Букові ліси, найцікавіші з флористичної точки зору, займають високі пагорби з близьким до поверхні заляганням крейди. За цих умов у верхній і середній частинах крутих схилів вони представлені чистими насадженнями з переважанням осоки волосистої. На плоских вершинах пагорбів поширений буковий ліс підмаренниковий, який у середній частині пологих схилів змінюється буковим лісом конвалієвим. Менш поширений буковий ліс папоротевий. У всіх асоціаціях бук лісовий відзначається добрим ростом і високою зімкнутістю крон. У віці 90 років він досягає висоти 24 27 м і має І ІІ бонітет. Крім того, до складу деревостану в незначній кількості входять дуб черещатий, явір і сосна звичайна, деколи в букових лісах трапляється ялиця біла. В трав'яному ярусі переважають неморальні і зустрічаються рідкісні для Розточчя гірські види: апозерис смердючий, аспленій волосовидний, багаторядник шипуватий, вербозілля гайове, купена кільчаста, тирлич ваточниковий. Дубові і грабово дубові ліси займають нижні частини схилів, невисокі пагор би. На рівних плоских ділянках з дерново глейовими грунтами вони представлені дубовим лісом ліщиново трясун ковидно осоковим, а на пологих схилах дубовим лісом ліщиново підмаренниковим, дубовим лісом ліщиново конвалієвим і дубовим лісом ліщиново кисличним. У трав'яному ярусі грабово дубових лісів переважають осока волосиста або підмаренник пахучий. Дубові і гра бово дубові ліси мають високу продуктивність, у віці 130 років досягають висоти ЗО м. В деревостані їх звичними є клени явір і гостролистий, липа серцелиста, бук лісовий. На окремих ділянках домішується дуб скельний.

Соснові ліси представлені асоціаціями соснового лісу крушиново кисличного, соснового лісу ліщиново кисличного і соснового лісу ліщиново конвалієвого. Перша займає понижені, друга рівні, третя пологі схили підніжжя пагорбів. Сосна в цих умовах успішно росте. У віці 110 років вона досягає висоти 28 30 м і має І ІІ бонітет. У добре вираженому підліску переважає ліщина звичайна або крушина ламка.

В густому трав'яному ярусі ростуть типові бореальні і неморальні види: веснівка дволиста, ожина волосиста, одинарник європейський, орляк звичайний, зірочник ланцетовидний, просянка розлога, осока волосиста, папороть чоловіча, підмаренник пахучий, купина багатоквіткова.

На внутрішніх схилах з більш багатими грунтами соснові ліси змінюються па дубово соснові із сосною звичайною у першому ярусі з висотою дерев 28 32 м і дубом черещатим у другому 18 24 м заввишки. На внутрішньогрядових високих пагорбах дубово сосновий ліс заміщується високопродуктивним буково сосновим. Ці середньоєвропейські ліси заходять на територію України тільки на Розточчі і східніше не зустрічаються. Місцями формуються дубово буково соснові ліси з характерним найскладнішим для Розточчя деревостаном. У цих лісах бук звичайний і сосна звичайна формують перший ярус із зімкнутістю крони 0,8 1,0. У віці 90 140 років вони мають висоту 24 32 м і І ІІ бонітет. Дуб черещатий утворює другий, слабко виражений ярус. У трав'яному покриві на плоских вершинах пагорбів переважає підмаренник пахучий, а на понижених ділянках квасениця звичайна. Разом з ними трапляються купина багатоквіткова, веснівка дволиста, папороть чоловіча, зірочник ланцетовидний, осока пальчаста, ожина волосиста, конвалія травнева, міцеліс стінн ий та інші, переважно неморальні види.

Луки і болота утворюють порівняно великий масив урочище Заливки. Деградоване евтотрофне болото замінили щучникові та черво нокострицеві луки. На перезволожених ділянках суходільна лука переходить в болотисту з переважанням високих осок та прибережно водних злаків. Тут збереглися ділянки торф'янистих лук, у травостоях яких панують дрібні осоки. Флора Заливок своєрідна, багата на типові для півночі та рідкісні види. Тут ростуть береза низька, верба чорнична, журавлина болотна, синюха голуба, білозір болотний, п'ять видів пальчатокорінника. На жаль, різке падіння рівня ґрунтових вод в регіоні ставить під загрозу існування цієї унікальної рослинності. Типових болотних ценозів в урочищі Заливки вже майже не залишилось. Ділянки низинного болота з переважанням берези низької, журавлини звичайної, пухівки піхвової заміщуються фрагментами злаково осоко во гіпнового болота, а потім лучними угрупованнями. Положення Розточчя на стику трьох флористичних областей Карпат, Полісся та Поділля зумовило високу насиченість його різними за походженням та віком видами рослин. За даними досліджень 1997 року, тут налічується судинних рослин 885 видів, мохоподібних 212, лишайників 65, синьозелених водоростей 20. До Червоної книги України занесено 28 видів судинних рослин. Серед них баранець звичайний, плаун звичайний, сальвінія плаваюча, береза низька, фіалка біла, верба чорнична, шолудивник королівський, лілія лісова, підсніжник білосніжний, косарики черепитчасті, гніздівки справжня, звичайна, коручки болотна, морозниковидна, любки дволиста, зеленоквіткова, коральковець тричінадрізаний, зозулині сльози яйцеподібні, булатки червона, великоквіткова, венерин черевичок, пальчатокорінники травневий, плямистий, Фукса, м'ясо червоний, Траунштейнера, осока Давелла. В останні роки не виявлено два види: сверцію багаторічну та ломикамінь болотний. На Розточчі проходить північно східна межа поширення ялиці білої, ялівцю вичайного; північна вільхи сірої, фіалки білої; південно східна бука лісового, рясту порожнистого та південна багна болотного, верби мирзолистої журавлини болотної.

Цікавою і своєрідною є також фауна Розточчя. Тут можна побачити представників усіх класів хребетних. Іхтіофауна налічує 16 видів риб.

Класи земноводних і плазунів представлені 17 видами. Із хвостатих земноводних у водоймах нерідко можна зустріти тритонів звичайного і гребінчастого, а з безхвостих жаб ставкову та озерну, кумку чер воночереву, в період нересту, крім того, жаб гостроморду і трав'яну та ропуху сіру. В лісах заповідника і на чагарникових луках досить численною є квакша звичайна. З інших видів особливо часто трапляються ящірки прудка й живородна, вуж і гадюка звичайна, веретільниця, мідянка звичайна.

Птахи представлені 169 видами,