняну воду й осаджують гидроксид цинку. Після цього його сушать і прожарюють, а потім регенерують оксид цинку чистотою 92%.

е) З метою поліпшення розподілу часток наповнювача в гумових сумішах здрібнений продукт піроліза запропоновано діспергувати у водному розчині ПАР, змішувати з латексом, коагулювати. Отриманий після безводнювання матеріал використовують у виробництві шинних гум.

ж) Щоб зменшити утворення пилу із здрібненого матеріалу, доцільно його гранулювати. Для виробництва гранул із дисперсного продукту піролізу шин можна застосувати технологію одержання мокрого грануліруваня технічного вуглецю. При цьому витрати карбоксілметілцелюлози яка необхідна для цього процесу можна значно знизити.

Застосування продуктів піроліза гумових відходів у якості наповнювачей гумових сумішей є, найбільше перспективним напрямком. Можливо також застосування цих продуктів (особливо після обробоки паром) у якості адсорбентів.

При оцінці ефективності альтернативних варіантів переробки твердих відходів виходять із потенційних можливостей скорочення обсягу відходів (з урахуванням вимог охорони навколишнього середовища), а також із можливостей утилізації енергії і матеріалів, придатних для повторного використання. У зв'язку з неможливістю