значення, що створюються з метою збереження в природному стані найбільш типових природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного моніторингу, вивчення навколишнього проиродного середовища, його змін під дією антропогенних факторів.
Біосферні заповідники створюються на базі природних заповідників, національних природних парків з включенням до їх складу територій та об 'єктів природно-заповідного фонду інших категорій та інших земель і належать до всесвітньої глобальної мережі біосферних заповідників.
Для біосферних заповідників установлюється диференційований режим охорони, відтворення та використання природних комплексів згідно з функціональним зонуванням. Передбачено виділення трьох зон: заповідна, буферна, зона антропогенних ландшафтів. Кожна з них включає в себе території ,виділені з конкретною метою їх використання.
Наукові дослідження, спостереження за станом навколишнього природного середовища та інша діяльність біосферних заповідників здійснюється з урахуванням міжнародних програм. Національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення.
Перед ними стоять такі основні завдання:
· збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об єктів;
· створення умов для організованного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об' єктів;
· проведення наукових досліджень природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розробка наукових рекомендацій з питань охорони навколишньго природного середовища та ефективного використання природних ресурсів;
· проведення екологічної освітньо-виховної роботи.
На території національних парків створюються зони: заповідна, регульваної і стаціонарної рекреації, господарська зона. Зонування проводять згідно з Положенням про національний природний парк та Проектом організації територіїнаціонального природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об 'єктів, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Регіональні ландшафтні парки - це природоохоронні рекреаційні установи місцевого чи регіонального значення, що утворюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об'єктів забезпечення умов для організованного відпочинку населення.
Зазначені парки організовуються, як правило, без вилучення земельних ділянок водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів.
На регіональні ландшафтні парки покладається виконання таких завдань:
· збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об'єктів;
· створення умов для ефективного туризму,видпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об'єктів;
· сприяння екологічній освітньо-виховній роботі.
Заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Господарська, наукова чи інша діяльність, що суперечить цілям чи завданням заказника ,проводиться тут з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища. Пам'ятками природи оголошуються окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне і пізнавальне значення, з метою збереження їх у природному стані. На території пам'яток природи забороняється будь-яка діяльність, що загрожує їх збереженню або призводить до деградації або зміни первісного стану. Заповідними урочищами оголошуються лісові, степові, болотисті та інші відокремлені цілісні ландшафти, що мають важливе наукове, природоохоронне й естетичне значення, з метою збереження їх у природному стані. Тут забороняється будь-яка діяльність, що порушує процеси, які відбуваються в природних комплексах, включених до його складу. Оголошення заказників, пам'яток природи, заповідних урочищ проводиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів. Останні беруть на себе зобов'язання щодо забазпечення режиму їх охорони чи збереження. Ботанічні сади створюються з метою збереження, вивчення, акліматизації, розмноження в спеціальних умовах рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної, освітньої роботи.
На території ботанічних садів забороняється будь-яка діяльність, не пов'язаних з виконанням покладених на них завдань.
У межах ботанічних садів можуть бути виділені зони: експозиційна - її відвідування дозволяється в порядку, що встановлено адміністрацією ботанічного саду; наукова - до її складу входять колекції, експериментальні ділянки тощо; Заповідна; адміністративно-господарська. Зонування території ботанічних садів проводиться згідно з Положенням про ботанічний сад та Проектом організації території ботанічного саду. Дендрологічні парки - створюються з метою збереження і вивчення в спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого використання. Зоологічні парки відкриваються з метою організації екологічної, освітньо-виховної роботи, створення експозицій рідкісних, екзотичних та місцевих видів тварин, збереження їх генофонду ,вивчення дикої фауни та розробки наукових основ її розведення в неволі.
Земельні ділянки з усіма природними ресурсами вилучаються з господарського використання і надаються дендрологічним і зоологічним паркам, на території яких забороняється діяльність, не пов язана з виконанням покладених на них завдань.
ВСТУП
Чим повніше використовуються природні ресурси, тим ощадливіше і по-господарськи слід ставитися до їх експлуатації, особливо якщо йдеться про невідновлювані енергетичні ресурси. Незважаючи на те що кількість розвіданих копалин збільшується як загалом, так і в розрахунку на душу населення, існує загроза їх виснаження ще перед тим, як буде здійснений перехід на використання нових джерел енергії. Тим більше, що суспільство відчуває все більший дефіцит відновлюваних природних ресурсів.
В зв'язку з цим раціональне використання і відтворення .природних ресурсів стає однією з найбільш актуальних проблем людства. Поряд з глобальним, проблема охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів має яскраво виражений регіональний характер і відіграє особливу роль в інтенсифікації виробництва на основі прискорення науково-технічного прогресу.
Така постановка проблем вимагає поліпшення розробки питань управління, пов'язаних насамперед з
