Таким чином, морфологічні макроскопічні зміни окремих органів чи цілого рослинного організму є зручною наочною біоіндикаційної ознакою, яка з успіхом використовується в біомоніторингових дослідженнях.

РОЗДІЛ 2

ОБ’ЄКТ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1 Характеристика території дослідження та основних підприємств забруднювачів довкілля в її межах.

Місто Калуш Івано-Франківської області – промисловий і культурний центр Західної України з населенням близько 70 тис. осіб, унікальний в біогеографічному відношенні куточок Передкарпаття [5].

Місто розташоване у північно-західній частині Івано-Франківської області, в зоні Передкарпатського передгір’я. Територія входить до складу Наддністрянського правобережного кліматичного підрайону і характеризується помірно-континентальним кліматом, м’якою, з частими відлигами і нестійким сніговим покриттям зимою та прохолодним літом.

Середньорічна температура +17 градусів. Максимальна середньомісячна температура спостерігається в липні - +17,4 градусів, мінімальна в січні – 4 градуси. Абсолютний максимум температур буває в серпні - +35 С, а мінімум у січні - -21 С. Середня тривалість без морозного періоду 170 днів, вегетаційного – 210 днів.

За рік в середньому випадає 788 мм опадів, в тому числі в теплий період – 613 мм , в холодний – 175 мм. Середня вологість повітря найтеплішого місяця становить 62%, а холодного – 85%.

Рельєф міста характеризується як горбиста рівнина, яка входить до Лімницько-Болохівської улоговини. Виділяють Калуську рівнину та Войнилівську височину. Абсолютна висота в межах 278-350 метрів.

Головною артерією міста Калуша є річка Лімниця, правобережна притока Дністра. Не менш значну роль має річка Сівка, що перетинає територію міста.

Грунти дерново-підзолисто-оглеєні. Надра міста Калуша багаті на калійні руди, торф, глини, суглинки, гіпс, пісок [5,30].

Промисловий потенціал міста складають 23 великих і 705 малих підприємств.

Калуська ТЕЦ – одна з великих теплових електростанцій у західному регіоні України. Калуська ТЕЦ потужністю 200 тис. кіловат входить в енергетичну систему ВАТ “ Західенерго ” Мінпаливенерго України, розташована за 5 км на північ від районного центру Калуш Івано-Франківської області, поблизу річки Сівки. Найближчими до електростанції населеними пунктами є села Мостище, Верхня, Копанки.

Івано-Франківська область в Україні є однією з найбільш енергонасичених. Щільність потужностей по виробництву електроенергії сягає 1,8 кВт на одну людину, або 182,1 кВт на кілометр квадратний. По цьому показнику область впевнено випереджає сусідні. Так, потужності по виробництву електроенергії в перерахунку на одну людину в 6 раз вищі відповідного показника Львівської області, в 120 разів – Тернопільської, в 320 раз – Чернівецької. Така висока щільність потужностей по виробництву електроенергії створює значний техногенний вплив на навколишнє середовище. Висока щільність електроенергуючих потужностей пов’язана з розташуванням на теренах Івано-Франківської області Калуської ТЕЦ. Даний об’єкт є одним з основних джерел забруднення в області не лише за рахунок шкідливих хімічних сполук, що входять до складу викиду, але і за потужною тепловою трансформацією довкілля.

Характерною особливістю дії Калуської ТЕЦ на природне середовище є багатоплановість (одночасний вплив на різні компоненти навколишнього середовища) і багатомасштабність – прояв у локальному та регіональному масштабах.

Калуська ТЕЦ – одна з основних джерел забруднення атмосфери, бо, крім головних продуктів згорання вуглецю і водню, що не є токсичними, в повітря викидаються оксиди сірки SO2 та SO3, оксиди азоту NO та NO2, деякі фтористі сполуки, продукти неповного згорання палива СО та СО2, солі натрію та інші [25] .

Більшість цих продуктів токсичні і навіть у незначних концентраціях, шкідливо впливають на людину, тваринний і рослинний світ. Поряд з цим

шкідливий вплив ТЕЦ виявляється в шлейфах пилу й диму, які скорочують ультрафіолетову радіацію і видимість, спричинюють окислення опадів та ґрунтів. Шкідливий вплив SO2 на рослини різко зростає при наявності в атмосфері двоокису азоту і підвищення вологості повітря.

Кінцеві продукти реакції в присутності SO2 розподіляються наступним чином: у вигляді опадів випадає на поверхню літосфери 43%, на поверхню гідросфери – 32%, поглинається рослинами – 12%.

Викид оксидів азоту в атмосферне повітря складає 6-8 % загального викиду всіх шкідливих речовин, поступаючись лише викидам оксидів вуглецю і сірки, а також твердих часток.

Викиди в атмосферу від Калуської ТЕЦ складають в середньому 322,58 тон на добу. Концентрація пилу і сажі в атмосферному повітрі навколо електростанції по напряму переважаючих вітрів значно перевищує фон.

Концентрація оксиду вуглецю (СО2) в повітрі становить 5-10 мг/м3 (чадний газ). Концентрація у 20 мг/м3 вже небезпечна для життя людини. В атмосфері населених пунктів міститься 0,0005% СО2. Надмірна кількість оксиду вуглецю в атмосфері спричинює проблеми з органами дихання.

Одним з найбільших підприємств міста Калуша є ЗАТ “Лукор” , яке є одним із лідерів виробництва таких хімічних речовин, як етилен ( С2Н4 ), пропілен ( С3Н6 ), каустичної соди ( NaOH ), хлору їдкого ( Cl2), гіпохлориту натрію технічного ( NaOCl ). Ці речовини є досить шкідливими для довкілля, зокрема, етилен негативно впливає на рослини, викликаючи симптоми їх раннього старіння, пригнічення росту, втрату квітів та плодів. ЗАТ “Лукор” викидає в атмосферу велику кількість шкідливих речовин. В основному це шкідливі гази, вуглеводні, аерозолі, які захаращують сотні гектарів землі шлаками. Саме наявність олефінових вуглеводнів