Характер закріплення гумусових речовин на поверхнях глинистих часточок (мозаїчний, дискретний чи суцільною плівкою) визначається розподілом на них активних валентностей. Оскільки такі валентності зосереджені в основному на ребрах, кутах, розломах мінералів, то гумусові речовини найімовірніше поглинаються на поверхнях глинистих часток у вигляді своєрідної сітки, яка блокує всі активні валентності і водночас не заважає ґрунтовому розчину контактувати з вільною від гумусу поверхнею глинистих часточок, що має значення для водно-фізичних та фізико-механічних властивостей ґрунту.

Отже, роль мінеральних колоїдів в явищах вбирання зводиться до поглинання гумусових речовин. Органічні колоїди забезпечують поглинання ґрунтом різних речовин у молекулярній І особливо в іонній формі. Звідси вбирна здатність ґрунтів зумовлена сукупністю органо-мінеральних колоїдів, яку називають ГВК (К.К. Гедройць), ККГ (колоїдний комплекс ґрунту — О.Н. Соколовський).