використання даних ДЗЗ. Створення розподіленої мережі прийому, обробки і поширення інформації вже привело в РФ до різкого зростання числа замовлень на зйомку і розширення застосування космічної відеоінформації в різних галузях народного господарства. На даний час в Росії встановлено понад 30 персональних приймальних станцій, швидкість прийому на яких доведена до 150 Мгбіт/с.
Позитивні приклади побудови інфраструктур для розподілу і використання даних ДЗЗ є також у Канаді, Англії, Індії, Фінляндії.
Стратегічна тенденція споживчого попиту для індустрії зображень Землі полягає у постачанні спокушеному споживачеві просторової інформації, котрий не піклується про те, як була отримана ця інформація. Хоча традиційними ринками спостереження Землі були прогноз і контроль погоди, картографія, океанографія та деякі спеціальні види зйомок, майбутнє ринку за просторово орієнтованою часовою інформацією. Інший перспективний ринковий сектор – сільське господарство, що використовує своєчасні періодично повторювані зображення.
Оцінюючи якість продукції та послуг, отримуваних в результаті виконання проектів екологічного моніторингу, з’ясували, що розв’язувались наступні задачі:
оцінка територій, забруднених важкими металами, радіонуклідами, пестицидами та іншими токсичними речовинами;
оцінка морських акваторій та внутрішніх водоймищ (виявлення розливів нафти і нафтопродуктів на водній поверхні, оцінка еколого-санітарного стану та якості води у водоймищах, виявлення промислових забруднень, контроль суспендованих речовин та зелених водоростей та ін.);
виявлення і моніторинг витоків з нафто-, газо-, водопроводів та систем гарячого водопостачання;
оперативний моніторинг паводків, підтоплень, заболочування, лісових пожеж та інших природних катастроф.
В результаті виконання проектів отримані наступні результати:
встановлено і систематизовано вплив токсикантів (радіонуклідів, важких металів, вуглеводневих газів, агрохімікатів) на спектральну яскравість рослин. Завдяки цьому розроблено технології оцінки за космічними знімками екологічного стану територій та пошук нафтогазових покладів;
створено атласи “Україна з космосу” та “Космос – Україні” комп’ютерно дешифрованих космознімків. Показано можливість використання одержаної інформації для вирішення актуальних природо ресурсних та природоохоронних задач (пошук нафтогазових покладів, контроль екологічного стану, тощо);
розроблено концепцію імітаційної еколого-економічної моделі комплексної експлуатації водосховищ басейну р. Дніпро на базі методу системної динаміки та нових принципів обробки аерокосмічної інформації;
створено нову супутникову технологію пошуку покладів вуглеводів;
розроблено методичні прийоми та комп’ютерні програми обробки аерокосмічної інформації у вузьких діапазонах електромагнітного спектра для оцінки екологічного стану території України, прогнозування врожайності зернових культур та пожежо небезпечності лісів.
Оцінюючи вартісний фактор проектів екологічного моніторингу, з’ясовується, що на даний час основними проблемними питаннями у розвитку ДЗЗ залишається низька комерційна віддача, що є характерним для всіх без винятку, сучасних космічних систем. Незважаючи на низьку вартість зйомки одиниці площі і величезних обсягів даних, що збираються, питома вага космічної інформації в загальному обсязі вихідної тематичної продукції для споживачів досить низька – до 10 – 15%.
Оцінюючи структуру вартості продуктів ДЗЗ, установлюється, що основна вартість кінцевого продукту (80%) створюється при наземній обробці. Питанням просування послуг ДЗЗ на національні і міжнародні ринки не приділялося належної уваги: мережа приймальних станцій обмежувалася територією України і РФ, відсутня дистриб’юторська мережа поширення даних ДЗЗ і переробки цих даних у готовий інформаційний продукт для користувача. Більша частина космічної інформації в інтересах наук про Землю, прогнозу погоди і клімату, екологічного контролю тощо взагалі не носить комерційного характеру, і її економічна ефективність оцінюється величиною відверненого збитку. Більша частина користувачів економічно не зацікавлена у створенні технологій розв’язку тематичних задач з використанням космічної інформації через великі початкові капіталовкладення і тривалі терміни реалізації (5 – 10 років).
Сучасне ДЗЗ – один з трьох пріоритетних у світі напрямків високо економічних і оперативних космічних технологій (поряд з телекомунікаціями та навігацією). Ринок матеріалів ДЗ складає приблизно 1 млрд. доларів на рік і зростає на 15%. Усі економічно розвинуті країни здійснюють державну підтримку цього важливого для народного господарства напряму.
В Україні ж не вдалося здійснити широкомасштабне залучення методів ДЗЗ в господарську діяльність як одного з першочергових економічних і оперативних заходів. Причиною цього є недостатнє розуміння важливості подібного підходу керівництва відомств, що відповідають за стан екологічної безпеки країни.
Особливості економічного стану України останніх років, що пов’язані з хронічним недостатнім фінансуванням усіх галузей народного господарства, призвели до певного дисбалансу інтересів між розробниками та користувачами інформації ДЗЗ. Це проявляється в тому, що розробки фахівців з тематичної інтерпретації космічних знімків для вирішення природоохоронних задач не знаходять попиту та зацікавленості у відомств і організацій, де ці матеріали могли б принести державі значну користь, про що свідчить досвід передових країн Заходу.
Оцінюючи виробничі аспекти виконаних проектів з екологічного моніторингу, можна визначити, що технологічний потенціал космічних систем використаний на 50%, порівняно з аналогічними проектами РФ. Тому при виконанні аналогічних наступних проектів існує великий резерв невирішених задач екологічного моніторингу на основі широкої міжнародної виробничої кооперації.
Виконані проекти позитивно вплинули на вирішення проблем глобальної та регіональної безпеки.
Аналіз проектів екологічного моніторингу з соціальної точки зору свідчить про підвищення загального наукового рівня суспільства, ефективне використання науково-технічного потенціалу, подальший розвиток космічної галузі, збільшення експортного потенціалу країни, зумовлює раціональне використання природних ресурсів, впливає на екологічний стане в регіонах країни, безпеку населення в регіонах, відповідає меті заключеним Україною міжнародним угодам та домовленостям.
Серед ризиків, що могли б привести до втрати вкладених в реалізацію проектів коштів, головним був бюджетний ризик , пов’язаний з недостатнім фінансуванням.
Таким чином, кожний з проаналізованих проектів з екологічного моніторингу (аналізу підлягають всі доступні документи: заявка-пропозиція, бізнес-план, ТЗ, державний контракт, етапні та заключні звітні документи та ін.) для системної (інтегральної з точки зору досягнення заявленої мети проекту) оцінки ефективності представляється Р-вимірним
