рекреація є чинником зникання 48 видів лісових рослин та 21 виду тварин України. Для порівняння: в результаті суцільного вирубування лісів під загрозою зникнення є 96 видів рослин та 60 видів тварин [4]. Звідси ще одна проблема: розробка методики залучення до рекреаційного господарства біотичних ресурсів, які є складовими ПЗФ, їх збереження і відновлення біорізноманіття.
Саме в цьому полягає головна мета дендропарків — збереження, вивчення і збагачення у спеціально створених умовах різних видів дерев і чагарників. Відповідно до цього вони проводять інтродукцію та акліматизацію рослин, їх селекцію, приділяючи особливу увагу збереженню рідкісних та зникаючих видів. Все це поєднується з високими вимогами до ландшафтної архітектури. Більшість дендропарків є також важливим об’єктом екскурсій та туризму, місцем відпочинку головно в експозиційній зоні. В Україні функціонує 35 дендропарків загальною площею 1466.9 га, з них 20 — державного значення, з яких залучені до рекреації 5–6 (Софіївка, Олександрія, Тростянецький, Оброшинський, Асканія-Нова), а решта, які беззаперечно є також шедеврами садово-паркової архітектури, мають унікальні колекції екзотичних дерев і чагарників, залишаються осторонь туристичних маршрутів, значною мірою через відсутність популярно-пізнавальної інформації та реклами.
Сторінка 3
Вагомим біотичним ресурсом можуть виступати ботанічні сади. В Україні функціонує нині 16 ботанічних садів державного значення в різних ландшафтно-кліматичних зонах. Більшість з них підпорядкована вищим навчальним закладам (див. табл.5).
Таблиця 5.
Ботанічні сади України [на основі 2,7,10]
Ботанічний сад | Місце-роташування | Площа, га | Дата
закладення
(одержання статусу) | Кількість
видів і форм флори
Державний Нікітінський | смт. Ботаніче, АР Крим | 876,6 | 1812 (1983) | 15000
Державної агроекологічної академії України | м. Житомир | 35,4 | 1933 (1983) | 1000
Дніпропетровського національного університету | м. Дніпропетровськ | 33,0 | 1930 (1972) | 3000
Донецький | м. Донецьк | 262,21 | (1964) | 8600
Ім. академіка Фоміна | м. Київ | 22,5 | 1839 (1983) | 10000
Кам’янець-Подільський | м. Кам’янець-Подільський | 17,5 | 1930 (1983) | 2800
Кременецький | м. Кременець,
Тернопільська обл. | 200,0 | (1990) | …
Криворізький | м. Кривий Ріг | 81,0 | 1981 (1983) | …
Луцький | м. Луцьк | 10,0 | 1977 (1983) | 500
Львівського державного університету лісотехнічного університету | м. Львів | 22,7 | (1991) | …
Львівського державного університету ім. І.Франка | м. Львів | 18,5 | 1911 (1983) | 1200
Національний ім. М.Гришка НАН України | м. Київ | 130,0 | 1936 (1983) | 13000
Одеського національного університету | м. Одеса | 16,0 | 1880 (1983) | 2000
Ужгородського державного університету | м. Ужгород | 98.5 | 1946 (1979) | 300
Харківського державного університету | м. Харків | 41,9 | 1804 (1998) | 1700
Чернівецький | м. Чернівці | 3,5 | 1877 (1983) | 1300
Примітка: 1 — з філіалом 350,5 га.
Крім зазначених у таблиці ботанічні сади місцевого значення є у Кривому Розі, Львові, Сумах, Почаєві, Тернополі та Києві.
Як засвідчує досвід, значну роботу із збереження генофонду рідкісних та зникаючих видів тварин здійснюють не лише заповідники та заказники, а й зоопарки, акваріуми та океанарії. Саме це робить їх цікавими об’єктами відпочинкової та пізнавальної рекреації. Кількість зоопарків в Україні, як і їх видовий склад, постійно розширюється. Нині функціонує 12 зоопарків, в т. ч. 7 державного значення: у Миколаєві, Одесі, Рівному, Харкові, Черкасах, Києві та Мені (Чернігівська область). У 2-й половині 90-х років ХХ ст. було створено зоопарки у Новомиколаївському районі Запорізької області (зоопарк «Таврія» є найбільшим на сьогодні за площею зоопарком України — 290.0 га), Пустомитівському районі Львівської області, Підмихайлівський у Рогатинському районі Івано-Франківської області, Лановецький зооботсад у Тернопільській області та Кам’янці-Подільському.
В якості рекреаційного ресурсу виступають заповідно-мисливські угіддя, особливо у світлі зростання популярності мисливських та фіш-турів. Площа мисливських угідь лісомисливських господарств Держкомлісгоспу становить 1,1 млн. га. Крім того, значні площі мисливських угідь є у віданні Українського товариства мисливців та рибалок, Товариства військових мисливців та рибалок тощо. Зокрема поблизу Києва функціонує два заповідних лісомисливських господарства: Дніпровсько-Тетерівське (Вишгородський та Поліський райони) і Заліське (Броварський район Київської та Козелецький Чернігівської областей). У Карпатах функціонує чотири державні лісомисливські господарства: «Майдан» у Львівській, «Осмолода» та «Карпати» в Закарпатській і «Буковинське» в Чернівецькій областях. Щільність мисливських видів у 2–5 разів вища ніж на сусідніх територіях [5, С.64].
В цілому мисливська фауна України є досить різноманітною. Найпоширенішими серед мисливських видів ссавців є: бобер; бабак; заєць сірий; білка звичайна; тхір світлий; лисиця звичайна; вовк; козуля; кабан та ін.
Значну частину мисливської фауни становлять птахи: понад 50 видів. У великій кількості ще зустрічаються крижень, чирок-тріскунок, чирок-свистунок, чернь червоноголова, шилохвіст, курочка водяна, бекас, куріпка сіра, гуси, кулики та ін.
Через неконтрольований відстріл ареали основних видів тварин значно скоротилися. Здобування мисливських тварин зменшилося за останні 30 років утричі [3]. Зокрема таких цінних, як олень благородний, косуля європейська, лось благородний, ведмідь, куниці лісова та кам’яна. Деякі з видів занесено до Червоної книги і полювання на них заборонено (борсук, видра річкова, норка європейська, тхір степовий, рись, горностай, глухар, тетерук, рябчик, дрохва, кроншнеп великий, огар тощо). Поряд з тим проводиться успішна акліматизація єнотовидної собаки, ондатри, білки-телеутки, дикого кроля, зубра, оленя плямистого, косулі сибірської, кабана середньоазіатського тощо, яких можна віднести до перспективних мисливських видів [6]. Звірогосподарства розводять норку американську, песця, сріблясто-чорну лисицю, нутрію.
У внутрішніх та прибережних водах України нараховується близько 270 видів риби. Знову ж таки, значною проблемою залишається різке
