Насичене подіями минуле залишило унікаль¬ну історико-культурну спадщину. В області ство¬рено Національний заповідник „Древній Галич", куди увійшли колишня столиця Галицько-Волинського князівства - літописне місто Галич з 1100-річною історією, унікальні скарби духовності - церква св. Пантелеймона XXI ст. в с. Шевченкове, церква Різдва Христового ХІV-ХV ст. в Галичі, Успенська церква XVII ст. і фундамент Успенського собору XII ст. у Крилосі.

Численними пам'ятками архітектури й визначними місцями історії славляться м. Івано-Франківськ, батьківщина легендарної Роксолани - м. Рогатин, скарбниця культурної й духовної спадщини Прикарпаття - м. Коломия. Далеко за межами України відомі неповторні витвори народних умільців, багатство й колоритність обрядів і звичаїв, народна пісенна творчість. Центрами гуцульського мистецтва є Косів, Яремче, Верховина, Коломия.

В області налічується 19 рекреаційно-туристичних місцевостей, діє 119 лікувально-оздоровчих закладів. За останні роки значного розвитку набув сільський (зелений) туризм, особливо на території Яремчанської міськради, Верховинського, Косівського і Коломийського районів.

Виділяються дві основні функціональні групи рекреаційних ресурсів: 1) санаторно курортного лікування, 2) туризму і відпочинку. Лікувальні ресурси визначаються наявністю мінеральних вод (бальнеолікування), лікувальних „грязей", озокериту та кліматолікувальних ресурсів. Туризм і відпочинок забезпечуються наявністю унікальних ландшафтних і кліматолікувальних ресурсів.

2.2 Кліматолікувальні ресурси

Клімат Івано-Франківської області має перехідний характер від помірно теплого вологого Західно-Європейського до континентального Східно-Європейського. Області властива верти кальна біокліматична поясність, що визначає лімітуючі чинники для розвитку природних біоценозів. З висотою над рівнем моря змінюється тепловий режим і режим зволоження, суми активних температур (сума температур вище + 10°С), а також кількість днів із сприятливими типами погоди.[9]

На території області виділено такі кліматичні райони:

1 Наддністрянський (з підрайонами: лівобережний, правобережний).

2 Південно-східний.

3 Передгірний.

4 Гірський.

Наддністрянський кліматичний район До складу лівобережного підрайону входять Рогатинський і Галицький адміністративні райони. Суми активних температур в цьому підрайоні складають 2300-2400°, кількість опадів за теплий період - 420-460 мм (за рік - 660-700 мм). Середня тривалість безморозного періоду 160-170 днів, вегетаційного -205 днів. Весняні приморозки припиняються у середньому в третій декаді квітня, а в окремі холодні весни найпізніші приморозки (особливо у знижених місцях рельєфу) можливі і в третій декаді травня. Осінні приморозки настають у третій декаді вересня.

До правобережного підрайону входять Калуський, Тисменицький і Тлумацький адміністративні райони. Цей підрайон характеризується сумою активних температур 2400-2500°, кількістю опадів за теплий період - 370-470 мм (за рік - 610-750 мм). Середня тривалість безморозного періоду 155-160 днів, вегетаційного - 215 днів. Приморозки починаються і припиняються приблизно в ті ж самі строки, що й в лівобережному підрайоні.

У Наддністрянському кліматичному районі часто спостерігаються м'які зими з відлигами і нестійким сніговим покривом. Днів із сніговим покривом звичайно буває близько 100, а в малосніжні зими, з частими відлигами, не більше 50. Середня декадна висота снігового покриву становить 10-15 см.

Південно-східний кліматичний район До цього кліматичного району входять Городенківський, Коломийський і Снятинський адміністративні райони. Характеризується сумою активних температур 2500-2600°, кількістю опадів за теплий період - 400-450 мм (за рік - 550-720 мм). Середня тривалість безморозного періоду 150-165 днів, вегетаційного - 210-220 днів. Весняні приморозки припиняються в середньому в першій декаді квітня, але в окремі роки найпізніші приморозки можуть спостерігатися у третій декаді травня. Осінні приморозки настають у третій декаді вересня. Стійкий сніговий покрив тут буває не кожної зими. Число днів із сніговим покривом в окремі зими досягає 100, а в малосніжні зими - 50. Середня декадна висота снігового покриву на полях становить 6-12 см.[8]

Передгірний кліматичний район

До нього входять Долинський, Рожнятівський, Богородчанський, Надвірнянський (північні частини) і Косівський адміністративні райони. Цей район характеризується сумою активних температур 2200-2500°, кількістю опадів за теплий період - 500-550 мм (за рік - 630-900 мм). Середня тривалість безморозного періоду дорівнює 150-170 днів, вегетаційного - 190-215днів. Весняні приморозки припиняються в середньому наприкінці квітня або на початку травня, а перші приморозки восени настають в середині вересня. Число днів із сніговим покривом в окремі багатосніжні зими досягає 105, а в малосніжні зменшується до 60-70. Середня висота снігового покриву дорівнює 15-20 см.

Гірський кліматичний район

До нього входять Рожнятівський, Богородчан ський, Надвірнянський (південні частини) і Верховинський адміністративні райони. Гірський кліматичний район характеризується сумою активних температур 1600-2200°, кількістю опадів за теплий період - 460-600 мм (за рік - 760-1060 мм). Середня тривалість безморозного періоду 160-170 днів, вегетаційного -190-200 днів. Весняні приморозки припиняються в середньому в першій декаді травня, осінні - настають в середині жовтня.

Стійкий сніговий покрив спостерігається майже щороку. Найчастіше він утворюється на початку грудня, а сходить у першій половині квітня. Середня висота снігового покриву дорівнює в лютому 30-40 см.

Тривалість рекреаційного літнього періоду в передгірній і рівнинній частинах області - 6 місяців (травень-жовтень), у гірській - 4 місяці (червень-вересень). Зимовий рекреаційний період триває від 3 до 6 місяців.

Сприятливі типи погоди у передгірних та рівнинних районах спостерігаються протягом 140-150 днів, у гірських районах - до 100-120 днів. В околицях м. Яремче і смт. Верховина цей показник значно вищий -190-200 днів, в районі полонини Пожижевської-140-150 днів.

2.3Ландшафтний потенціал та мінеральні води

У межах Івано-Франківської області виділяються три типи ландшафтів - рівнинні, передгірські, гірські. [9]

Рівнинний тип ландшафтів характерний для південно-східної частини області (Рогатинське Опілля і Прут-Дністровське межиріччя) і представлений трьома видами: 1) пластово-ерозійний височинний; 2) пластово-ерозійний з карстовими формами; 3) пластово-горбогірний.

Ландшафти пластово-ерозійних височин розміщені на лівобережжі Пруту. Тут переважають орні землі, серед яких вкраплені невеликі