булевим вектором, одиничні компоненти якого вказують на наявність певного значення ознак (характеристик) згаданих вище аспектів проектів. Обчислення інтегрального показника – відстані вектора проекту до векторів класів у прийнятій класифікації ефективності (наприклад, К = 4: К1- “крайнє неефективний”, К2 – “неефективний”, К3 – “відносно ефективний” та К4 – “дуже ефективний”) вказує на шуканий розв’язок задачі - ступінь ефективності.
СИСТЕМА КРИТЕРІЇВ, ПОКАЗНИКІВ ТА ТЕХНІЧНИХ
ПАРАМЕТРІВ, ЗА ЯКИМИ ОЦІНЮЄТЬСЯ ЕФЕКТИВНІСТЬ
ПРОЕКТІВ З ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ
ЗЕМЛІ НА БАЗІ МЕТОДИКИ СИСТЕМНОЇ ОЦІНКИ
І. Загальні критерії.
Відповідність аналізуємого проекту екологічного моніторингу загальнодержавній стратегії економічного розвитку України.
1.1.1 - повністю не відповідає;
1.1.2 - частково відповідає;
1.1.3 - відповідає;
1.1.4 - повністю відповідає.
Відповідність аналізуємого проекту основним принципам зовнішньої політики країни.
1.2.1 - повністю не відповідає;
1.2.2 - частково відповідає;
1.2.3 - практично відповідає;
1.2.4 - повністю відповідає.
Відповідність аналізуємого проекту наявній законодавчій та нормативній базам в екологічній сфері.
1.3.1 - повністю не відповідає;
1.3.2 - частково відповідає;
1.3.3 - практично відповідає;
1.3.4 - повністю відповідає.
Чи реалізовані в проекті міжнародні зобов'язання України в природоохоронній діяльності?
1.4.1 - мета проекту не зв'язана з міжнародними зобов'язаннями України;
1.4.2 - не реалізовані;
1.4.3 - частково реалізовані;
1.4.4 - реалізовані в повному обсязі.
Чи реалізовані в проекті міжвідомчі угоди?
1.5.1 - мета проекту не зв'язана з міжвідомчими угодами;
1.5.2 - не реалізовані;
1.5.3 - частково реалізовані;
1.5.4 - реалізовані в повному обсязі.
Відповідність мети аналізуємого проекту міжнародним або міжгалузевим цільовим програмам.
1.6.1 - повністю не відповідає;
1.6.2 - частково відповідає;
1.6.3 - відповідає;
1.6.4 - повністю відповідає.
ІІ. Критерії науково-технічного розвитку.
2.1. Вплив результатів аналізуємого проекту на перспективний науково-технічний розвиток підприємства чи космічної галузі України в цілому.
2.1.1 - дуже низький;
2.1.2 - впливають в незначній мірі;
2.1.3 - позитивно впливають;
2.1.4 - впливають в повній мірі.
2.2. Вірогідність виконання нових проривних проектів на базі результатів аналізуємого проекту.
2.2.1 - вірогідність = 0;
2.2.2 - вірогідність = 30%;
2.2.3 - вірогідність = 75%;
2.2.4 - вірогідність = 100%.
2.3. Вплив результатів аналізуємого проекту на розвиток суміжних галузей.
2.3.1 - має негативний вплив;
2.3.2 - впливають в незначній мірі;
2.3.3 - позитивно впливають;
2.3.4 - суттєво впливають.
2.4. Масштаб використання результатів аналізуємого проекту.
2.4.1 - не використовуються;
2.4.2 - використовуються на 10%;
2.4.3 - використовуються на 75%;
2.4.4 - використовуються на 100%.
2.5. Степінь готовності споживачів до сприймання результатів проекту.
2.5.1 - вимагається дуже серйозна та складна підготовка споживача;
2.5.2 - вимагається підготовка споживача;
2.5.3 - підготовка споживача практично не потрібна;
2.5.4 - підготовка споживача не вимагається взагалі.
2.6. Стабільність попиту на результати аналізуємого проекту.
2.6.1 - крайнє не стабільний, не передбачені коливання;
2.6.2 - нестабільний;
2.6.3 - відносно стабільний, коливання точно передбачені;
2.6.4 - абсолютно стабільний.
2.7. Тенденція попиту на результати проекту.
2.7.1 - швидке зниження;
2.7.2 - повільне скорочення;
2.7.3 - повільне зростання;
2.7.4 - швидке зростання.
2.8. Чи була мета аналізуємого проекту оригінальною?
2.8.1 - повністю співпадає з метою виконаних аналогічних проектів;
2.8.2 - частково співпадає з метою виконаних проектів;
2.8.3 - є оригінальною;
2.8.4 - перевищує всі відомі виконані проекти;
2.9. Чи ставлять результати виконаного проекту під сумнів існуючі уявлення в ДЗЗ?
2.9.1 - взагалі не стосуються існуючих уявлень;
2.9.2 - деякі результати мають бути більш обґрунтованими;
2.9.3 - частково ставлять;
2.9.4 - існуючі уявлення мають бути переглянутим.
2.10. Відповідність результатів проекту чи його складових світовому рівню.
2.10.1 - не відповідають;
2.10.2 - вимагаються суттєві зміни в технології;
2.10.3 - відносно відповідають;
2.10.4 - повністю відповідають.
2.11. Степінь інтеграції проекту в загальну програму ДЗЗ.
2.11.1 - дуже низька;
2.11.2 - низька;
2.11.3 - відносно висока;
2.11.4 - дуже висока.
2.12. Степінь впливу результатів аналізуємого проекту на концепції, методи обробки даних, вимоги до бортової апаратури, наземних комплексів в ДЗЗ.
2.12.1 - дуже низька;
2.12.2 - низька;
2.12.3 - відносно висока;
2.12.4 - дуже висока.
2.13. Ефективність використання наукового та технологічного потенціалу підприємства-виконавця аналізуємого проекту.
2.13.1 - дуже низька;
2.13.2 - низька;
2.13.3 - відносно висока;
2.13.4 - дуже висока.
2.14. Чи впливають результати аналізуємого проекту на підвищення наукового рівня суспільства?
2.14.1 - не мають ніякого впливу;
2.14.2 - мають дуже незначний влив;
2.14.3 - позитивно впливають;
2.14.4 - мають значний влив.
2.15. Степінь досягнення мети виконаного проекту методами, що були використані.
2.15.1 - дуже низька;
2.15.2 - низька;
2.15.3 - відносно висока;
2.15.4 - дуже висока.
2.16. Чи можуть бути використані результати аналізуємого проекту для поліпшення екологічного стану навколишнього середовища?
2.16.1 - екологічний стан погіршиться;
2.16.2 - можуть принести шкоду при використанні не по призначенню;
2.16.3 - результати не шкідливі;
2.16.4 - екологічний стан поліпшиться.
2.17. Чи можуть бути використані результати аналізуємого проекту для розв’язку суміжних задач екологічного моніторингу?
2.17.1 - взагалі не можуть;
2.17.2 - вимагаються значні зміни в технології;
2.17.3 - частково можуть;
2.17.4 - більшість задач можуть бути розв’язаними.
2.18. Чи дозволять результати проекту отримати дані для регулярного моніторингу, фіксації змін екологічного стану?
2.18.1 - взагалі не можуть;
2.18.2 - вимагаються значні зміни в технології;
2.18.3 - частково можуть;
2.18.4 - більшість задач можуть бути розв’язаними.
2.19. Степінь достовірності результатів проекту.
2.19.1 - дуже низька;
2.19.2 - низька;
2.19.3 - відносно висока;
2.19.4 - дуже висока.
2.20. Яка використана при реалізації проекту тточність даних спостереження поверхні Землі.
2.20.1 - дані взагалі не використовувались;
2.20.2 - просторова розділювальна здатність більше 1-го км;
2.20.3 - просторова розділювальна здатність в межах 30 - 10 м;
2.20.4 - просторова розділювальна здатність менше 10м.
2.21. Оперативність надходження даних для обробки та споживачам.
2.21.1 - дуже низька;
2.21.2 - низька;
2.21.3 - відносно висока;
2.21.4 - дуже висока.
2.22. Можливість отримання даних ДЗЗ про місця поверхні Землі, що недоступні для інших засобів.
2.22.1 - дуже низька;
2.22.2 - низька;
2.22.3 - відносно висока;
2.22.4 - дуже висока.
2.23. Можливість зменшення витрат, порівняно з традиційними методами.
2.23.1 - дуже низька;
2.23.2 - низька;
2.23.3 - відносно висока;
2.23.4 - дуже висока.
2.24. Можливість обробки супутникових даних на ПК споживача.
2.24.1 - дуже низька;
2.24.2 - низька;
2.24.3