Оцінка ефективності екологічних проектів

Розглянемо в світі згаданого вище проекти дуже важливого для сучасності напрямку досліджень Землі з космосу - проекти розв'язку задач екологічного моніторингу сучасними засобами космічного зондування.

Вплив суспільної сфери на біосферу викликає значні порушення екологічних умов та погіршення стану навколишнього середовища. Характерною рисою сучасної системи поглядів на взаємовідносини людини з природою є ясне розуміння незворотності наслідків такого впливу та витікаючи з цього гостра необхідність у прогнозування, передбаченні безпосередніх та більш віддалених результатів втручання.

Складовою частиною національної програми збереження екосистем у рівновазі, визначення обґрунтованих критеріїв природокористування та оптимального керування якістю навколишнього середовища з’явилася в середині минулого століття розробка наукових основ моніторингу – системи нагляду, контролю та прогнозування змін стану навколишнього середовища, а також створення методів формалізованого опису природних систем, способів дослідження формальних моделей, направлених на розробку обґрунтованих рішень про керуючі впливи на природні процеси.

Сучасні погляди на розв’язок екологічних проблем спираються на учення академіка В.І. Вернадського, що при проведенні науково-природничих досліджень необхідно вийти на планетарно-космічний рівень огляду навколишнього середовища, на якому можливий розгляд біосфери як єдиної глобальної відкритої системи. Для розв’язку таких задач необхідно вивести дослідницькі прилади за межі Землі. Така можливість реалізована у створюваних аерокосмічних системах дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). Використання методів і засобів ДЗЗ для оцінки стану довколишнього середовища та прогнозування наслідків антропогенної діяльності дає можливість розгляду Землі як єдиної цілісної системи – основи системного підходу. Космічні системи ДЗЗ є інструментом створення єдиного інформаційного поля та дозволяють одержувати та накопичувати сукупну глобальну інформацію.

В основу розвитку напрямку ДЗЗ Національної космічної програми України покладено концепцію створення замкнутої системи ДЗЗ, що складається з космічного і наземного сегментів та програмно-технічних засобів оброблення і тематичного аналізу аерокосмічних даних.

Така система забезпечує державі незалежність в отриманні даних в умовах дії несприятливих космічних та екологічних факторів, а також можливістю успішної конкуренції на світовому ринку космічних технологій.

Сучасними засобами космічного зондування проводяться комплексні багатофункціональні спостереження поверхні Землі в різних діапазонах довжини хвиль з високим просторовим, часовим і спектральним розрізненням, що визначає їхню високу інформативність та можливість широкого практичного використання. Застосування супутникових даних дозволяє ефективно розв’язувати наукові та господарські задачі моніторингу. Особливо зросла роль ДЗЗ у зв’язку з необхідністю розв’язку локальних, регіональних і глобальних екологічних проблем, контекстного (системного) аналізу ситуації в переплетенні природних, екологічних та суспільних процесів. В перелік задач екологічного моніторингу із застосуванням супутникових даних включаючих задачі областей : рослинність (захворювання, шкідники та екологічна чистота), ґрунти (важкі метали, радіонукліди) та природні води (пестициди, фітозабруднення).

Серед проблем рослинності значне місце посідають задачі ДЗЗ лісів (змішаних та хвойних) та лісостепу ( екологія сільськогосподарських угідь).

У степовій зоні екологічні проблеми стосуються міських агломерацій та пісків, в гірських масивах предметом інтересу є геологічні процеси, що сприяють виникненню екологічних проблем - різні зсуви (циркоподібні, потоки, осипи пісків) та підтоплення територій.

Значні екологічні проблеми виникають на урбанізованих територіях.

Одним із основних стратегічних напрямків розвитку національної космічної програми ДЗЗ є тенденція забезпечення користувачів детальними відео даними панхроматичних, спектральних, багатозональних та кольорових матеріалів аерокосмофотозйомок.

В результаті багаторічних (на протязі багатьох років) зйомок в різних районах країни у фондах космічних фотоматеріалів накопичено та регулярно поповнюються матеріали щодо нових супутникових відео даних. Характерною особливістю їх сукупності є тісно зв’язана із сутністю моніторингу можливості побудови на їх основі “погодинних зрізів” просторово розподіленої інформації про досліджувані об’єкти.

Значна частина цих матеріалів набуває більш історичний характер, чим сприяє збереженню інформації про стан досліджуваних об’єктів в минулому, що має не тільки самостійний інтерес для інформаційного забезпечення розв’язку цілого ряду екологічних задач, а в майбутньому залишиться цінними доповненнями до даних ДЗЗ з довільних перспективних космічних систем. Ці матеріали корисні при проведенні моніторингу практично всіх елементів, явищ та процесів навколишнього середовища, що відображені на космічних фотозйомках. Найбільш ефективне використання їх часових рядів можливе при визначенні антропогенних (техногенних) джерел та масштабів порушень навколишнього середовища: техногенні об’єкти та зміни компонент природного середовища, зумовлених цілеспрямованим антропогенним впливом, мають на знімках чіткі границі та пізнаються прямими дешифровальними ознаками. Космічні фотозйомки завдяки стратегії оглядності та повному просторовому розрізненню дозволяють комплексно оцінювати вплив на природне середовище всіх елементів ресурсно-господарських стосунків на великих територіях, вивчити ландшафтну структуру останніх та прогнозувати розвиток ситуацій в їх кордонах при відомому можливому складі та об’ємі забруднення. Але оцінка безпосередньо екологічного стану з точки зору видів та об’ємів забруднення можлива лише при наявності стійких еко-індикаторів (топо-, фото-, і т.д.) окремих видів забруднень, або шляхом використання логічного зв’язку можливості даного району піддаватися забрудненню конкретною речовиною.

Найбільш значному антропогенному підлягають ландшафти урбанізованих зон.

Аналіз ефективності проектів екологічного моніторингу

В Україні дистанційному зондуванню Землі була надана велика увага: запущено український супутник “Січ-1” для дистанційного зондування та моніторингу природного середовища із космосу й українсько-російський супутник “Океан-О”, створено наземну інфраструктуру керування супутником, прийому та попередньої обробки даних із бортових систем, закладено науково-методологічні основи використання космічних систем для спостереження Землі, створена розвинута науково-технічна база та програмно-технічні засоби обробки супутникової інформації.

Оцінка організацій і підприємств космічної галузі України з точки зору здібності найкращим чином реалізувати проекти екологічного моніторингу свідчить про високу репутацію (імідж) організацій і підприємств галузі, високу кваліфікацію адміністративно-управлінського персоналу, науково-інженерного персоналу, виробничого персоналу, ефективну організаційно-управлінську структуру підприємств і організацій, достатній технологічний рівень досліджень та виробництва,