Особливу увагу приділяється хімічному підприємству ВАТ “Оріана”, яке виробництво своєї продукції розпочало вже досить давно. ВАТ “Оріана”- одне з найбільших забруднювачів повітряного басейну Калущини. Якщо порівняти підзвітні дані підприємства за 2004-2005 роки, то отримаємо такі результати: за 2004 рік ВАТ “Оріана” викинуло в атмосферу близько 6452,0 тон сухих речовин, 2721,0 тон хлоридів, 608,0 тон сульфатів. За 2005 рік показник значно зріс: кількість сухих речовин становить 7933,0 тон, хлоридів- 3526,0 тон, сульфатів – 1307, 0 тон [25].

Ще одним з найбільших підприємств хімічної галузі є Калуський калійний концерн, основна продукція якого є калімагнезія ( вміст К 20-9,5%), поліакриламід-гель технічний, який використовується для осадження багатьох домішок у хімічній, нафтогазовій галузях.

Калуський калійний концерн викидає в повітря сірчаний ангідрид, оксиди азоту, вуглеводні та інші шкідливі речовини. Дуже забруднюється навколишнє середовище небезпечними токсикантами – фосгеном, вінілхлоридом, хлористим воднем, фенолом, аміаком.

Підсумовуючи вище сказане, можна стверджувати, що територія міста Калуш потребує особливого біоекологічного дослідження [36].

2.2. Матеріали та методи дослідження

Дослідження проводились в межах урбоекосистеми міста Калуш. Для зручності проведення роботи та підвищення її об’єктивності, досліджувана територія, виходячи із позицій ландшафтно-географічного, історичного та функціонального районування урбоекосистем [5,10], була структуризована на окремі райони («Загір’я», «Підгірки», «Височанка», «Центрально-міський» та «Північно-Західний промисловий» райони ), в межах яких було виділено території, що слугували фітостаціонарами для проведення біоекологічних досліджень відповідно до мети та поставлених завдань.

Центрально-міський район охоплює центральну рівнинну частину міста, яка характеризується високим розвитком в соціо-культурній сфері. Головними дорожними артеріями є вулиці Лесі Українки, Долинська (Т1), М.Грушевського. Забудова є двох типів: багатоповерхова (Т2) і котеджна (Т4). Зелені насадження представлені невеликими парками і скверами (Т3). Промислових об’єктів немає.

Північно-західний район охоплює північно-західну рівнинну територію міста. Ця частина міста майже не забудована. Головною вулицею є вулиця Б.Хмельницького. Цей район є найбільш промисловий і тому найбільш забруднений, оскільки тут розміщені такі основні підприємства хімічної галузі, як: ЗАТ ”Лукор”, Калуська ТЕЦ, ВАТ “Оріана”, Калуський калійний концерн, ВАТ “Синтра” та багато інших. (Т5 і Т6).

Найвища частина міста – це район “Височанка”. Його назва походить від географічного положення [25], входить до Войнилівської височини. Центральна вулиця – Височанка -– починається від повороту на вулиці С.Бандери, що біля парку імені Івана Франка, і тягнеться через весь район на північний схід до садово-городніх ділянок (Т9). Зелених насадження представлені в Парку Слави (Т7). Забудова в основному котеджна (Т8).

Район “Підгірки” лежить на шляху між Калушем та Івано-Франківськом. Назва району походить від місця розташування населеного пункту – “село під горою” [17]. Через територію району проходить одна з головних вулиць міста – Івано-Франківська (Т11). Зелені насадження представлені у невеликих скверах (Т10). Забудова котеджна, багатоповерхівок немає (Т12).

Найпівденніше всіх географічних районів знаходиться район “Загір’я”. назва носить в собі територіальні ознаки – “село за горою”[17]. Цей район включає приміську частину міста – Хотінь, а також найбільшу за площею зону зелених насаджень – Парк культури імені Івана Франка (Т13). Головною автомагістраллю району є вулиця Львівська (Т14). Житлозабудова мішаного типу (Т15).

В якості фонової території було обрано ділянку в зоні зелених приміських насаджень, близьку до території дослідження за фізико-географічними та кліматичними умовами, яка не знаходиться в зоні організованих викидів підприємств міста Калуш (Т16) (Додаток А).

Об’єктом досліджень обрано деревні види, які виявились представленими в достатній кількості насадженнями близькими за віком та санітарним станом на досліджуваній території. Таким вимогам максимально відповідали:

Береза опушена (Betula pubescens L.), родина Березові (Betulaceae), порядок (Betulales);

Липа серцелиста (Tilia cordata L.), родина Липові (Tiliaceae), порядок Мальвоцвіті (Malvales);

Верба біла (Salix alba L.), родина Вербові (Salicaceae), порядок Вербоцвіті (Salicales);

Клен ясенелистий (Acer negundo L.), родина Кленові (Aceraceae), порядок Сапіндоцвіті (Sapindales) ;

Ялина звичайна (Picea abies L.), родина Соснові (Pinaceae), порядок Соснові (Pinales) (Додаток В).

Визначення достовірності обраних біоіндикаторів здійснювали за загальноприйнятою методикою [37]. Результати обрахунку балу достовірності обраних індикаторів занесено до Таблиці 1.

Правильність визначення видів здійснювали за [11], [29] та [35].

Для дослідження реакції деревних рослин на стресові фактори середовища існування та визначення ступеня чутливості окремих видів до комплексу чинників урбо-техногенної природи було використано комплекс морфометричних методів та якісну оцінку паталогічних макроскопічних морфологічних змін вегетативних органів аналізованих рослин [34,37].

Таблиця 1.

Значення показника достовірності індикаторів стану довкілля в межах урбоекосистеми міста Калуш

№ | Види рослин | Достовірність індикатора

1.

2.

3.

4.

5. |

Picea abies L

Acer negundo L

Betula pubescens L

Tilia cordata L

Salix alba L |

5 (задовільний)

3 (задовільний)

15 (надійний)

7,5 (надійний)

5 (задовільний)

В кожному районі дослідження у трьохкратній повторності та в межах фонової території у внутрішньоквартальних насадженнях відбирали по п’ять типових особин кожного виду однієї вікової групи у задовільному санітарному стані у відповідності до методик.

При відборі рослинного матеріалу враховували:

напрямок вулиці за сторонами світу ;

визначення сторони вулиці (сонячна, затемнена);

тип транспорту;

наявність високих будинків з обох боків вулиці;

наявність продувів між будинками ( останні два положення особливо важливі, так як при щільній забудові і сильному завантаженні вулиць автотранспортом потік газів і пилу буде вдарятись об стіни будинків і вертатися назад на зелені насадження, викликаючи цим їх підвищене пошкодження);

наявність стоянок автобусів, автотранспорту, світлофорів на перетинах (особливо на вузьких вулицях, так як при припиненні руху автотранспорту, на холостих обертах проходить неповне згорання палива – сильний викид токсичних речовин);

близькість зелених насаджень до дороги;

вид насаджень (вулична посадка, сквер, парк,