Реферат на тему:

Екологічні наслідки військових дій на прикладі війни в Югославії

План.

Вступ.

Вплив наслідків військового конфлікту на стан навколишнього природного середовища Югославії.

Вплив наслідків військового конфлікту в Югославії на стан міжнародної екологічної безпеки.

Висновки.

Список використаної літератури.

Стан навколишнього середовища та сучасна геополітична ситуація в світі змушують приділяти дедалі більшу увагу проблемі вивчення екологічних наслідків воєнних конфліктів.

У ході воєнних дій (операція «Союзницька сила»), що тривали 79 діб, літаки НАТО здійснили, за різними оцінками, від 31 тис. до 60 тис. бойових вильотів. В авіаударах було використано близько 10 тис. ракет і більш ніж 79 тис. т бомб, включаючи понад 35000 заборонених міжнародними конвенціями касетних і графітових бомб. Сотні ракет були випущені у відповідь засобами ППО Югославії. За експертними оцінками, НАТО використало в Югославії від ЗО до 100 т збідненого урану. Тисячі тонн вибухових речовин, які НАТОвські літаки скинули на Югославію, у тротиловому еквіваленті дорівнюють кільком Хіросимам.

Уряд Союзної Республіки Югославії оцінює збиток, завданий НАТО країні, в 100 млрд дол. США. Довкіллю держави, за оцінкою Інституту навколишнього середовища Югославії, завдано збитку, який оцінюється у З млрд дол. США. Ці дані наводить спеціальна дослідницька комісія, що акумулювала інформацію з усіх районів Югославії (за винятком Косово). При цьому використовувалася власна методика оцінки збитку, оскільки подібної стандартизованої методології поки що не існує.

У даній роботі здійснена спроба дослідження впливу воєнного конфлікту в Югославії, що тривав близько 2,5 місяців, на екологію регіону. Проведено аналіз існуючих літературних джерел і звітів роботи Регіонального екологічного центру для країн Центральної і Східної Європи (РЕЦ), а також міжнародної гуманітарної місії «Фокус» за участю Росії, Греції, Швейцарії та Австрії.

1. Вплив наслідків військового конфлікту на стан навколишнього природного середовища Югославії

Всього на території Югославії зруйновано 995 об'єктів (з них 20 заводів і фабрик, що використовували у виробництві сильнодіючі хімічні речовини), багато складів із пальним і хімікатами, електростанцій, зокрема: нафтохімічний завод «Петрохімія», завод по виробництву азотних добрив і нафтопереробний завод у Панчево; нафтопереробний завод у Нові Саді; фабрика хімічних речовин у Стремчице; сховище ракетного пального в Липовіце; підприємство по виробництву хлоридів у Бариче; хімічний комбінат в Обреноваце. Розташування промислових та хімічних підприємств показано на рис. 1.

У кожному з них знаходилося від 10 до 50 тис. т продуктів виробництва. Часткова або повна їхня руйнація в результаті авіаударів призвела до масових викидів токсикантів широкого спектра, а також до масштабних і тривалих пожеж, що супроводжували ці руйнації, наслідком яких стали колосальне забруднення і порушення ґрунтового покрову, забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, порушення біопопуляцій і шляхів їхньої міграції, а також руйнація озонового шару.

Атмосферне повітряУдари по югославських підприємствах нафтопромислового, хімічного і вугільного комплексів супроводжувалися залповими викидами сотень тонн сильнодіючих отруйних речовин в атмосферу. Великомасштабні пожежі були постійними джерелами забруднення на території Югославії, що призвело до викиду в атмосферу стійких органічних забруднювачів - діоксинів, фуранів, етиленхлориду, вінілхлориду, хлоринів і фенолів, бенз-а-пірену, сполук свинцю і ртуті, що мають високі канцерогенні та мутагенні властивості. Забруднення атмосфери поширилося на величезні території та викликало тривале забруднення грунту, сільськогосподарських і лісових угідь.

Так, у Панчево стався викид понад 1000 т вінілхлоридмономеру. Його концентрація у повітрі поблизу нафтохімічного заводу перевищувала максимально допустимий рівень у 10 600 разів. У результаті значних пожеж утворилася хмара довжиною близько 20 км, шириною близько 1,5 км і висотою до 3 км, що фіксувалася протягом 10 днів. Концентрація сажі і хлорвуглеводів перевищувала допустимі рівні в 8-10 разів. Збільшилися концентрації окису азоту - 10 мг/мЗ, а також фосгену - 2 частини на мільйон. Обсяг продуктів неповного згоряння нафти та її похідних в атмосфері перевищив 1000 млн мЗ. Через 2 місяці після бомбардувань хімічні дослідження повітря показали збільшення токсичних речовини: парів ртуті - до 0,5 мг/мЗ, амонію - 49 мг/мЗ, бензолу 0,19-0,3 мг/мЗ.

Коли горіли нафтопереробні заводи в Панчево і Нові Сад, бензопіриновий стовп піднісся на висоту 3 тис. метрів. У повітрі зафіксовані такі речовини: вуглеводень - концентрація у 10 зразках становила від 5 до 220 мг/мЗ, бензин -від 5 до 158 мг/мЗ, толуол у 4 зразках - від 5 до 30 мг/мЗ, гексан - 28 мг/мЗ, ацетон 22 мг/мЗ.

Після бомбардувань Приштіни (нафтосховище «Драгодані») концентрація вуглеводнів на 24 липня досягала 10 мг/мЗ, бензину - 5 мг/мЗ, бензолу - 0,2 мг/мЗ, толуолу близько 10 мг/мЗ, концентрація паливних парів 1,54-4,3 мг/мЗ.

Воєнні дії завдали значної шкоди озоновому шару. Відомо, що руйнація озонового шару відбувається через вплив ультрафіолетової радіації, космічних променів, деяких газів: сполук азоту, хлору і брому, фторхлорвуглеводнів (фреонів). Свій внесок у цей процес додає реактивна авіація, що викидає в атмосферу сполуки азоту і сірки. Під час воєнних дій у Югославії авіація НАТО робила по 400-500 літако-вильотів щодня. Ніде і ніколи до цього інтенсивність польотів у верхніх шарах атмосфери не була настільки високою. Крім того, дії авіації супроводжувалися численними пожежами, зокрема на нафтопереробних і хімічних заводах. У результаті викидів авіації, а також пожежі створюються хімічні сполуки, які руйнують озоновий шар.

Водні ресурси

На нафтопереробному заводі в Панчево стався викид в Дунай понад 1400 т етилендихлориду (ethylene dichloride), майже 1 тис. т 33% соляної кислоти, близько 3 тис. т 40% гідроокису натрію, десятки тонн хлорного розчину. Булозаборонено виловлювання риби