Старожили Хуста та району добре пам'ятають 30-і та 50-ті роки минулого століття, коли нарциси були розповсюджені і проростали на околицях Ізи, Стеблівки, Бороняви, Шаяна та селища Буштино. На жаль, господарська діяльність людей та агропромислових підприємств негативно вплинула на навколишнє середовища і зростання нарцисів та іншої червонокнижної рослинності. Внаслідок такої діяльності людини як вирубка рідколісся дубров та вільшняків, іншої чагарникової рослинності, осушення ділянок, зайнятих під нарцисами, сінокосіння та оранки угідь під посів сільськогосподарських культур сталося катастрофічне зменшення

ореала проростання нарцису вузьколистого.Цьому сприяло і використання гербіцидів та мінеральних добрив при вирощуванні сільгоспкультур.

Негативно відбилося на умовах зростання нарцисів забудова окремих ділянок розповсюдження нарцисів житловими будинками сільськогосподарського та промислового призначення.

Внаслідок такої негативної діяльності людини рівень ґрунтових вод на ділянках катастрофічно понизився, змінилась кислотність грунтів, зменшилась щільність популяції нарцисів і взамін них з'явилися інші популяції рослинності, які більш були пристосовані до нових умов проростання у зміненому навколишньому середовищі.

Сучасний стан заповідного масиву катастрофічний. Природна екосистема повністю розладнана і вимагає негативного відновлення.

З метою ревіталізації залишків вологих дібров, вільшняків і мочарів, а також створення умов для збереження зникаючих видів рослин і тварин необхідно провести оптимізацію охоронного режиму в заповідному масиві. Менеджмент – план повинен включати регулювання водного режиму, розчистку території від сторонніх видів дерев і чагарників, підсадку корінних лісоутворюючих порід, організацію моніторингу за станом популяції зникаючих видів та інші заходи. Було б бажаним вивчити вплив шкідливих викидів діючої у зоні заповідника газокомпресорної станції газопроводу «Дружба». За наслідками моніторингу розробити і впровадити заходи по мінімалізації шкідливого впливу згаданого об'єкта на навколишнє середовище.

На жаль, на сьогодні керівництвом Карпатського біосферного заповідника у цьому плані майже нічого не робиться як з об'єктивним, та суб'єктивних причин. Хоча б такі заходи як ревіталізація ветландів, менеджмент і відновлення багатих на видове різноманіття біотопів, підготовка та видання еколоосвітніх матеріалів та інше проводяться незадовільно.

Заповідник – радо вітає кожного, хто приходить до нього з добрими намірами і не нищить його.

ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………………..

1 Історія створення та адміністративний статус…………………………….

2 Розподіл території парку…………………………………………………….

3 Геологія та клімат……………………………………………………………

4 Грунти та рельєф парку……………………………………………………..

5 Ландшафти парку……………………………………………………………

7 Зелене золото Карпат………………………………………………………..

8 Водне багатство парку………………………………………………………

9 Тваринний світ парку……………………………………………………….

10 Розташування Долини нарцисів…………………………………………..

Висновок……………………………………………………………………….

Перелік посилань на літературні джерела……...............................................

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ НА ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА

1 Дейнека А.І. Золотий фонд природи, Рідна природа, 2003 р - № 5,234с, с 45-65

2 Примак А. В Экологическая ситуация на Украине и ее мониторинг: анализ и перспективы., К., 1990 р, 44с, с 12-27.

3 Реймерс Н. Ф. Природопользование, М, 1990 р, 638 с, с 564-635.

4 СитникК. М. , Брайон А. В. , Гордецький А. В. Биосфера, экология, охрана природи, К., 1994 р, 656с, с 362-400.

5 Червона Книга України, К., 1980 р, 504 с, с147-345.