Північну частину Карпатського району займає рівнинне Передкарпаття, частина

Волино-Подільської височини, Розточчя, Мале Полісся, Закарпатська область, велика

частина якої зосереджена в Українських Карпатах.Район виділяється теплим, помірно

вологим кліматом, у ньому не буває посух. Його ґрунтовий покрив дуже різноманітний:

переважають сірі й лісові грунти та опідзолені чорноземи (на Волин-сько-Подільській

височині), дерново-підзолисті поверхнево-оглеєні (у Прикарпатті), бурі лісові (у

гірських районах Карпат) тощо.Карпатський район має значні поклади мінерально-сировинних

ресурсів. У Прикарпатті розташовані великі поклади сірки, калійної і кухонної солі,

які мають державне значення, мінеральних вод (у Карпатах), деяких мінеральних будівельних

матеріалів. Міжрайонне значення мають лісові ресурси, кам'яне вугілля, природний

газ.У територіальній структурі корисних копалин виділяються одна зона, два райони

і ряд кущів. Основною є Прикарпатська поліком-понентна зона з кущами: Бориславсько-Стебницьким

(нафта, попутний і природний газ, озокерит, калійні солі, розсоли), Калусько-Долинським

(нафта, попутний газ, калійні і магнієві солі, розсоли), Надвірнянським (нафта, озокерит,

кухонна сіль, менилітові сланці), Миколаєво-Роздольським (сірка, цементний вапняк,

скляні і формувальні піски, цегляна глина), Яворівським (сірка, сировина для виробництва

цегли), Скитським (вапняк, фосфорити). На південних макросхилах Карпат і в передгір'ї

виділяються Закарпатський полікомпонентний район з кущами: Берегово-Біганським

(алуніти, барит, перліт, каолін, мінеральні фарби), Рахівсько-Солотвинським (кухонна

сіль, мармур, доломіт), Ужгородсько-Свалявським (мармур, андезит), Вишківським

(ртутна сировина, андезит).У районі є родовища мінеральних фарб (Іршавське), бентоніту

(Горбське), золота (Мужієвське) тощо. На заході знаходиться Львів-сько-Волинський

монокомпонентний район (кам'яне вугілля).Лісові ресурси це запаси деревини, лісові

ягоди (чорниця, малина, ожина), гриби, мисливська фауна. Основні запаси деревини

зосереджені в Карпатах.Ліси високопродуктивні, про що свідчить приріст на 1 га. На

хвойні ліси припадає 54 % загального запасу деревини сосна 35 %, ялина 16, ялиця

3 %.Майже 40 % запасів деревини становлять твердолистяні поро-ДИ дуб високостовбурний

18 %, дуб низькостовбурний 4, бук 13, граб 2 %.Хвойні породи зосереджені на Поліссі

(сосна) та в Карпатах (ялина, ялиця), дуб переважає на Поліссі і в Лісостепу, бук

у Західній частині України.Водні ресурси району це поверхневі води річок, озер,

водосховищ і підземної води. Найбільш водоносними річками є Дністер, Тиса, Прут,

які використовуються для водопостачання населених пунктів, виробництва електроенергії

(найбільші ГЕС у Карпатах Теребля-Ріцька, на Дністрі Дністровська), частково

для судноплавства (Дністер) і лісосплаву (Черемош). Підземні води району:прісні

(основне джерело водопостачання міст), у тому числі термальні (м. Мукачеве в Закарпатті);мінеральні

(Трускавець, Східниця, Свалява, Кваси, Моршин, Олесько та ін.). Мінеральні води,

особливо унікальна "Нафтуся", є основним рекреаційним ресурсом району. До них належать

також лікувальні грязі (с. Черче Івано-Франківської обл.).Незважаючи на вичерпання

природно-ресурсної бази внаслідок її несистемної експлуатації у минулому, вона

за різноманітністю своїх складових частин, унікальністю (мінеральних вод, озокериту,

сірки тощо) і навіть за запасами становить важливу матеріальну основу подальшого

прогресивного розвитку соціально-екологічного комплексу Карпатського району.Теплий

помірно-континентальний клімат сприяє вирощуванню ранніх сільськогосподарських

культур, садівництву, виноградарству. Тривалість сонячного сяйва 2100 год на рік створює

умови для дозрівання високоякісних фруктових, виноградних і городніх плодів. Густа

річкова мережа забезпечує район водними та енергетичними ресурсами. Різноманітні

корисні копалини, горючі гази, нафта, сірка, калійні та кам'яні солі, вугілля дали

можливість розвивати обробні галузі промисловості, а грязі, мінеральні води, озокерит

створити курорти Трускавець і Моршин, Немирів, Яремча, Свалява, Міжгір'я, Східниця,

Гірська Тиса та ін. [5, стор. 48]Великим багатством видів відзначається рослинний

і тваринний світ Карпатського регіону (близько 2О тис. видів рослин і майже 35

тис. видів тварин). Внаслідок антропогенного впливу на природний комплекс змінюється

видовий склад як рослин, так і тварин. Для збереження усього видового складу флори

та фауни створюються заповідні території.3. Проблеми природовикористання.Особливо

актуальною проблемою України є охорона водних ресурсів. У розрахунку на одного

жителя припадає 1000 м3 води місцевого стоку на рік, але забезпечення неоднакове в

різних частинах країни. Так, у Західній економічній зоні воно у 7 разів вище, ніж

у Південній, та у 3 рази вище, ніж у Східній. З урахуванням транзитного стоку (Дунай,

Дніпро, Сіверський Донець) середнє забезпечення водою становить 3500 м3 на одного

жителя. [7, стор. 24]Ресурси підземних вод становлять 5,6 км3 і концентруються

у Західній (2,3 км3) та Східній (2,4 км3) економічних зонах.Забезпечення населення

і промисловості прісною водою здійснюється в основному завдяки забору води з річок,

яких близько 73 тис. На території України переважають невеликі річки, лише близько

130 з них мають довжину понад 100 км. Із загального обсягу стоку, який становить

210 км3 води, на річний стік басейну Дніпра припадає 53,3 км3, Дністра 8,7, Сіверського

Дінця 5, Південного Бугу 3,4 км3. У межах України протікає Дунай на 174-кілометровій

ділянці, який дає в середньому 123 км3 річного стоку. На решту басейнів річок припадає

трохи більше ніж 16 км3. [3, стор. 148]Значні запаси води зосереджені в озерах

і лиманах (всього 11 км3, з них прісної води 2,5 км3).Разом з тим в областях Західної

економічної зони споживання води було на низькому рівні 0,10,3 млн м3 на рік,

або в 20 40 разів менше, ніж у Східній та Південній економічних зонах.Інтенсивне ведення

сільського господарства на основі методів водної та хімічної меліорації останніми

роками значно погіршило баланс гумусу, особливо в чорноземних грунтах, підвищилась

концентрація шкідливих хімічних продуктів, збільшилася засоленість і кислотність

грунтів, порушилися водний і повітряний режими. У зв'язку з цим особливої актуальності

набули проблеми розвитку аграрної науки, особливо нових технологій обробітку грунту

і вирощування сільськогосподарських культур з метою збільшення потужності родючості

грунту. При вирішенні цієї проблеми слід враховувати, що в Україні значна частина

родючого гумусового шару щороку втрачається через водну та вітрову ерозію. Найбільшої

шкоди водна ерозія завдає в Карпатах, на Подільській, Придніпровській та Середньо-руській

височинах, Донецькому кряжі та в Кримських горах.Значної шкоди якості грунтів завдає

невміле використання мінеральних добрив, гербіцидів, пестицидів та інших хімічних

речовин з великою