Вступ

« Возвеселиться пустиня і суха земля,

возрадується країна безлюдна і зацвіте

нарцисом»

Ісая 35,1

Так пророкував Ісая, син Амоса 700 років до народження Ісуса Христа.

Долина нарцисів розпростерлася під Кіреськими бережками в кількох кілометрах від міста Хуст. Це єдина місцевість на Україні, де природно ростуть ці квіти. Долина нарцисів у 1968 році стала часткою Карпатського біосферного заповідника. Помилуватися буйним цвітінням нарцису сюди щорічно приїжджають тисячі гостей із України, Польщі, Австрії, Швеції, Російської Федерації та інших країн. Дань його елегантній красі віддавали ще древні римляни.

Нарцис – невибагливий, легко переносить холодні зими в природніх умовах більш- менш поширений в центральній Європі (Іспанії, Португалії, у Піренеях). Батьківщиною нарцисів є Іран. П'ять видів цієї квітки проростають в Північній Америці, але вони розповсюджені і цвітуть тільки в горах. Як культурна рослина нарциси відомі більше шестисот років. Сам нарцис є рідкісним видом і занесений до Червоної книги України.

1 Історія створення та адміністративний статус

У 1980 році, згідно Постанови Ради Міністрів УРСР, у Івано-Франківській області створено Карпатський державний природний національний парк на площі 50,3 тисячі гектарів (сьогодні – Карпатський національний природний парк). Ядром національного природного парку сьогодні є території заповідного режиму, куди входять заповідні лісництва і особливо-цінні території та об’єкти.

Заповідні Говерлянське та Високогірне лісництва – найцінніші природні комплекси парку. У минулому вони входили до складу Карпатського заповідника. Їх територія – високогірний масив з характерим ялицевими, смерековими і буково-смерековими лісами, гірським криволіссям та полонинами. Територія ця є величезною науковою цінністю і одночасно базою для вивчення природних комплексів Східних Карпат, а також окремих рослин і тварин, для розробки методів відновлення гірських лісів, які регулюють обмін води і захищають грунти.

Особливо цінні території та об’єкти парку – лісові, лучні або болотні природні комплекси, рідкісні території або окремі екзотичні дерева та кущі, які мають особливу наукову, природоохоронну, естетичну та культурно-освітню цінність, – виділяються для збереження їх у природному стані. Зараз на території парку взято на облік більше ста п’ятидесяти таких територій та об’єктів, загальною площею 3332,4 гектари. Для кожного з них затверджено відповідний природоохоронний режим і ведеться постійний контроль за його дотриманням.

2 Розподіл території парку

Карпатський національний природний парк займає територію площею 50303 гектари. Це ліси державного значення та території населених пунктів.

Перша територія – лісів державного значення – ділиться на територію заповідного режиму та територію рекреаційно-господарського використання. На першій заборонено всі види господарської діяльності, дозволяється проведення науково-дослідних робіт та рекреаційне використання на визначених еколого-пізнавальних маршрутах.

На рекреаційно-господарській території дозволяється проводити рубки догляду та санітарні в залежності від умов ведення лісового господарства, але з обмеженнями, які враховують специфіку природного парку, а також регульоване сінокосіння і сільськогосподарське користування. Дозволяється також займатися всіма видами рекреаційної діяльності, спортивний туризм, організовані екскурсії, можливе будівництво стаціонарних рекреаційних об’єктів.

Для території інших землекористувачів – земель населених пунктів – передбачено ведення господарської діяльності із дотриманням природних вимог. Використання земель тут здійснюється згідно проектів внутрішньогосподарського землекористування, а лісогосподарські заходи згідно планів ведення лісового господарства, погоджених з дирекцією парку.

3 Геологія та клімат

Територія Карпатського природного парку входить до складу Чорногірської та Скибової зон Карпатської складчатої області. Чорногірська зона з великою кількістю лусок представлена крейдовими та палеогеновими відкладами. Скибова зона визначає розвиток регіонально простежених великих лусок, що іменуються скибами. На території парку простежується чотири скиби: Оровська, Сколевська, Парашки та Зелемянки.

В стратиграфічному відношенні територія парку складена породами мезозою (крейдовий період) та кайнозою (палеогеновий період).

Крейдові відклади зосереджені у більшості на півдні. До них входять шипотська, яловецька, чорногірська та стрийська світи. В палеогеновому фліші виділяються чотири комплекси: палеоценові масивні ямненські пісковики та аргіліти манявської, вигодської, попельської, бистрицької світ; чорні невапняковисті менілітові сланці; темні, вапняковисті аргіліти та пісковики поляницької світи та кросненської серії. Вздовж північно-східної окраїни Чорногори на поверхню виходять породи скупівської, гнилецької, топільчанської, пробійненківської та верецької світ.

Віддаленість Українських Карпат від Атлантичного океану, гірський рельєф території зумовлюють формування помірно-континентального клімату, вологого і вітряного. Над Карпатами домінує західний перенос повітряних мас, напрямок яких часто змінюється через гірський барьєр, внаслідок чого вологий помірно-континентальний клімат неоднаковий на всій території парку.

В межах парку середньодобова температура повітря становить +6.5° С, найхолоднішого – січня – -3.5° С. По кількості опадів і умовах випаровування території парку належить до зони стійкого зволоження, а найбільш високі ділянки – до зони надмірного зволоження. У розподілі опадів головну роль відіграє рельєф. Річна сума опадів коливається в межах 600-1500 мм.

Усі ці чинники, а також залісненість території зумовлюють високу вологість повітря, відсутність посух та суховіїв. У межах парку середня відносна вологість повітря складає 72%. Середній атмосферний тиск на території парку становить 921 гПа.

Літо в парку прохолодне, вологе. Якраз на літній період і припадає більша частина дощів. Ясних сонячних днів мало, однак в окремі погідні дні температура може досягти 33-35° С.

Рис. 3.1 - Клімат

Восени температура падає і зменшується кількість опадів. Погода тримається ясна і сонячна. Однак у вересні починаються заморозки.

Зима на території парку досить тривала – чотири-п’ять місяців. Сніговий покрив з’являється вже в листопаді і сходить в березні-квітні. Середня висота