цілей. Основними економічними умовами (факторами), які реалізують туристично-рекреаційні потреби, є: транспортна доступність, наявність туристично-рекреаційних підприємств, трудових ресурсів, розвиненість соціальної інфраструктури, частини матеріального виробництва, що безпосередньо чи опосередковано працює на туристично-рекреаційний комплекс в регіоні, вигідність економіко-географічного положення тощо.
2. Бальна оцінка туристично-рекреаційних ресурсів рекреаційних зон.
Оскільки туристично-рекреаційні ресурси, а саме природні рекреаційні та культурно-історичні ресурси, є визначальними щодо розвитку ТРК області, то нами буде здійснено бальну оцінку саме цих факторів розвитку ТРК. Визначивши склад туристично-рекреаційних ресурсів, наступним кроком є їх оцінка у кожній рекреаційній зоні Закарпаття. Правильний науково виважений підхід до цього питання дасть можливість істотно покращити економічне становище як окремих зон та регіонів, так і держави в цілому.
Економічне зонування рекреаційних територій зумовлює потребу в оцінці природно-рекреаційних ресурсів, яка повинна включати в себе декілька етапів. На першому етапі першочергове значення має інвентаризація та аналіз всіх рекреаційних ресурсів території, тобто природних та соціальних явищ і об’єктів, їх просторовий розподіл, якісні та кількісні характеристики. Другий етап – це якісна оцінка цих ресурсів, яка є необхідною умовою для їх економічної оцінки.
Якісну оцінку пропонується проводити в балах, використовуючи при цьому кількісні характеристики. В основу бальної оцінки природних туристичних ресурсів рекреаційних зон покладена оцінка запропонована А.Гайдук . При оцінці туристично-рекреаційних ресурсів, аналізуються 2 блоки. Перший блок “природні туристичні ресурси” включає кліматичні умови, бальнеологічні, лісові, водні ресурси та природно-заповідний фонд. До другого блоку включені культурно-історичні ресурси.

Оцінка природних туристичних ресурсів.
Кожен вид ресурсів оцінюється за допомогою оціночних критеріїв та певного методу. Максимальна кількість балів присвоюється рекреаційній зоні, яка, з урахуванням всіх оціночних критеріїв, є лідером за певним видом ресурсів. Розподіл балів для кожного з чотирьох видів природних туристичних ресурсів виглядає наступним чином. Максимальна кількість балів для бальнеоресурсів 40, оскільки мінеральні лікувальні води є найціннішим видом рекреаційних ресурсів в області. Рекреаційній зоні, яка володіє найбільшою кількістю свердловин мінеральних вод, що використовуються присвоюється 30 балів, а бали для всіх наступних рекреаційних зон встановлювалися методом пропорції. Свердловини мінеральних вод, які в майбутньому можуть бути використані в туристично-рекреаційній сфері – додатково приносять 10 балів. Всі інші види ресурсів оцінюються за 20 бальною шкалою аналогічно.
Кліматичні умови – показник, який визначає загальну комфортність території для відпочинку та спорту. Основними характеристиками є температурний режим та режим зволоження, кількість опадів та їх розподіл за місяцями, вітровий режим, середня кількість сонячних днів на рік, а для зимових видів рекреаційної діяльності – товщина і тривалість снігового покриву. Найбільш сприятливими територіями для зимових видів відпочинку є гірські райони області, де тривалість залягання снігу складає 5-6 місяців, а його товщина 10-35 см. Це дає змогу сформувати ряд центрів зимових видів відпочинку і спорту.
За показниками кількості сонячних днів (біля 2000 год. у рік на рівнині і низькогірській частині та 1600 год. – в середньогірській) Закарпатська область поступається тільки південним областям України. За сумарною тривалістю сприятливих періодів Закарпатська область згідно шкали, розробленої для оцінки клімату рекреаційних районів, отримує оцінку “найкраща”. Сприятливі кліматичні умови дозволяють забезпечити

відпочинок цілий рік, оскільки кліматичні умови для повноцінного відпочинку зберігаються тут протягом 10-11 місяців у рік, а несприятливі спостерігаються частково у квітні та в кінці жовтня і на початку листопада.
Оскільки кліматичні умови для кожної рекреаційної зони майже ідентичні та суттєво не відрізняються одне від одного, то не існує необхідності врахування даних значень при проведенні оцінки.
В Закарпатській області наявні три великі природозаповідні території. Найбільшим за площею є Карпатський біосферний заповідник. Він займає майже 2,5% території Карпатського регіону. Його екосистеми віднесені до найцінніших на нашій планеті і з 1993 року входять до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Загальна площа заповідника – 53, 63 тис. га. У складі Карпатського біосферного заповідника налічується шість відокремлених масивів та ботанічні заказники державного значення “Чорна Гора” і “Юліївська Гора” (Виноградівський р-н). Вони розміщені на території Рахівського, Тячівського, Хустського і Виноградівського районів в межах висот від 180 до 2061 м.
Інші заповідні території НПП “Синевір” (Міжгірський р-н) та НПП “Ужанський” (Великоберезнянський р-н) менші за площею – відповідно 40,4 та 39,16 тис. га, але аж ніяк не менші за значимістю. Слід відмітити