Важливу флористичну цінність становлять східнокарпатські ендеми – медунка Філярського, аконіт волосистий, тирлич вирізаний та південно-східнокарпатські – деревій Шура, гвоздика тонколиста, борщівник карпатський, жовтець карпатський.

Більшість альпійських видів поширені в Горганах і на Чорногорі. До них відносяться водянка чорна, костриця лежача, нечуй-вітер альпійський, наскельниця лежача, осока вічнозелена.

Окрему цінність у Карпатському парку складає рослинність висячих і улоговинних боліт (болото Рудяк). Воно має рідкісний для України високий ступінь розвитку, в моховім покриві переважає сфагнум. Розріджений ліс утворюють смерека заввишки від одного до чотирьох метрів. У рослинному покриві болота переважають ценози смереково-пухівково-сфагнової асоціації. Вони занесені до Зеленої книги України. На болоті помічена рідкісна для лісового поясу рослина – водянка чорна, зустрічаються куртинами пальчотокорінника Фукса, а також вкрай рідкісна орхідея – коральковець тричінадрізаний. 

8 Водне багатство парку 

На живописних схилах Карпатських гір бере початок і протікає багато річок і потоків, які об’єднуються в річці Прут та західних притоках ріки Чорний Черемош. Прут бере свій початок біля підніжжя найвищої гори Українських Карпат – Говерли і тече на північний схід. На своєму шляху він вбирає в себе чисельні потоки з екзотичними назвами: Прутець Чемигівський, Кам’янка, Жонка, Женець, Піги, Прутець Яблунецький, Гомулець та інші. Живописний водоспад “Пробій” на ріці Прут у Яремчі та водоспад “Гук” на річці Женець приваблюють багато охочих помилуватись цим чудовим видовищем. Поблизу сіл Шибени та Дземброня протікає відома, оспівана в піснях, ріка Чорний Черемош, витоки якої знаходяться у Чивчинських горах, а найбільшими притоками є річки Шибенка, Дземброня, Бистрець.

Крім рік і потоків, є цінні мінеральні джерела сірководневої води. А у Говерлянському та Високогірному лісництвах знаходяться невеликі озера льодовикового походження. Найбільші з них – Марічейка та Несамовите. Перше з них знаходиться на висоті 1510 м н.р.м., друге – 1750 метрів.

На території парку також знаходяться хлоридні, вуглекислі, сульфатні, гідрокарбонатні мінеральні води типу “Боржомі”, “Нарзану”, “Єсентуків”, “Арзні”. Особливо відомі вуглекислі гідрокардонатно-натрієві та кальцієві води, так звані “Буркути”.  

9 Тваринний світ парку

Зоогеографічне положення території Карпат, в тому числі і території парку, визначено багатьма вченими. У межах Палеоарктичної зоогеграфічної області європейської підобласті виділяється бореально-лісова зона, а в її складі – Карпатський гірсько-лісовий зоогеграфічний округ з Українсько-Карпатським зоогеографічним районом, що охоплює територію гірських і передгірних частин Закарпатської, Чернівецької та Івано-Франківської областей. Карпати, і, зокрема, Чорногірський масив, мають специфічний комплекс бореально-тайгових і гірських видів хребетних, які не зустрічаються на прилеглих територіях. До них належать: форель струмкова, тритон альпійський, саламандра плямиста, кумка жовточерева, глухар карпатський, білоспинний і трьохпалий дятли, горіхівка, білозобий дрізд, тинівка альпійська, плиска гірська, кутора мала, білка карпатська, снігова і мала водяна нориці, олень карпатський, ведмідь бурий та деякі інші види.

Частина хребетних тварин є ендеміками: тритон карпатський, глухар карпатський, сова довгохвоста карпатська, дятел білоспинний карпатський, нориця снігова і деякі інші гірські форми. Для деякої кількості видів і підвидів Карпати служать границею ареалів.

Зоогеографічною специфікою Карпат є те, що в гірську систему не проникають ряд рівнинних видів. В цілому фауна Карпат носить характер «острівної» гірської тайги, яка чітко виділена на території парку.

Тут зареєстровано близько двохсот видів хребетних.

Характеристику класів РИБ.

Вище водоспаду в місті Яремче він представлений струмковою фореллю. У гірських річках можна також зустріти малих рибок, таких як гольян, голець, бабець-головач. Нижче водоспаду зустрічаються підуст, головень, шипівка гірська, вусач звичайний і балканський та деякі інші.

Фауна ЗЕМНОВОДНИХ досить різноманітна. Нараховує вона десять видів, поширені земноводні у всіх рослинних поясах.

Ряд хвостатих представлений п’ятьма видами, які відносяться до родини саламандрових. Це звичайний, гребінчастий, карпатський і альпійський тритони та плямиста саламандра.

Ряд безхвостих на території парку нараховує п’ять видів: жовточерева кумка, сіра ропуха, звичайна квакша, гостроморда та трав’яна жаби.

На території парку зустрічається шість видів ПЛАЗУНІВ. Родина веретільницевих представлена одним видом – веретільницею ламкою, родина ящіркових – двома видами: прудкою та живородячою ящірками, родина вужевих нараховує два види: звичайний вуж та мідянка. З родини гадюкових від передгір’я до найвищих вершин поширений лише один вид – гадюка звичайна.

На території парку досить різноманітна фауна ПТАХІВ, яка нараховує понад сто десять видів. Птахи представлені переважно групами і видами, пов’язаними з лісовими ландшафтами, у меншій мірі – з ландшафтами відкритих місць. Зустрічається група гірськоальпійських видів.

Найбільш чисельний ряд горобиних. Зустрічаються: вивільга, зяблик, сільська і міська ластівки, гірська і біла плиски, оляпка, волове очко, тинівка альпійська, дрізд гірський, горихвістка звичайна і чорна, корольки – одні з найменших жителів лісу; характерні також тайгові види – снігурі, шишкар, горіхівка та інші.

Ряд дятлоподібних представлений дятлом чорним, сизим, трьохпалим, великим строкатим. Рідше зустрічається білоспиний, малий строкатий і крутиголовка.

З родини куриних зустрічаються глухар, тетерук, рябчик та куріпка, а з родини соколиних – боривітер звичайний; багаточисельна популяція хижака яструба великого, канюк звичайний. Є дані про заліт беркута у високогір’я Чорногори.

Ряд голубиних представлений чотирна видами, а совині – сімома.

Клас ССАВЦІВ на території парку налічує понад 50 видів. Особливістю Карпатського парку є те, що понад 35 % видового складу становлять комахоїдні і рукокрилі.

Ряд комахоїдних представляють вісім видів: кріт; їжак; звичайна, мала та альпійська бурозубки; білозубка білочерева; звичайна і мала кутори.

Рукокрилі на території парку вивчені недостатньо. За даними первинної інвентаризації вони представлені десятьма видами, в основному, дендрофілами.

Ряд гризунів нараховує порівнянно багато видів