Довжина морських і лиманних узбереж від гирла ріки до сягає 300 км.

1.2. Водні ресурси

На території області нараховується 1143 рік і їхніх приток, 325 водойм місцевого значення (306 ставків, 13 водосховищ, 5 озер и 1 лиман) и 784 водойми загальнодержавного значення (, , ).

До середніх рік відносяться: Кодима, Когільник, Кучурган, Тілігул, Чічіклея, Ялпуг.

До малих рік області відносяться: Савранка, Великий і Малий Куяльники, Сарата, Хаджидер і інші. Усі малі ріки області маловодні, більшість з них улітку пересихають. Середньобагаторічний стік рік змінюється від 50 мм на півночі до менш чим 20 мм на півдні і південно-заході. Схили рік незначні (від 0,8 до 1,6 м/км), течія повільна. Живлення рік в основному снігове: під час весняної повені проходить близько 80% річкового стоку.

Основний обсяг річного стоку формується за межами області і його левова частка приходиться на великі ріки – , і . Їхній гідрологічний режим не пов'язаний із природними особливостями області. Долини мають типово рівнинний характер. Виключення складає ділянка Південного Бугу при перетинанні кристалічних порід щита, де він має вузьку долину (100-400 м), високі, скелясті береги і русло з порогами.

Всі водні об’єкти Одеської області розподілені та закріпленні за конкретними фахівцями. З метою удосконалення роботи облводгоспу та його структурних підрозділів з питань використання, охорони та відтворення водних ресурсів та для підвищення статусу і розширення зони діяльності управлінь водного господарства на регіональному рівні облводгосп передав частину своїх повноважень підвідомчим управлінням облводгоспу щодо проведення обстежень водойм, гідротехнічних споруд та земельних ділянок водного фонду, по яких місцевими органами самоврядування та виконавчої влади вирішуються питання надання їх у користування. Відділом водних ресурсів та моніторингу облводгоспу 25 жовтня 2006 року був організований та проведений практичний семінар з фахівцями водогосподарських організацій щодо впровадження в роботу Рекомендацій щодо розгляду водогосподарськими організаціями облводгоспу питань при наданні місцевими органами виконавчої влади та самоврядування водних об’єктів та земель водного фонду у користування на умовах оренди та залучення фахівців інженерно-технічного складу до робіт по догляду за річками та іншими водними об’єктами, які розташовані в межах впливу управлінь, відповідно до ВНД 33-5.5-08-2001 «Річки. Виконання робіт по догляду». Проводиться обстеження річок фахівцями за якими закріплені водні об’єкти.

Облводгосп забезпечує організацію та ведення державного обліку підприємств області, які здійснюють спеціальне використання водних ресурсів. На обліку знаходиться 1675 підприємств. За 2005 рік за даними держстатзвітності використано 317,1 млн.м3 води. Дані держстатзвітності офіційно передаються Держводгоспу України та Держуправлінню охорони навколишнього природного середовища в Одеській області. Забезпечується ведення державного кадастру по використанню штучних водойм.

Одним з важливих напрямків діяльності облводгоспу щодо водних ресурсів є складання бази даних ГІС «Водні об’єкти Одеської області» по використанню водних об’єктів, земель водного фонду та для забезпечення здійснення оперативного моніторингу по використанню водних ресурсів. Розроблена геоінформаційна система водних об’єктів області, проведена інвентаризація, складений каталог водних об’єктів області, проводиться паспортизація річок та водойм.

1.3.Лісові ресурси

Лісові ресурси обмежені й виконують переважно приро-доохоронну, санітарно-гігієнічну та рекреаційну функції. Загаль-на площа лісів та інших лісовкритих площ становить 223,0 тис. гектарів (2,1% в Україні), у тому числі на ліси непромислового значення припадає близько 90%. Обсяг продукції лісового госпо-дарства складає в Україні невисоку питому вагу — 0,6%, причому рівень його щорічно скорочується. Тому для забезпечення власних потреб у продукції лісового господарства в область завозять-ся різні види деревини з інших регіонів держави і зарубіжжя.

Темпи лісовідновлення в лісовому фонді після 1990 р. значно скоротилися. Так, у 1999 р. відновлено 1204 га, а у 2000 р. майже втричі менше — 407 га. Уповільнився також процес посад-ки і посіву лісу в лісовому фонді, який у 1990 р. становив 1204, у 2000 р. —352 га.

Основна проблема лісового господарства області поля-гає у прискоренні темпів лісовідновлення, посадки і посіву лісу.

Має місцеве значення. В ра-йоні функціонують підприємства целюлозно-паперової промис-ловості, зокрема Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат. Промисловість будівельних матеріалів недостатньо розвинута. На заводах цієї галузі виготовляють залізобетонні вироби, м'яку покрівлю, лінолеум.

1.4.Кліматичні ресурси

Одеський клімат відрізняється м'якістю та великою кількістю сонячних днів. Влітку, завдяки бризам, навіть в спекотні дні тут комфортніше ніж у прилеглих степах. Цілющі грязі лиманів і мінеральні джерела приваблюють до Одеси багато відпочиваючих.

Клімат помірно континентальний зі спекотним сухим літом і м’якою малосніжною зимою. Середня температура липня +21°C на півночі і +24°C на півдні, січня –5°C на півночі і –2°C на півдні. Опади випадають більше влітку, часто у вигляді злив. У південній частині області бувають посухи..

1.5.Земельні ресурси та їх особливості

Головне природне багатство області - її земельні ресурси, що представлені переважно чорноземними ґрунтами з високою природною родючістю. У сполученні з теплим степовим кліматом вони формують високий агропромисловий потенціал регіону.

В області понад 2,5 млн. га сільськогосподарських угідь, у тому числі більш 2 млн. га ріллі, більше 80 тис. га виноградників і садів.

У ґрунтовому покриві області переважають родючі чорноземи звичайні, але в них відбувається прискорене зниження вмісту гумусу.

В структурі земельного фонду за 1990-2000 рр. дещо ско-ротилась питома вага сільськогосподарських угідь, а в складі ос-танніх підвищилась частка природних кормових угідь, значно зменшилась площа зрошуваних земель.

Основною проблемою щодо землекористування є відновлення природної родючості ґрунтів, покращення структури землекористування, зокрема сільськогосподарських угідь.

1.6. Характеристика транспортних шляхів

Вигідне географічне положення області, розміщення на перетині транспортних шляхів із Середньої Азії і Росії в Європу, вихід