Betula pubescens L. | - | + | - | - | + | -

Picea abies L. | - | - | - | - | + | -

Характер ушкодження листкових пластинок деревних порід-індикаторів стану забруднення в окремих мікрорайонах міста Калуш

№

п.п | Досліджу-

ваний м-н | Вид-індикатор | Тип ушкодження листкової пластинки

Точко-вий | Пля-

мистий | Між-жилко-

вий | Крайо-

вий | Верхів-ковий | Тип

«риб’я-чого скелету»

5 | Центрально-міський район | Salix alba L. | + | + | - | - | + | -

Tilia cordata L. | - | + | - | + | + | -

Acer negundo L | - | + | + | + | + | +

Betula pubescens L. | - | + | + | - | - | -

Picea abies L. | - | - | - | - | + | -

6 | Північно-західний промисловий | Salix alba L. | + | + | - | + | + | -

Tilia cordata L. | - | + | + | + | + | -

Acer negundo L | - | + | + | + | + | +

Betula pubescens L. | - | + | + | + | + | -

Picea abies L. | - | - | - | - | + | -

Як видно, з таблиці 3, якісні прояви макроскопічних патологічних змін (некротичні та дехромаційні ушкодження листкових пластинок) мають виражений видоспецифічний характер. Найбільш характериними типами некрозів для Salix alba L. є точкові та плямисті, Tilia cordata L. – крайові та верхівкові, Acer negundo L. – крайові та міжжилкові, Betula pubescens L. – плямисті та міжжилкові, Picea abies L. – верхівкові.

3.3. Результати кількісної оцінки макроскопічних проявів ураження вегетативних органів рослин-індикаторів стану довкілля речовинами-фітотоксикантами.

Відсоток ураження листкової пластинки некротичними та депігментаційними ушкодженнями слугує неспецифічною індикаційною ознакою для оцінки сумарного урбо-техногенного пресингу на досліджуваних територіях.

Рис. 9.Ступінь некротичного (депігментаційного) ураження листкової пластинки

Salix alba L. окремих мікрорайонів міста Калуш.

Рис. 10. Ступінь некротичного (депігментаційного) ураження листкової пластинки

Tilia cordata L. окремих мікрорайонів міста Калуш.

Рис. 11. Ступінь некротичного (депігментаційного) ураження листкової пластинки

Acer negundo L окремих мікрорайонів міста Калуш.

Рис. 12. Ступінь некротичного (депігментаційного) ураження листкової пластинки

Betula pubescens L.окремих мікрорайонів міста Калуш.

Рис. 13. Ступінь некротичного (депігментаційного) ураження листкової пластинки

Picea abies L. окремих мікрорайонів міста Калуш.

Як видно з рисунків 9-13 відсоток ураження листкових пластинок некротичними та дехромаційними ушкодженнями у всіх досліджених видів має тенденцію до послідовного зростання порівняно із фоновим значенням в ряді мікрорайонів міста Калуш: «Загір’я» › «Височанка» › «Підгірки» › Центрально-міський район › Північно-західний промисловий. Максимальне значення даного показника відмічено у Picea abies L. (31%), мінімальне – у Acer negundo L. (18%), що репрезентують вибірку Північно-Західного промислового району міста Калуш.

ВИСНОВКИ

Діяльність промислових підприємств міста Калуш є потужним стресорним екологічним фактором по відношенню до рослинних організмів. Внаслідок тривалого експонування у видозмінених умовах середовища, деревні рослини найбільш виражено реагують на вплив основних полютантів і можуть слугувати індикаторами якості довкілля.

Сумарний вплив чинників промислового забруднення на території міста Калуш пригнічує ріст вегетативних органів всіх досліджених видів, що виражається у достовірному зменшенні річного приросту пагонів та площі листкових пластинок. Зазначені морфометричні параметри флуктують в діапазоні значень 33,1- 21,9 см та 18,1-12,2 см2 відповідно у Salix alba L. , 30,7-21,2 см та 55,6-45,8 см2 у Tilia cordata L., 25,3-20,1 см та 27,3-21,3 см2 у Acer negundo L., 13,1 – 9,1 см та 9,9-7,8 см2 у Betula pubescens L., 9,0-5,7 см та 16,2-12,2 см у Picea abies L.Також спостерігається порушення ілатеральної симетрії листкових пластинок, що найбільш явно виражено у Tilia cordata L. та Betula pubescens L.

Якісні прояви макроскопічних патологічних змін (некротичні та дехромаційні ушкодження листкових пластинок) мають виражений видоспецифічний характер. Найбільш характериними типами некрозів для Salix alba L. є точкові та плямисті, Tilia cordata L. – крайові та верхівкові, Acer negundo L. – крайові та міжжилкові, Betula pubescens L. – плямисті та міжжилкові, Picea abies L. – верхівкові.

Відсоток ураження листкових пластинок некротичними та дехромаційними ушкодженнями у всіх досліджених видів має тенденцію до послідовного зростання порівняно із фоновим значенням в ряді мікрорайонів міста Калуш: «Загір’я» › «Височанка» › «Підгірки» › Центрально-міський район › Північно-західний промисловий. Максимальне значення даного показника відмічено у Picea abies L. (31%), мінімальне – у Acer negundo L. (18%).

На основі аналізу зміни морфометричних параметрів моожна виділити види Tilia cordata L., Salix alba L. та Picea abies L. як найбільш чутливі синергічного впливу факторів урбо-техногенного пресингу, тобто можуть з успіхом використовуватись в біоіндикаційних дослідженнях. Види Acer negundo L. та Betula pubescens L. характеризується більшою стійкістю, а відповідно, використовуватись для озеленення міст та зелених насаджень.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Апостолюк С.О., Джигирей В.С, Апостолюк А.С. Промислова екологія Навч. посіб. –К.: Знання 2005-474с.

Безуглая Э.Ю. Мониторинг состояния загрязнения атмосферы в городах. – Л.: Гидрометеоиздат, 1986. – 197 с.

Биоиндикация загрязнений наземных экосистем: пер. С нем. / Под ред.. Р. Шуберта. – М.: Мир, 1988. – 350 с.

Влияние промышленных предприятий на окружающую среду /под ред. Корганова Г.А. –М.: Наука -1987-320с.

Геренчук К. І., Стойко С. М. Охорона природи . – В кн.: