Але ми схиляємось до думки, що добрі справи слід робити не для того, щоб дізналися всі, а для самоповаги, самоусвідомлення себе людиною.

Настав час кожному з нас покращити і поглибити природничі знання. Саме знання дають нам впевненість у роботі з допитливими, багатознаючими, добре зорієнтованими дітьми. Але будьмо відверті: все частіше наші малюки заганяють нас у кут своїми запитаннями про довкілля.

Дошкільні заклади мають започаткувати організацію і проведення ігор-семінарів, які дадуть можливість батькам, вихователям, персоналу дошкільної установи поглибити знання і давати достовірну відповідь на несподівані запитання дітей.

Усі разом ми повинні навчитися діяти відповідно до гасла Грінпіс «Діяти локально, мислити глобально!»

І не забувати, що світло зі швидкістю 300 тис. км на секунду про-ходить з кінця в кінець лише видимого Всесвіту 10 млрд. років. Що за ним — людство не знає. Земля — піщинка, а людина — грудочка живої матерії.

Так будемо самі і навчимо малят берегти, любити, поважати те, що забезпечує наше існування — довкілля.

Ващенко Г. Комунізм, інтернаціоналізм і виховання любові до Батьківщини // Визвольний шлях: Зб. – Лондон, 1956. – С. 313.

Глухова Н. Стан довкілля – турбота кожного із нас // Дитячий садок. – 2004. - № 25 – 26. – С. 44 – 49.

Сухомлинський В. О. Народження громадянина. Вибр. Твори: У 5-ти т. – Т. 3. – С. 303.

Фіцула М. М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001. – С. 276 – 278.