Рослини-індикатори техногенного забруднення в місті Калуш.

ЗМІСТ

ВСТУП | 3

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ | 5

1.1. Аеротехногенне забруднення довкілля та еколого-біологічні аспекти газостійкості рослин | 5

1.2. Основні принципи біоіндикаційного методу екологічних досліджень. Морфометрична індикація довкілля. | 11

1.3. Морфологічні зміни наземних органів рослин в умовах урбо-техногенно трансформованого середовища існування | 16

2.ОБ’ЄКТ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ | 22

2.1. Характеристика території дослідження та основних підприємств забруднювачів довкілля в її межах | 22

2.2. Матеріали та методи дослідження | 26

2.2.1 Морфометричний аналіз вегетативних органів рослин-індикаторів. | 29

2.2.2 Якісна та кількісна оцінка макроскопічних паталогічних змін рослин-індикаторів внаслідок ураження фітотоксикантами. | 30

2.2.3 Статистичні методи дослідження | 31

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ | 34

3.1. Морфометричні зміни генеративних органів рослин-індикаторів на територіях з різним ступенем екологічної напруженості. | 34

3.2 Якісні прояви ураження вегетативних органів рослин речовинами-забруднювачами довкілля. | 39

3.3. Результати кількісної оцінки макроскопічних проявів ураження вегетативних органів рослин-індикаторів стану довкілля речовинами-фітотоксикантами. | 41

ВИСНОВКИ | 44

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ | 46

ДОДАТКИ | 49

ВСТУП

Актуальність теми. Проблема взаємодії природи і суспільства була актуальною протягом усієї історії його розвитку, оскільки життєдіяльність людини завжди пов’язана з використанням природних ресурсів та впливом на навколишнє середовище. Проте в наш час, що ознаменувався бурхливим розвитком цивілізації та стрімким технічним прогресом, дана проблема набула нової форми і змісту та постала особливо гостро [1].

Відомо, що одними з основних джерел забруднення навколишнього природного середовища на Україні є підприємства енергетики (особливо теплових електростанцій) та хімічної промисловості, частка викидів яких становить є найбільшою з усіх стаціонарних джерел. Їх діяльність спричинює утворення середньорічних концентрацій, що значно перевищують гранично допустимі, зокрема таких сполук як сірчистий ангідрид, діоксид нітрогену, монооксид карбону, пари кислот, важкі метали та їх сполуки, токсичні органічні сполуки, тверді частки тощо, у багатьох містах та промислових центрах країни [4].

Виняток не становить і місто Калуш Івано-Франківської області, територія в межах якого вважається однією з найбільш критичних в екологічному відношенні на Прикарпатті. Причиною цього є, з одного боку, діяльність великих хімічних підприємств (ВАТ «Лукор», Калуський калійний концерн, ВАТ «Оріана»), а з іншого – функціонування потужної інфраструктури, що забезпечує їх роботу (зокрема, діяльність Калуської ТЕС) [25,36]. Це робить актуальним проведення біоекологічних досліджень в зазначеному регіоні.

Мета роботи полягала в оцінці токсичного впливу основних інгредієнтів аеротехногенного забруднення довкілля, спричиненого діяльністю підприємств міста Калуш, на деревні рослини та встановлення можливості їх використання в подальших біоіндикаційних дослідженнях.

Для досягнення мети були визначні наступні завдання:

здійснити порівняльну оцінку ступеня мінливості морфометричних параметрів окремих деревних порід під впливом комплексу чинників аеротехногенного забруднення довкілля на досліджуваній території;

охарактеризувати якісні прояви макроскопічних патологічних змін рослин-індикаторів внаслідок ураження речовинами-фітотоксикантами;

оцінити ступінь некротичних та дехромаційних змін вегетативних органів рослин-індикаторів якості довкілля у кількісному еквіваленті;

на основі проведених досліджень встановити ряд чутливості використаних у дослідженні деревних рослин до комплексу екологічних чинників урбо-техногенної природи на досліджуваній території.

Об’єктом дослідження були деревні рослини, що можуть слугувати індикаторами техногенного забруднення довкілля; предметом – зміна аналізованих тест-ознак рослин-індикаторів.

Бакалаврська робота викладена на 49 сторінках друкованого тексту, містить 3 таблиць, 13 рисунків, 4 додатки, що включають табличний матеріал, фотографії та карту розміщення моніторингових точок на досліджуваній території. В роботі використані матеріали наукової бібліотеки Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, Калуської міської бібліотеки та дані експериментальних досліджень

РОЗДІЛ 1

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Аеротехногенне забруднення довкілля та екологічні аспекти газостійкості рослин

Зміна складу атмосферного повітря на Землі відбувалась протягом всього її розвитку. В абіогенний період атмосфера Землі містила цілий ряд токсичних для сучасних організмів сполук: метан, аміак, сірководень тощо. З появою життя на Землі, і, зокрема, автотрофних організмів, почалась зміна складу атмосферного повітря, звільнення його від токсичних газів. Вчені вважають, що власне, в цей період у рослин виникли специфічні механізми стійкості до токсичних атмосферних інгредієнтів.

З появою та розвитком людського суспільства атмосфера знову почала забруднюватись різноманітними шкідливими для живих організмів речовинами. Спочатку це був дим від пожарів і опалювальних систем, згодом (в період Середньовіччя) – гази перших промислових підприємств – мануфактур, а також продукти гниття і переробки, сьогодні величезний комплекс хімічних речовин та їх сполук, природного та штучного походження, що викидаються в довкілля підприємствами різних галузей народного господарства та транспорту, до більшості яких організми еволюційно не є пристосованими і по відношенню до яких мають доволі вузьку екологічну толерантність [13].

Важко дати повну характеристику всіх шкідливих ексгалатів, оскільки їх кількість та фізико-хімічні властивості в забрудненому повітрі постійно змінюються внаслідок розвитку нових галузей народного господарства. І якщо, скажімо ще п’ятдесят років тому основним забруднювачем довкілля вважалась металургійна промисловість, то сьогодні такими є хімічна галузь, теплова енергетика та автотранспорт [40].

Ступінь забруднення повітря залежить від технологічних процесів виробництва, потужності підприємства, налагодженості утилізації відходів, герметичності устаткування, наявності очисних споруд, характеру сировини та основних характеристик джерел викиду та фізико-географічних особливостей регіону. Так, підприємства металургійного комплексу викидають в повітря сірнистий газ, оксиди азоту