та її притоки Опір було створено національний природний парк Сколівські Бескиди (35,7 тис. га), де під охорону взята територія з майже незайма-ною природою західної частини Українських Карпат. Парк включає пів-нічні макросхили Бескид на висоті 600-1200 м із віковими природними буковими лісами та еталонними смерековими і ялицевими лісами. Кіль-кість джерел мінеральної води (в т. ч. типу Нафтуся) на території парку перевищує ЗО. Поряд із Карпатським і Шацьким НПП, Сколівські Бески-ди входять у число найбільш залучених до рекреаційної сфери: довкола парку функціонує близько 50 санаторіїв, пансіонатів, баз відпочинку і ту-ристичних кемпінгів.
Деснянсько - Старогутський національний парк площею 16,2 тис. га (1999 рік) складається з двох частин: Деснянської, яка репрезентує фло-ру річкових заплав і Старогутської, що являє собою майже суцільний лі-совий масив (сосна, дуб, береза, вільха, клен). У парку багато стариць, озер. Ці місця пов'язані з партизанським рухом періоду Другої світової війни. Серед представників пернатих поширеним видом є чорний лелека.
Національний природний парк Ужанський (39,2 тис. га), заснований у 1999 році, представлений незайманими або малозайманими бучинами, яво-ровими та ялицево-буковими лісами і пралісами середньо- та високогірних
районів Карпат на кордонах із Польщею і Словаччиною. Це цікава в етно-графічному відношенні частина Лемківщини.
Хронологічно останнім серед національних парків України є створе-ний у 2002 році парк Гуцулыцина (32,3 тис. га), туристична цінність яко-го визначається не лише природним, а й етнографічним компонентами. Він включає мальовничі ландшафти Покутсько-Буковинських Карпат і ха-рактеризується культурною своєрідністю місцевого населення, наявністю локальних народних промислів (писанкарство, килимарство).
Об'єкти ПЗФ як рекреаційний ресурс оцінюються за такими параме-трами, як унікальність, екзотичність, щільність, співвідношення їх сумар-ної площі і площі району (області, країни). Щільність є показником, що визначає різноманітність природних ландшафтів та їх науково-пізнаваль-ну цінність і — опосередковано — доступність для рекреантів. Найбільша щільність об'єктів ПЗФ має місце в Тернопільській (3,92), Чернівецькій (3,69), Івано-Франківській (3,15), Чернігівській (2,03) областях і Києві (16,7). Нижче середньої по Україні (1,08) є щільність ПЗФ у дванадцяти областях, у т.ч. Луганській (0,47), Одеській (0,37), Дні-пропетровській (0,36). Низьким є цей показник в Криму (0,54), в Хер-сонській (0,27 — найнижча) і Закарпатській (0,56) областях, хоча це до певної міри компенсується площею заповідних територій та їх залученням до числа природних об'єктів світового значенням.
Отже, природні рекреацій-ні ресурси України надзвичайно різноманітні, вони мають необхідні для залучення в рекреаційну сферу кількісні і якісні параметри, але потребу-ють подальшого вивчення і підвищення їх атрактивності.
Використана література:
1.Стафійчук В.І. Рекреалогія. Навч. пос. - К. : Альтерпрес, 2006. - 264 с. Картосхеми 15;
2.