ЕІ 1C проходить по місцях, де в 1738-1745 роках діяли побратими славнозвісного О. Довбуша. У літопис історії українського народу галицьке опришківство увійшло яскравою сторінкою боротьби проти соціального і національного поневолення. Ім'я О.Довбуша стало поряд з відомими іменами героїв українського народу У. Кармелюка, Л. Кобилиці. .

Ця місцевість відноситься до Зовнішньо-Карпатської області. Розташована на правобережжі Пруту. Розповсюджені тут ямненські пісковики звужують долину і зумовлюють круті схили. Саме тут відкривається мальовничий вид на каньйон Пруту та на присілок Ямна. Нас оточує змішаний ліс. Тут можна відмітити буково-ялицево-смерскові фітоценози. Основними лісоутворюючими породами є бук лісовий, смерека, ялиця біла. З правого боку зустрічається унікальне зростання граба звичайного. Це верхня межа ареалу граба - 500 м н.р.м. Особливий інтерес представляє реліктова сосна - найдавніша з усіх видів, чутливий індикатор чистоти повітря. По стежці зліва і справа видніються кущі малини, ожини, а в кіпці маршруту - поширена чорниця. Лінія маршруту перетинає відкриті поляни, грибні та ягідні місця.

Багатий та різноманітний світ тварин. Тут можна побачити ящірку прудку та живородячу, гадюку звичайну. Із птахів зустрічаються дятел строкатий, жовна, сойка, шишкар сосновий, рябчик. Із ссавців поширені козуля, кабан, лисиця, борсук, тхір. Гризуни представлені зайцем-русаком, білкою карпатською, сонями: горішниковою і лісовою, мишівкою, мишою

жовтогорлою, полівкою сніговою.

Стежка промаркована. Формат марки нормальний, колір марки горизонтальні смуги білого кольору, в центрі - зелена смута. Стежка обладнана малими архітектурними формами. 3.3 НАУКОВО-ШЗНАВАЛЬНА СТЕЖКА "ВЕРШОК - ЖБИР"

Довжина стежки - 2500 м. Тривалість переходу - 1,5 год.

Науково-пізнавальна стежка (НПС) розташована в Підліснівському лісництві. Починається вона біля рекреаційної зони "Закуток" і проходить через смерековий ліс, серед якого розташоване верхове голоценове болото. Проходячи лісову галявину, знову заходимо в смерековий ліс. а, відтак, на колекційну плантацію клонів Модрини, що закладена в 1968 році з метою збереження клонів для генетичних і селекційних досліджень та заготівлі живців для розмноження. Тут зростає модрина сибірська, даурська, Сукачова, європейська та інші. Лісова ділянка охороняється як особливо цінний об'єкт генетичного фонду Карпат.

Далі по маршруту заходимо в природне високопродуктивне насадження ялиці білої, яке є базою по вивченню популяційної мінливості шишок, а також збору та висіву насіння в розсаднику "Підліснів".

Тваринний світ лісового поясу досить різноманітний. Він представлений різними видами ссавців - білка карпатська, їжак, заєць-русак, лисиця, рідше трапляються тхір чорний та куниця лісова. Із пернатих можна побачити канюка, яструба-перепелятника і тетерев'ятника, горіхівку. Із земноводних зустрічаються саламандра плями ста, тритон карпатський, жерлянка жовточерева.

Дорога перетинає потік, на правому березі якого - відслонення карпатського флішу, яке є своєрідною сторінкою в геологічному літописі Карпат. Проходячи далі, відкривається вид на архівну плантацію клонів смереки, ялиці і дугласії. Тут також закладені плантації насіннєвого походження ялиці одноколірної, сосни Веймутової. Цей об'єкт служить для генетично-селекційних досліджень мінливості ялиці білої.

По лісогосподарській дорозі сходимо на селекційний пункт "І Іідліснів", який був створений в 1973 р. До сфери його діяльності входять: добір та атестація плюсових дерев, 'заготівля та вегетативне розмноження вихідного матеріалу, добір клонів для закладення плантацій та ведення контролю за ними, техпронаганда лісової селекції. Кінцевамета роботи с/п - створення сортів-популяцій клонів головних лісоутворюючих порід карпатської смереки, ялиці білої, модрини, дугласії, тиса ягідного. Крім цього ведеться добір та розмноження шляхом укорінення рідкісних і декоративних форм для озеленення (туя, ялівець, самшит, дейція, бузки).

НПС промарковано. Формат марки нормальний, колір марки горизонтальні смуги білого кольору, в центрі - червона смуга. Маршрут обладнано малими архітектурними формами. 3.4 ЕКОЛОГО-ПІШАВАЛЬНА СТЕЖКА "НА ЯВІРНИК"

Довжина стежки - 4250 м. Тривалість переходу - 4 год. Висота над рівнем моря: поч. точки - 650 м, кін. точки -1221 м.

Стежка розташована в Женецькому лісництві. Проходячи серпантином, охоплює природні комплекси з різноманітними ландшафтами лісового і субальпійського поясів і.розміщений в рекреаційно-господарській зоні лісництва. Починається маршрут біля контори Женецького лісництва, її нижня частина розташована на схилах обвально-осипного зносу, крутизна якого в деяких місцях досягає 500-600. Схили вкриті брилами, щебенем, валунами, що відносяться до дрібних гравітаційних типів рельєфу: Весь подальший маршрут проходить по схилах інтенсивного площинного змиву. Серед дрібних форм рельєфу переважають яри, гірські звори, промивини, обвали та зсуви. Хребет та вершина, на яку виходить стежка, приймають округлу форму, часте розповсюдження мають кам'яні розсипи. Враховуючи певні кліматичні показники, на даній території виділено три термічні зони: помірну (650-850 м н.р.м.), прохолодну (850-1200 м н.р.м.) та холодну (до вершини Круглоявірника

1221,6 м н.р.м.) Проходячи маршрутом ВПС. потрапляємо в смереково-березовий ліс, з

участю сосни звичайної реліктової. Навіддалі 600 м від початку маршруту насадження переходять у смереково-ялиново-сосновий праліс, середній вік насаджень якого 130 років. Лісовий масив у середній частині маршруту (до 2100 м від початку) представлений природно відновленим 140-літнім буково-ялицево-смерековим лісом з елементами пралісу. Досягнувши висоти

1220 м її.р.м., стежка виводить на приполонинну лісову луку Явірник, загальна площа якої 9,2 І'а. Трав'яне покриття представлене наступною субальпійською рослинністю: кострицею, арнікою гірською, билинцем комарниковим. З представників тваринного світу тут можна побачити саламандру плямисту та жабу трав'яну. З птахів - сойку, горіхівку, різновиди синиць, дроздів, вівчариків, малинівку. З ссавців - білку звичайну, лисицю; сліди діяльності парнокопитних: свині дикої, козулі, оленя благородного. На полонині Круглоявіргіик з птахів можна побачити канюка, тинівку лісову, сорокопуда.

Маршрут промарковано.