Так в 1997 р. флору заповідника вивчали Буняк В.І. - доцент Прикар-патського національної університету ім. В.Стефаника та Кащишин О.К.- співробітниця Природо-знавчого музею (м. Івано-Франківськ).

В цьому ж році відбулась експедиція наукових спів-робітників Інституту охорони природи (Польща) на чолі Ботаніч-ні дослідження про-водились у вересні 1997 р. науковою експедицією співро-бітників Міжвідомчої лабораторії заповід-ної справи України доктора біологічних наук Андрієнко ТЛ. та кандидата біологіч-них наук Прядко О.І., Карпатського біосферного запо-відника Антосяка В.М.

Інвентаризацію мохоподібних рослин проведено в 1998 р. співробітницею Інституту ботаніки НАН Украї-ни Нипорко СО.

В зоологічних експедиціях при-ймали участь спів-робітники наукових відділів Карпатсько-го національного природного парку та Карпатського біо-сферного заповідника Киселкж О.І. і Чумак В.О.

Флористичні дослідження проводили академік Ді~ дух ЯП, Устименко П.М. (Інститут ботаніки НАНУ), Сичак Н.М. (Ін-ститут екології Карпат).

Флору і фауну запо-відника вивчали наукові працівники Польщі, Ні-меччини, Іспанії і Сполу-чених Штатів Америки, Словаччини. З 2000 по 2005 р. тут працювали доктор Петер Шмідт (Німеччи-на, Дрезденський університет), доктор Анджело Ромо (Іспанія, Інститут ботаніки), доктор Петро Кашинський (Польща, Інститут дендро-логії), доктор Дале Бергдал та асистент професор Вільям Кетон (США, Вер-мондський університет), доктори РЛетц і МЛерни (Словаччина, Інститут бо-таніки).

Під керівництвом доцента Національного лісотехнічногоунівер-ситету України Чернявського М.В. прово-дяться моніторингові дослідження природних деревостанів заповідника. Щороку в заповіднику проводяться практики студентів різних спеціальностей Націо-нального лісотехнічно-го університету України, Чернівецького національ-ного університету та Іва-но-Франківського націо-нального університету нафти і газу.

В 2005 р. відбулась ботанічна експедиція науковців Соломахи ТД, Якушенка Д. (Інститут ботаніки НАНУ), Соломахи І.В. (Цен-тральний ботаніч-ний сад), Чорнея І.І., Буджака В.В., Токарюк ЛІ. (Чернівець-кий національний університет їм. Ю. Федьковича), Крамарця О. В. (Український національний лісотехнічний університет) під керівництвом професора Соломахи ВА (Київський національний університет їм. Т. Шевченка).

Отже, завдання заповідника – зберегти унікальну природу Горган, вивчити біологію і екологію рідкісних рослин та тварин і видати рекомендації по їх розведенню. Адже, природний заповідник “Горгани” являє собою велику цінність щодо збереження, відтворення і вивчення не лише корінних природних комплексів Горган, але й усього біологічного розмаїття Карпат.

Мета освітньої-виховної роботи природного заповідника “Горгани” – формування нових етичних стосунків людини з природою, екологічної свідомості та екологічної культури всіх верств населення; виховання розуміння сучасних екологічних і природоохоронних проблем та сприяння вирішенню їх на регіональному та державному рівнях.

Тільки об’єднавши зусилля всіх державних і недержавних, як природоохоронних так і навчальних організацій, можна досягнути головної мети еколого-освітнього процесу – виховати екологічно-свідому людину майбутнього.

1.3. Характеристика управління природним заповідником.

Управління заповідником здійснюється його спеціаьною адміністрацією. До її складу входять відповідні наукові підрозділи, служба охорони, господарського та іншого обслуговування.

Очолює адміністрацію директор, який призначається на посаду і звільняється відповідним наказом Мінекоресурсів України, за поданням Органу Управління відповіно до чинного законодавства.

Майно, матеріально-технічне забезпечення, фінансування.

Майно заповідника становлять основні фонди, обігові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі заповідника.

Майно заповідника є державною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Заповідник володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном у межах, визначених законодавством України.

Джерелами формування майна заповідника є бюджетні асигнування, спеціальні кошти, фінансова допомога та благодійні внески, пожертвування організацій, установ, громадян та інші надходжання, не заборонені чинним законодавством України.

Кошти, одержані заповідником від дозволених видів діяльності, є його власними коштами і не підлягають вилученню, а використовуються для здійснення заходів щодо охорони його території.

Звітність і контроль за діяльністю.

Заповідник звітує про свою діяльність перед Мінекоресурсів України, Органом Управління та відповідними органами державної виконавчої влади.

Заповідник здійснює оперативний та бухгалтерський облік резулбтатів своєї діяльності.

1.4. Характеристика зовнішньоекономічної діяльності.

Заповідник може брати участь у:

- міжнародному співробітництві в галузі охорони навколишнього природного середовища;

- розробці та реалізації міжнародних наукових і науково-технічних програм прийнятих на себе Україною при укладанні міжнародних договорів і зобов’язань;

- організації та проведенні міжнародних наукових та науково-технічних семінарів, конференцій, симпозіумів тощо;

- забезпеченні обміну науковою інформацією;

- спільній підготовці відповідних науковців і фахівців;

- проведенні еколого-виховної та видавничої діяльності тощо.

Зовнішньоекономічна діяльність заповідника спрямовується на встановлення взаємовигідних зв’язків з міжнародними науковими і науково-дослідними установами з метою зміцнення матеріально-технічної бази заповідника.