високу культуру виробництва, безпосередній доступ до джерел сировини, матеріалів та комплектуючих виробів, до джерел енергії та палива, високий рівень розвитку транспортної мережі, доступність основним користувачам до ринку продукції чи послуг, достатній рівень забезпечення безпеки виробничого процесу, екологічну безпечність виробничих процесів. Разом з тим, з’ясовується невисока кваліфікація спеціалістів по маркетингу та напружений фінансовий стан організацій та підприємств галузі.
Оцінюючи перспективи розвитку космічної галузі України з урахування світових тенденцій, чи буде цей ринок розвиватися й далі, наскільки цей сектор економіки важливий для держави в цілому, чи забезпечать проекти екологічного моніторингу потенціал розвитку в майбутньому, слід відзначити, що – це дуже перспективний сектор економіки та швидко розвивающийся, ростущий ринок. Проекти екологічного моніторингу суттєво впливають на розвиток суміжних галузей народного господарства (геологію та геоморфологію, гідрологію, гляціологію, водне господарство, сільське господарство, геоботаніку та лісове господарство, охорону природи та навколишнього середовища).
Ринок екологічного моніторингу надає послуги щодо одержання, оброблення та поширення інформації ДЗЗ із забезпеченням необхідних масштабів огляду, спектральних діапазонів спостереження, періодичності та регулярності зйомки, оперативності доставки інформації, просторового й спектрального розрізнення.
Споживачами послуг ринку моніторингу Землі є державні відомства, організації науково-дослідного характеру, організації екологічного контролю, національні військові й розвідувальні служби, агропромислові, геологорозвідувальні, будівельні, транспортні, страхові, туристичні фірми, урядові й військові відомства тих держав, що не можуть розраховувати на допомогу ведучих космічних держав в області космічної розвідки, громадські організації, засоби масової інформації.
На даний час попит на інформацію ДЗЗ зростає, в основному, за рахунок розвідувальних і військових відомств, а також органів державного керування.
У перспективі постачальники ринку послуг екологічного моніторингу орієнтуватимуться на непрофесійних масових споживачів, які не є технічними фахівцями, що зумовлено появою високопродуктивної персональної обчислювальної техніки та відповідними програмними засобами, а також удосконаленням і розширенням сфери застосування гео-інформаційних систем, для яких основним джерелом даних є матеріали космічних зйомок. Найбільш перспективні ті сегменти ринку космічних послуг, що є найближчими до кінцевого, масового споживача, адже саме тут реалізується головна перевага космічних технологій – глобальність і можливість багато дисциплінарного застосування даних.
Створені раніше системи ДЗЗ, що орієнтовані на централізоване обслуговування великих переважно державних замовників інформації, не відповідають повною мірою змінам споживчого ринку, що відбуваються. У зв’язку з цим дедалі зростаючі надії покладаються на перспективні комерційні системи ДЗЗ на базі недорогих малих космічних апаратів Ikonos, OrbView,Quick Bird, EROS та інші.
Типовою стратегією проникнення на ринок є укладення контрактів на постачання інформації чи угод про обмін інформацією на ранніх стадіях розроблення космічних систем.
У конкурентній боротьбі розробників космічних систем істотно поліпшено інформаційні можливості і технічні характеристики цивільних космічних систем ДЗЗ. Це досягнуто, у першу чергу, за рахунок доведення просторової роздільної здатності до 1 м і менше, застосуванням багатозональної і гіперспективної бортової апаратури і все погодних радіолокаційних засобів, скорочення термінів розробки і виготовлення КА дро1-2 років, переходу до створення малих КА і формування з них багато супутникових систем ДЗЗ.
Важливим фактором у створенні в короткий термін дешевих КА є уніфікація бортової цільової і службової апаратури, використання універсальних платформ. Набуває розвитку тенденція практичного переходу до використання мало розмірних КА масою 100 – 1000 кг і менше, що оснащуються одним цільовим приладом. Очікується, що в результаті мініатюризації через 5 – 10 років можливе використання угруповань взаємозалежних наносупутників масою меншою 10 кг, а через 10 – 20 років – масою порядку 1 кг, що можуть установлювати зв’язок один з одним, обмінюватися інформацією, виконувати різні операції без втручання операторів.
Дуже перспективною є технологія керування зйомкою безпосередньо споживачем (так звана технологія SEE-Space Eyes & Ears), що запропонована українськими вченими й фахівцями.
Принципи керування зйомкою споживачем і розподіленого доступу до інформації найбільш повно реалізуються в ізраїльсько-американському проекті космічної системи EROS. Послугами цієї системи можуть скористатися клієнти, які бажають здійснювати незалежне супутникове спостереження, але не мають можливості фінансувати свою космічну програму. Клієнт зможе підтримувати автономну експлуатацію виділеного супутника в зоні радіо видимості наземної приймальної станції. Йому надається лінія зв’язку із супутником у S-діапазоні, апаратні засоби і програмне забезпечення, що дозволяють вести підготовку і виконання програми зйомки.
З появою супутника в зоні дії наземної приймальної станції між супутником і станцією встановлюється зв’язок і клієнт передає на КА завдання на зйомку в смузі огляду на даному витку і (або) при наступному проході над станцією. Бортова апаратура ідентифікує клієнта і санкціонує реалізацію плану зйомки і скидання інформації у режимі реального часу на наземну приймальну станцію.
Ефективність використання систем ДЗЗ у цілому головним чином визначається ефективністю системи розподілу даних. Так, незважаючи на те, що США першими створили експлуатаційну систему ДЗЗ Landsat, лідируючі позиції на світовому ринку ДЗЗ зайняла Франція, що зуміла організувати експлуатацію своєї системи SPOT з максимальною увагою до потреб користувачів.
Ефективний розподіл і використання даних від космічних систем спостереження Землі передбачає розв’язок різноманітних задач:
створення розподіленої мережі прийому, обробки і поширення інформації до запуску КА;
створення національних регіональних центрів тематичної обробки і використання даних про Землю, що надходять від приладів спостереження, установлених на супутниках;
перехід на використання універсальних приймальних станцій замість централізованих;
зменшення габаритів антенних систем, створення малих універсальних станцій прийому й обробки супутникових зображень абонентського класу;
розроблення автоматизованих робочих місць (АРМ) аналітика даних ДЗЗ для оснащення користувачів;
розроблення прикладного програмного забезпечення обробки зображень, орієнтованих на масовий споживчий ринок;
навчання і підготовка користувачів.
Опора на регіональні центри є особливо актуальною для комерційного
