На завершення розділу наведемо кілька міркувань що-до поліпшення екологічної ситуації в Україні, спробуємо накреслити шляхи виходу нашої нації з тяжкої екологічної кризи.

До найнеобхідніших термінових заходів з оздоровлен-ня екологічної ситуації в районах України належать такі:

активізація екологічної освіти у вузах і екологічного виховання населення за допомогою телебачення, преси, кі-но, природоохоронних товариств та інших засобів;

негайна розробка відповідними компетентними органі-заціями чи колективами комплексних програм з охорони природи в межах кожного регіону на базі моніторингових екологічних даних;

проведення незалежних наукових комплексних еколо-гічних експертиз з метою складання екологічного прогнозу та вироблення рекомендацій локального масштабу (в усіх регіонах силами місцевих екологів);

збільшення витрат на охорону природи та прискорення темпів будівництва природоохоронних об'єктів, пристроїв, устаткування;

заборона будь-яких відступів від проектів, що шкодять довкіллю, суворе дотримання рекомендацій ОВОС; ;

негайне створення економічних стимулів для проведен-ня екологічних заходів, як це ефективно практикується на Заході (заохочення комплексного використання сировини, відходів, вторинної сировини, переходу на маловідхідні та безвідхідні технології);

врахування громадської думки під час вирішення пи-тань будівництва промислових, енергетичних, військових об'єктів тощо;

активізація правоохоронних і природоохоронних орга-нів, захист і підвищення прав останніх, перегляд розмірів штрафів і характеру покарань за екологічні злочини відпо-відно до норм, діючих на Заході (США, Німеччина);

активна пропаганда передового екологічного досвіду в центральній і місцевій пресі, по телебаченню.

Як повідомлялося відповідальними працівниками Міні-стерства природи України, в 1992 р. уже розроблено основ-ні критерії оцінки екологічних ситуацій територій: а) оцін-ка ступеня ризику загального стану здоров'я населення (баланс смертність – народжуваність, середній вік, дитяча смертність, кількість неповноцінних, хворих дітей, обсяги втрат від непрацездатності); б) оцінка технологічного на-вантаження на територію; в) оцінка ступеня екологічної ємності території (її здатність прогодувати певну кількість видів із збереженням можливостей самовідновлення, нор-мального функціонування й саморегулювання екосистеми). До вирішення екологічних проблем України, глибокого аналізу їх причин і пошуків шляхів виходу з ситуації, що склалася, підключилися наші найвидатніші вчені – фахів-ці в різних галузях (академіки І. Юхновський, К. Ситник, Д. Гродзинський, М. Амосов, Б. Патон та ін.). Вони ствер-джують, що надії ще є, але часу для роздумів немає. У сво-їх публікаціях вчені наводять цікаві факти про ті резерви, які наша держава має використовувати для покращання екологічного та економічного стану.

Активну участь у висвітленні наших екологічних не-гараздів бере молода природоохоронна незалежна органі-зація України «Зелений світ», яка протягом останніх двох років, проаналізувавши матеріали (еколого-економічного характеру), що були раніше недоступні широким масам, у своїй газеті «Зелений світ» опублікувала ряд цікавих ста-тей, які об'єктивно, по-новому висвітлюють невідомі аспек-ти чорнобильської трагедії, екологічні злочини Радянської Армії, катастрофічний екологічний стан Придніпровського промислового регіону, Донеччини та ін.

З 1991 р. у Києві активно функціонує український від-діл незалежної позапартійної та позаурядової міжнарод-ної природоохоронної організації Грінпіс, яка займається охороною довкілля ненасильницькими методами. Діяльність Грінпіс має такі напрями: атмосфера та енергія; атомна зброя та атомна енергія, екологія океану, токсикологія. Для виконання своїх програм організація має найновіше хімічне та фізичне устаткування, транспорт, кошти, висококвалі-фікованих працівників, двадцятирічний досвід боротьби проти ядерних випробувань, знищення китів, дельфінів та інших відомих усьому світові акцій. З 1991 р. київське від-ділення Грінпіс активно співробітничає з міжфакультетською кафедрою екології Київського університету, в 1992 р. складено програму спільних дій з метою поліпшення під-готовки висококваліфікованих спеціалістів-екологів і ви-конання наукових досліджень у галузі токсикології тощо.

З 1990 р. під керівництвом провідних учених АН Укра-їни (інститути кібернетики, геології, геохімії, географії та ін.) розроблена й виконується програма «Спеціальний ком-плексний економоніторйнг України», в якій бере участь близько 30 організацій.

З 1989 р. практично в усіх вузах України, на всіх фа-культетах, почали читатися курси лекцій з екологічних знань за новими програмами.

Екологічна освіта стала також ключовим елементом програми МАБ («Людина та Біосфера»), в здійсненні якої Україна бере активну участь з 1981 р. Ця програма вико-нується за кількома проектами міжнародної програми МАБ, у ній беруть участь близько 40 установ НАН України, 50 вузів, 125 галузевих науково-дослідних установ (близь-ко 5 тис. фахівців, майже 200 докторів і 600 кандидатів на-ук).

Соціально-політичні та економічні зміни в Україні, що відбулися останнім часом, значно знизили темпи виконан-ня програми МАВ, але є надія, що в найближчому майбут-ньому до вирішення екологічних проблем нашої молодої держави, проблем надважливих і надактуальних, буде за-лучено всі сили й засоби.

Австралійська програма «Мільярд дерев», розпочата в 1991 р., передбачає відновлення лісів континенту в най-ближчі десять років (буде відновлено понад 10 млн. га лісу); відома організація ОАА (США, Національна асоціація з вивчення океану та атмосфери) в 1991 р. лише на вивчен-ня мідій як прекрасного індикатора забруднення океаніч-ного середовища виділила понад 11 млн. доларів на два найближчі роки; з 1995 р. Японія планує щорічно витрача-ти майже 80 млрд. доларів на зменшення кількості та ути-лізацію відходів, а США на охорону навколишнього середовища виділятимуть щорічно з 1992 р. 80-100 млрд. дола-рів. Усе це –яскраві приклади практичного сучасного під-ходу до вирішення екологічних проблем, які мають надих-нути на важливі справи й наших урядовців, і всіх людей доброї волі в усьому світі.