використовують ключові поля і розробляють схему бази даних, яка представляє собою графічне зображення таблиць бази даних та різних типів зв’язків між ними(Рисунок 2.2).При створенні схеми використано зв’язок типу один до одного (одному запису відповідає один запис підпорядкованої таблиці) і один до багатьох (одному запису відповідає декілька записів підпорядкованої таблиці).
Рисунок 2.2 Схема бази даних
Встановлені зв’язки забезпечують цілісність бази даних (рисунок 2.3), дозволяють створювати складні запити , форми, аналіз інформації.
Рисунок 2.3 Приклад функціонування бази даних
Запити – це окремі об’єкти бази даних, які використовуються для, перегляду, зміни та аналізу даних різними способами . Розробка запитів є найбільш складною в розробці баз даних. В Microsoft Access існує декілька типів запитів( запити на вибірку , запити з параметрами, перехресні запити, запити на зміни). Найбільш поширеними є запити на вибірку. Запити цього типу повертають дані з однієї чи декількох таблиць і відображають їх у вигляді окремої таблиці.
При створенні бази даних екологічного стану Кіровоградської області передбачено створення наступних запитів(рисунок 2.4, 2.5).
Запит1” Ray _Tochky ”
Вивести номера, координати та характеристики просторового розміщення точок, які належать Помічнянському і Бобринецькому районам .
Запит2”Rajon_Reljef”
Вивести назви районів, де спостерігається карст.
Запит3”Max_Vykyd”
Вивести назви районів, населених пунктів і підприємств, де спостерігається сумарний викид від 50 до 150 т/рік.
Запит4”Perevushch_HDK_NO3”
Вивести назви населених пунктів, номера і координати точок відбору проб, їх характеристику, де спостерігається перевищення ГДК нітратів у поверхневих водах.
Запит5”Radionykl_Rosl”
Вивести всі результати відбору проб рослинності, де спостерігається перевищення допустимого рівня забруднення стронцієм і цезієм.
Рисунок 2.4 Створення запитів за допомогою конструктора
Рисунок2.5 Результати виконання запитів
Форма – це об’єкт бази даних, який використовується в якості інтерфейсу користувача. Для створення форм використовують різні інструменти. Найчастіше форми служать для відображення таблиць з бази даних, для вводу даних, для відображення результатів обробки інформації і як елементи інтерфейсу користувача.
Більшість форм пов’язані з однією чи з декількома таблицями або запитами. Форма отримує дані з базового джерела записів. Джерелом записів можуть виступати таблиці, запити, інші форми.
В Microsoft Access можна створювати форми за допомогою автоформи, майстра та в режимі конструктора. Для створення простих форм також використовують команду Сохранить как…
В якості типу об’єкту вказують форму.
В екологічних базах даних для розробки форм найчастіше використовують конструктор. Це пов’язано з відсутністю готових макетів, особливостями екологічної інформації, складністю самих баз.
При розробці бази даних екологічного стану Кіровоградської області передбачено створення наступних форм (рисунок2.6).
Форма1”Tochku” дозволяє вводити інформацію про пости спостережень.
Форма2”Operatoru” виводить інформацію про операторів.
Форма3”Pidpr_Zabrydnuku” виводить інформацію про наявні в області підприємства-забрудники довкілля.
Форма4”Naseleni_pynktu” виводить інформацію про населені пункти області.
Форма5”Grynt” виводить інформацію про результати опробування грунтів області.
Рисунок 2.6 Форми
2.2 Геоінформаційна система (ГІС). Опис картографічного матеріалу.
Екологічне картування передбачає пошук таких форм і методів екологічної оцінки території і компонентів екосистем, які б не призводили до руйнування природи, а забезпечували гармонійний розвиток у системі "природа - людина - господарство". В зв'язку з тим, що ця система має промислово-часову організацію, вивчати її треба методами картографічного моделювання з використанням сучасних геоінформаційних технологій.
Картування - це засіб впорядкування, аналізу і узагальнення різноманітної екологічної інформації про природно-техногенні екосистеми. Карти найбільш об'єктивно відображають результати польових екологічних досліджень, екологічного аудиту і оцінювання.
Екологічне картування – це процес збору, аналізу і переробки інформації в польових експедиційних умовах для складання екологічних карт. Подібно до широко відомого геологічного, або ландшафтного картування, екологічне картування містить цілий комплекс експедиційних досліджень екологічного стану літосфери, геофізсфер, геоморфосфери та інших компонентів довкілля з польовими маршрутами, складанням еколого-геохімічних профілів, бурінням свердловин, вивченням ґрунтових розрізів, відбором проб гірських порід, кори вивітрювання, грунтів, підземних, ґрунтових і поверхневих вод, донних відкладів, атмосферного повітря, опадів снігу і дощу, рослинної маси, продуктів харчування рослинного і тваринного походження, вивченням захворюваності населення у залежності від екологічних умов тощо. Вся ця первинна екологічна інформація відповідним чином аналізується, систематизується з використанням інформаційних технологій, комп'ютерної техніки та аерокосмічних методів, а вже після цього наступає другий етап екологічного картування - складання екологічних карт, або екологічне картографування. Воно відповідає всім чинним канонам науки картографії і користується її методами.
Забруднення навколишнього середовища на картах може подаватися в абсолютних і відносних показниках. Перші називаються картами забруднення і характеризують джерела забруднення. Другі відносяться до карт забрудненості. На них показують відносні кількісні величини, концентрації забруднюючих речовин як за окремими інгредієнтами, так і за сумарними величинами.
Більшість існуючих карт можна віднести до карт забруднення, які не мають прикладної оцінки і належать до інвентаризаційних. Принципово іншою є карта забрудненості , яка характеризує сумарну забрудненість, містить кількісну і якісну оцінки можливого впливу на здоров’я людини.
Забрудненість – це несприятливі зміни стану довкіля, частково або цілком спричинені діяльністю людини, які безпосередньо чи опосередковано змінюють розподіл енергії, рівні радіації, фізико-хімічні властивості і умови проживання живих організмів. Ступінь змін і масштабів наслідків залежить від інтенсивності і характеру самого забруднення, стійкості природних компонентів до антропогенного навантаження.
Для оцінки ступеня забруднення довкілля використовують концентрації забруднювачів. Ці концентрації порівнюються з ГДК забруднювачів.
Ступінь забрудненості встановлюють за кратністю перевищення фактичною концентрацією забрудників відповідних ГДК з урахуванням класу шкідливості , сумації біологічної дії забруднення і частоти перевищення ГДК.
Щодо сумарного забруднення, то необхідно мати сумарні ГДК, які існують лише теоретично у вигляді різних інтегральних показників.
Створення БД та ГІС екологічного стану