Tilia cordata L. | 24,3±0,76*** | 10,90 | 47,0±1,36*** | 12,01

Acer negundo L | 22,1±0,69*** | 9,88 | 22,1±0,84*** | 9,13

Betula pubescens L. | 10,4±0,45*** | 13,75 | 8,1±0,29*** | 11,29

Picea abies L. | 6,3±0,31*** | 15,60 | 13,1±0,45*** | 11,05

6 | Північно-західний промисловий | Salix alba L. | 21,9±0,68*** | 15,77 | 13,6±0,75*** | 19,89

Tilia cordata L. | 21,2±0,93*** | 13,85 | 45,8±1,45*** | 15,46

Acer negundo L | 20,1±0,59*** | 10,22 | 21,3±0,85*** | 10,79

Betula pubescens L. | 9,1±0,38*** | 13,93 | 7,8±0,30*** | 12,44

Picea abies L. | 5,7±0,30*** | 16,64 | 12,2±0,60*** | 15,14

Рівні значимості б: *-5% (Р<0,05), **-1% (Р<0,01), ***-0,1% (Р<0,001)

У рослин урбо-промислового комплексу міста Калуш виявлено достовірні відмінності досліджуваних параметрів відносно фонових значень, а також між досліджуваними морфометричними показниками біоіндикаторів, приурочених до різних районів Калуської урбоекосистеми в залежності від особливостей їх фізико-географічного розташування та віддаленості від найбільших підприємств-забруднювачів довкілля (Рис.6,7).

Рис.6. Зміна величини річного приросту пагонів деревних рослин-індикаторів стану довкілля в різних районах міста Калуш.

Для особин всіх досліджених видів найнижчі значення довжини річного пагону отримано у центрально-міському та північно-західному промисловому районі, де вони статистично достовірно (при б - 0,1%) менші від фонових значень відповідно на 30 і 37,7% у Picea abies L., 26,9 і 33,8% у Salix alba L., 20,8 і 30,9% у Tilia cordata L., 20,6 і 30,4% у Betula pubescens L.та 12,6 і 20,6% у Acer negundo L. Суттєві відхилення даного параметру у зазначених районах міста Калуш можуть бути обумовлені сукупним впливом техногенного фактору, що особливо виражений у північно-західному районі внаслідок локалізації тут найбільших підприємств, та транспортного забруднення довкілля, що, звично, сягає максимальних значень у центрі урбоекосистеми.

У мікрорайоні «Загір’я» для більшості досліджених видів спостерігається лише тенденція до зменшення лінійних розмірів однорічних пагонів, а достовірних відхилень від фонових значень не виявлено.

Рис.7. Зміна площі листкових пластинок та довжини хвої деревних рослин-індикаторів стану довкілля в різних районах міста Калуш.

Поряд із зменшенням розмірів величини річного приросту пагонів у досліджених видів деревних рослин спостерігається достовірне (при б – 1-0,1%) зменшення площі листкових пластинок (Рис.7). Максимальні відхилення зазначеного показника відмічені для центрально-міського та північно-західного районів.

За розглянутими параметрами у всіх досліджених видів спостерігається зростання варіабельності морфометричних ознак по відношенню до контрольних значень. Найвищі показники коефіцієнту варіації по обох досліджених морфометричних показниках спостерігаються у індикаторів, що репрезентують центральний та північно-західний район Калуської екосистеми.

Також проаналізовано відхилення в білатеральній симетрії листків досліджуваних видів, що зростають в різних районах міста Калуш.

Одержані результати відображені за допомогою пелюсткових діаграм (Рис.8a,b,c,d), кожна вісь яких відображає відсоток симетрії листкової пластинки по одному з критеріальних параметрів відповідно до методики (Рис.4).

a b

c d

Рис. 8. Значення відсотку флуктуючої асиметрії листкових пластинок деревних рослин-індикаторів стану довкілля в окремих районах міста Калуш: a -Salix alba L., b - Tilia cordata L., c - Acer negundo L., d - Betula pubescens L.

З рисунка видно, що відсоток флуктуючої асиметрії найбільш виражено проявляється для особин видів Tilia cordata L. та Betula pubescens L.,меншою мірою - для Acer negundo L., а для виду Salix alba L. не може слугувати інформативної біоіндикаційної ознакою.

Збільшення відсотку флуктуючої асиметрії листків досліджених деревних порід спостерігається у ряді: фонова територія > мікрорайон «Загір’я» > мікрорайон «Височанка» > мікрорайон «Підгірки» > центрально-міський район > північно-західний промисловий мікрорайон.

3.2 Якісні прояви ураження вегетативних органів рослин речовинами-забруднювачами довкілля.

Таблиця 3

№

п.п | Досліджу-

ваний м-н | Вид-індикатор | Тип ушкодження листкової пластинки

Точко-вий | Пля-

мистий | Між-жилко-

вий | Крайо-

вий | Верхів-ковий | Тип

«риб’я-чого скелету»

1 | Фонова територія | Salix alba L. | + | - | - | - | - | -

Tilia cordata L. | - | - | - | + | - | -

Acer negundo L | - | - | - | + | - | -

Betula pubescens L. | - | - | - | - | - | -

Picea abies L. | - | - | - | - | + | -

2 | «Загір’я» | Salix alba L. | + | - | - | - | + | -

Tilia cordata L. | - | - | - | + | + | -

Acer negundo L | - | - | + | - | - | -

Betula pubescens L. | - | + | - | - | - | -

Picea abies L. | - | - | - | - | + | -

3 | «Височанка» | Salix alba L. | + | + | - | - | - | -

Tilia cordata L. | - | - | - | + | + | -

Acer negundo L | - | - | + | - | + | -

Betula pubescens L. | - | + | - | - | - | -

Picea abies L. | - | - | - | - | + | -

4 | «Підгірки» | Salix alba L. | + | - | - | - | + | -

Tilia cordata L. | - | - | - | + | + | -

Acer