Необхідними картографічними шарами топографічної основи є:

- границі адміністративних районів;

- населені пункти;

- рельєф (ізолінії)

- гідрографічна мережа;

- рослинність;

- автошляхи.

Карти , які створюються, отримують інформацію з відповідних об’єктів створеної бази даних .

Необхідною є карта «Пости спостережень», на якій відображається розподіл точок спостережень ( Рисунок 2.7 ). Інформація для побудови даної карти міститься в таблиці бази даних Tochku.

Для відкриття і використання таблиць бази даних Access в MapInfo необхідно виконати наступну послідовність дій:

1. Виконати команду File>Open…

2. В списку «Тип файлу» вибрати «Microsoft Access Database»

3. Вибрати необхідний файл бази даних

4. Вибрати зі списку таблицю, що містить необхідну інформацію

і натиснути ОК.

Інформація відобразиться у вікні списку. MapInfo може читати і записувати дані у форматі бази даних Access.

Для побудови карти фактичного матеріалу в MapInfo користуємось пунктом меню Table>Create points… .

Для характеристики екологічного стану території Кіровоградської області необхідно створити наступні карти :

«Карта фактичного забруднення атмосфери хімічними елементами» - інформація для побудови карти міститься в таблиці бази даних Atm_povitrja.

«Карта фактичного забруднення педосфери» - інформація для побудови карти міститься в таблиці бази даних Grynt.

«Карта поширення літосферних порушень» - інформація для побудови карти міститься в таблиці бази даних Geo_seredovushche.

«Карта фактичного забруднення поверхневих вод» - інформація для побудови карти міститься в таблиці бази даних Poverhnevi_Vodu.

«Карта фактичного забруднення підземних вод» - інформація для побудови карти міститься в таблиці бази даних Pidzemni_Vodu.

«Карта інтенсивності геофізичних полів» - інформація для побудови карти міститься в таблиці бази даних Fiz_polja ;

«Карта фактичного забруднення рослинності радіонуклідами» - інформація для побудови карти міститься в таблиці бази даних Rosl_svit;тощо.

Наведені вище карти належать до констатаційних. Вони представляють параметри, стани і результати взаємодій в екосистемах без порівняння з будь-якою нормою, тобто просто фіксують факти без вказівки на ступінь відмінності картографованих об’єктів від нормального стану.

На базі цих карт і відповідних об’єктів бази даних необхідно створити оціночні карти, які відображають в певних параметрах і категоріях ступінь небезпеки для живих організмів. При цьому обов’язково проводиться процедура порівняння отриманих відомостей про стан середовища з наявними нормами . Як основні інформаційні матеріали в оціночному напрямі картографування атмосферного середовища використовуються нормативи ГДК шкідливих речовин, нормативи ГД викидів, нормативи ГД рівнів шуму і вібрації, магнітних полів та інших фізичних впливів, нормативи ГД рівня радіаційного впливу.

Використовуючи фактичні концентрації забруднювачів і зафіксовані рівні впливу різноманітних чинників та відповідні нормативні показники, необхідно побудувати наступні карти: «Карта екологічного стану атмосфери»;

«Карта екологічного стану педосфери»;

«Карта екологічного стану літосфери»;

«Карта екологічного стану атмосфери»;

«Карта екологічного стану гідросфери»;

«Карта екологічного стану техноcфери» , та ін.

Можна будувати і інші оціночні карти в залежності від потреб користувача в тій чи іншій інформації.

В подальшому доцільно створити прогнозні та рекомендаційні карти. До прогнозних відносяться карти, які оцінюють імовірні зміни екологічної ситуації, а також карти, які передбачають наслідки прийнятих рішень. До рекомендаційних належать карти еколого-економічних пріоритетів, які визначають подальший соціально-економічний розвиток Тернопільської області; карти заходів і рекомендацій спрямованих на стабілізацію екологічних обставин в місцях розміщення шкідливих виробництв і територій, які забруднені шкідливими речовинами; карти, які відображають результати реалізації запропонованих заходів і рекомендацій.

ГІС дає нам можливість накопичувати та аналізувати потрібну дані, оперативно знаходити потрібну інформацію, та відображувати її у зручному для користувача вигляді. Використання ГІС різко збільшує оперативність та якість роботи з просторово-розподіленою інформацією у порівнянні з традиційними паперовими методами і в цьому є значний зиск (затрачається набагато менше часу на роботу, використовується набагато менше місця для зберігання інформації, тощо).

ВИСНОВКИ

Результатом виконання курсової роботи була є база даних та геоінформаційна система екологічного стану території Кіровоградської адміністративної області в масштабі 1:200000. Створення подібних проектів є надзвичайно важливим, і є основою в процесі охорони та збереження навколишнього природного середовища, необхідним для систем управління екологічної безпеки, оскільки інформація з будь-якої проблеми є найбільш вагомим чинником при вирішенні основних народногосподарських завдань. Зберегти та обробити її в нинішній час можна лише за допомогою обчислювальної техніки та відповідного програмного продукту.

В екології створення баз даних та геоінформаційних систем є необхідністю , що пов’язано в першу чергу з тим, що екологічна інформація має просторово-часову прив’язку. Використання таких систем дає змогу динамічно відображати зміни в навколишньому середовищі (в даному випадку в атмосфері). Як результат ми отримуємо динамічні екологічні карти, тобто при зміні хоча б одного параметра змінюється і вся система, оскільки екологічна ситуація на будь-якій території не може бути стабільною. Вона постійно змінюється в залежності від тих чи інших фізико-хімічних процесів. Відслідковувати ці зміни, прогнозувати їх можна за допомогою баз даних та геоінформаційних систем.

За допомогою баз даних і ГІС результати екологічних досліджень можна подавати у вигляді спеціальних екологічних карт, які значно легші для сприйняття і надають інформацію не лише професіоналам, а й пересічним громадянам.

Для запобігання розвитку негативних процесів та їх наслідків на досліджуваній території необхідно проводити постійний екологічний моніторинг з метою виявлення джерел забруднення , а також впроваджувати в дію такі екологічні заходи, як використання нових природозберігаючих технолоій виробництва, ефективні методи очистки, економічно-правові методи регулювання природоохоронної діяльності, що забезпечить оптимізацію екологічного стану території.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адаменко О. М., Рудько Г. І., Консевич Л. Екологічне картування. - Івано-Франківськ: ІМЕ, 2003. – 580с.

2. Адаменко О. М., Рудько