3.2. Повноваження в сфері управління державних органів

спеціальної компетенції

До органів спеціальної компетенції відносяться органи дер-жавної виконавчої влади, для яких здійснення функцій управлін-ня охороною і використання довкілля, є основним завданням. Їх, в свою чергу, можна поділити на такі три групи:

1. Комплексні — ті, які виконують блок природоохоронних завдань щодо всіх природних об'єктів. Провідна роль тут сфері державного управління, як органу спеціальної компетенції, належить Міністерству охорони навколишнього природного середовища Ук-раїни. Його повноваження передбачені ст. 20 Закону України „Про охо-рону навколишнього природного середовища” [2] та Положенням про Міністерство охорони навколишнього при-родного середовища України [8]. Зокрема, за даним Міністерством закріплені такі функції та завдання, як здійснення комплексного управління у галузі використання та охорони природних ресурсів, координація діяльності міністерств, відомств, підприємств, установ та органі-зацій у даній сфері, організація та здійснення державного моні-торингу, проведення екологічної експертизи; державний екологічний контроль та ряд інших .

2. Галузеві — забезпечують управління охороною і викорис-танням окремих природних об'єктів. Такими органами спеціальної компетенції є:

а) Державний комітет України по земельних ресурсах. Він є центральним органом ви-конавчої влади, діяльність якого спрямовується і координуєть-ся Кабінетом Міністрів України. Даний комітет України вносить у встановленому порядку пропозиції щодо формування держав-ної політики у сфері регулювання земельних відносин, викорис-тання, охорони та моніторингу земель, ведення державного зе-мельного кадастру тощо [10].

б) В скла-ді Мінприроди України створені урядові органи державного управління Державна служба геодезії, картографії, та кадастру і Державна геологічна служба. Відповідно до п. З Положення про Державну

геологічну службу основними завданнямиданої служби є: участь у межах своєї компетенції в реалізації державної політики у сфері геологічного вивчення, охорони та використання надр; забезпечення розвитку мінерально-сировинної бази, охорони та раціонального використання надр та інші[18 ].

При Мінприроди України, діє також спеціалізована орга-нізація — Державна комісія України по запасах корисних копа-лин (ДКЗ), яка проводить науково-технічну діяльність з вивчення і ви-користання надр та оцінки запасів корисних копалин[32, с.84; 35, с.116] .

Окремі функції в галузі управління надрами покладені та-кож на Державний комітет України з промислової безпеки, охо-рони праці та гірничого нагляду [12 ].

в) Державний комітет лісового господарства України . Відповідно до п. 1 Поло-ження про нього він вносить у встановленому порядку пропозиції щодо форму-вання державної політики у сфері лісового та мисливського го-сподарства, забезпечує її реалізацію, здійснює управління в цій сфері тощо [ 9 ];

г) Державний комітет України по водному гос-подарству, функціями якого є внесенняу встановленому порядку пропозицій щодо формування держав-ної політики у сфері розвитку водного господарства, меліорації земель, забезпечення потреб населення і галузей національної економіки у водних ресурсах та ряд інших [11 ].

д) щодо тваринного світу немає окремого спеціально ство-реного органу центральної виконавчої влади, а окремі функції по управлінню в цій галузі покладені на Державний комітет лі-сового господарства України [ 9 ] (в галузі ведення мисливського гос-подарства) та Державний комітет рибного господарства України [ 17 ].

е) щодо атмосферного повітря функції управління здійсню-ють Міністерство охорони навколишнього природного середо-вища України; Міністерство України з питань надзвичайних си-туацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобиль-ської катастрофи, зокрема діюча в його складі Державна гідро-метеорологічна служба [30,дж с.195]. Дер-жавна автомобільна інспекція Міністерства внутрішніх справ України, серед завдань якої є охорона нав-колишнього середовища від шкідливого впливу автомототранспортних засобів;

є) щодо об'єктів природно-заповідного фонду урядовим ор-ганом державного управління виступає Державна служба запо-відної справи, яка діє в складі Міністерства охорони навколиш-нього природного середовища України [14 ]. В постанові Про урядові органи державного управління у складі Міністерства охорони навколишнього природного середовища вказано також, що до складу Міністерства охорони навколишнього природного середовища входять урядові органи державного управління -Державна екологічна інспекція, Державна служба заповідної справи і Державна гідрометеорологічна служба, що діяли у складі Міністерства екології та природних ресурсів [19 ].

На місцях функції управління здійснюють відповідні тери-торіальні підрозділи центральних органів, наприклад державні управління охорони навколишнього природного середовища в об-ластях, містах Києві та Севастополі, статус яких регулюється відповідним Положенням, затвердженим наказом Мінприроди України від 16.06.2006 .

3. Функціональні — виконують одну або декілька природо-охоронних функцій стосовно всіх природних об'єктів.Це, зокрема, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорно-бильської катастрофи, Міністерство охорони здоров'я України, Державний комітет ядерного регулювання України та інші [31, с.86].

Можна зробити висновок, що діяльність державних органів спеціальної компетенції відіграє таку ж важливу роль, як і діяльність

органів загальної компетенії щодо покладених на них завдань.

3.3. Перспективи розвитку та деякі питання вдосконалення системи державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища

Процеси реформування в Україні, що торкаються всіх сфер суспільного життя, мають сталий характер, їх інтенсивність не зменшується з роками. Рух реформ в багатьох випадках йде шляхом спроб і виправлення помилок, що були зроблені. Іноді в процесі реформувань „губляться” корисні законодавчі напрацювання минулих років, а іноді поза увагою реформаторів залишаються проблеми, що мають велике значення для регулювання суспільних відносин, в тому числі в галузі охорони навколишнього природного середовища та пропускаються моменти, які є важливими для прогресивного розвитку системи державного регулювання.

Сьогодні, зокрема, привертає до себе увагу те, що відповідальність центральних органів виконавчої влади, які забезпечують управління певними секторами економіки, за здійснення державної екологічної політики визначається переважно не