Основні маршрути круїзів направлені до теплих морів. Найбільш розвинуті круїзи по Середземномор’ю, особлива інтенсивність круїзів у водах грецького архіпелагу.

Перспективи морського туризму величезні.

Практикуються і такі форми туристичних подорожей, як переміщення на оленях в районах Півночі.

По правовому статусу туризм ділиться на національний ( внутрішній) , тобто туризм в межах власної країни, і міжнародний туризм. Ці два види туризму в розвинутих в туристичному плані країнах розвинуті пропорційно. В іншому випадку можуть скластися диспропорції в обслуговуванні внутрішніх та іноземних туристів, що порушує атмосферу гостинності, створює соціально-економічну напругу.

Міжнародний туризм поділяють на активний і пасивний в залежності його впливу на платіжний баланс країни. Для кожної країни подорож її громадян в інші країни називається пасивним туризмом, а приїзд іноземців - активним туризмом.

По тривалості перебування міжнародний туризм ділиться на короткочасний і довготривалий. Якщо тривалість туристичної подорожі триває не більше трьох діб, то його відносять до короткотерміновому туризму, а більше трьох діб - до тривалого. В міжнародному туризмі подорожуючих заради відпочинку менше 24 годин включають в категорію “екскурсант”.

Отже, рекреаційна діяльність включає в себе ряд окремих галузей, які в сукупності і формують поняття рекреація.

Розділ 2.

В Україні прийняті закони «Про природно- . заповідний фонд України» (1992р.), Програма . перспективного розвитку заповідної справи в Україні «Заповідники» (1994 р.). У них подано ; класифікацію об'єктів природно-заповідного : фонду як національного надбання, визначена соціальна, економічна, екологічна роль приро-доохоронних комплексів у державі. В Україні зберігаються генофонд рослин І тварин, тилові та унікальні ландшафти, здійснюється моніто-ринг навколишнього природного середовища. Наша держава належить до територій з малою заповідністю. Про це свідчать як кількості, так і площі-природоохоронних об'єктів різних кате-горій відносно до території України (табл. 13).

Дамо визначення територій та об'єктів при-родно-заповідного фонду, їхнього статусу та завдань.

Природні заповідники — це науково-дослідні установи, в яких охороняються тилові або уні-кальні для даної території чи акваторії при-родні комплекси. Вони повністю вилучаються з господарського використання. Основними їхніми завданнями є збереження природних комплексів, виконання наукових досліджень за станом природних компонентів, протіканням природних процесів і явиш, станом навколиш-нього природного середовища, розроблення рекомендацій з охорони природи, поширення природоохоронних знань, екологічне й есте-тичне виховання громадян. За Законом «Про природно-заповідний фонд України», в природ-них заповідниках забороняється:*

будівництво споруд, шляхів сполучення, об'єктів транспорту і зв'язку, не пов'язаних з діяльністю природних заповідників, розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку, стоя-нок транспорту, забороняються також проїзд І присутність сторонніх осіб, домашніх тварин, механічних транспортних засобів, лісосплав, проліт літаків та вертольотів нижче 2000 метрів над землею, подолання літаками звукового ба-р'єру над територією заповідника;*

геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, руйнування геологічних відшарувань, порушення ґрунтового покриву та гідрологічного режиму, застосування хіміч-них засобів, усі види лісокористування, заго-тівля кормових трав, лікарських та Інших рос-лин, квітів, насіння, очерету, випасання худо-би, вилов і знищення звірів і птахів, порушен-ня умов їхнього оселення, гніздування;*

мисливство, рибальство, інтродукція но-вих видів тварин і рослин, проведення заходів з метою збільшення чисельності окремих видів тварин понад допустиму науково обгрунтова-ну ємність угідь, збирання колекційних та інших матеріалів, за винятком тих, що не-обхідні для виконання наукових досліджень.

У природному заповіднику допускається:*

виконання відновлю вальних робіт на зем-лях з порушеними корінними природними комплексами, а також здійснення заходів щодо запобігання змінам природних комплексів заповідника внаслідок антропогенного впливу — відновлення гідрологічного режиму, збережен-ня та відновлення рослинних угруповань, що Історично склалися, видів рослин і тварин, які зникають, тощо;*

здійснення протипожежних та санітарних заходів, які не порушують режим заповідників; виконання науково-дослідних робіт зі збором колекцій, стаціонарні дослідження на облад-наних ділянках (ключах), природоохоронна освітня і виховна діяльність.

В Україні створені і функціонують природні заповідники: Поліський, Розточчя, Медобори, Канівський, Дніпровсько-Орільський, Луган-ський, Український степовий, Дунайські Плавні, Ялтинський, Мис Мартьян, Карада-зький, Карпатський.

Бїосферні заповідники — це природоохо-ронні науково-дослідні установи з міжнародним статусом. Вони створюються для збереження в природних станах типових природних комп-лексів біосфери, здійснення фонового екологіч-ного моніторингу, вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією ан-тропогенних факторів. Ці заповідники утворю-ють на базі природних заповідників, національ-них парків. До 'їхнього складу включають тери-торії та об'єкти природно-заповідного фонду інших категорій та земель. Вони належать до світової мережі біосферних заповідників. У ме-жах біосферних заповідників виділяються «зони» за їхнім цивільним призначенням:*

заповідна зона — призначена для збере-ження і відновлення найцінніших природних та мінімально порушених антропогенними факторами природних комплексів, генофон-ду рослинного і тваринного світу;*

буферна зона — створюється з метою запобігання негативному впливу на заповідну зону господарської діяльності на прилеглих те-риторіях;*

зона антропогенних ландшафтів — об'єд-нує території Із землекористуванням, лісоко-ристуванням, водокористуванням, поселення-ми, рекреацією та іншими видами господар-ської діяльності.

У біосферних заповідниках можуть бути та-кож території регульованого заповідного режи-му (регіональні ландшафтні парки, заказники, заповідні урочища).

Важливо, що наукові дослідження, спосте-реження за станом навколишнього природного середовища та інша діяльність біосферних заповідників здійснюється на міжнародному рівні. В Україні створено біосферні заповідники: Асканія - Нова, Чорноморський, Карпатський.

Заказники — це природні території (чи ак-ваторії), в яких зберігаються і відтворюються природні комплекси або їхні компоненти. Зе-мельні ділянки, водні та Інші природні об'єкти, які оголошені заказниками, знаходяться в ре-жимі охорони. Залежно від мети І режиму охо-рони організовуються лісові, зоологічні, гідро-логічні, геологічні ландшафтні заказники.

Пам'ятки природи ~ це окремі унікальні природні утворення, що мають особливе при-родоохоронне, наукове, естетичне і пізнаваль-не значення, з метою збереження їх у природ-ному стані.

У межах пам'яток природи забороняється діяльність,