31%.

Гірські ліси по крутизні схилів діляться на пологі - до 10° ( 51,1%), покаті від 11 до 20° (31,4%) ,круті - від 21 до 30° (16,4), дуже круті - більше З 0° і вище на північних експозиціях (1,1%).

Таблиця 3.1

Характеристика рік та водоймищ

Найменування

рік та

водоймищ | Куди

впадає

ріка | Загальна

протяжність

км, площа

водоймищ,

га | Швидкість

течії

км/год | Ширина,

м | Глибина,

м | Ширина заборонних берегозахісних смуг, м

згідно нормативів | фактична

р. Дністер | Чорне море | 78 | 0,7 | 70-90 | 2-4

р. Пут | р. Дунай | 55 | 1,2 | 30-50 | 0,5-1,2

р. Рибниця | р. Прут | 40 | 2,7 | 10-15 | 0,5-1,0

Р- | р. Прут | 35 | 2,5 | 5-10 | 0,5-1,0

Р- | р. Прут | 28 | 2,0 | 5-10 | 0,5-1,0

Територія держлісгоспу розташована в басейнах рік Дністер, та Прут.

За ступенем вологості більша частина грунтів відноситься до свіжих та сирих.

Рівень ґрунтових вод коливається в межах 2-4 м в горах і 4-5 м на рівнині.

На доль земель з надмірним зволоженням приходиться 1,3% площі вкритих лісовою рослинністю земель. Болота займають площу 6 га.

Гідро лісомеліоративні роботи на території держлісгоспу проводиться, на початку 70-х років (Шепарівське лісництво).

3.2.Кліматичні умови

Клімат району розташування лісів держлісгоспу помірно континентальний.

Коротка характеристика кліматичних умов, що мають значення для лісового господарства, згідно даних Коломийської метеостанції за останні 20 років, приведена в таблиці 3.1

До кліматичних, факторів, негативно впливають на ріст та розвиток лісових насаджень відносяться пізні весняні та ранці осінні заморозки.

В цілому клімат, вище зазначених лісорослинних районів досить сприятливі для успішного росту основних лісоутворюючих пюрід, сосни звичайної, ялини європейської, дуба звичайного та скального, бука лісового, берези повислої та інших, що підтверджується наявністю насаджень відносно високих бонітетів.

Таблиця 3.2

Кліматичні показники

№ | Найменування показників | Одиниці Вимірювання | Значення | Дата

1 | Температура повітря : середньорічна абсолютна максимальна абсолютна мінімальна | Градус | +7.6" +33.5 -30.0

2 | Кількість опадів за рік | мм | 641.5

3 | Тривалість вегетаційного періоду | ДНІВ | 205

4 | Останні заморозки весною | 10.05

5 | Перші заморозки восени | 26.09

6 | Середня дата замерзання рік | 11.11

7 | Середня дата початку паводку | 11.04

8 | Сніговий покрив:

потужність

час появи

час сходження у лісі | см | 25-70 | 27.09 28.03

9 | Глибина промерзання ґрунту | см | 30

10 | Напрям переважаючих вітрів | румб | Пнз

11 | Середня швидкість переважаючих вітрів | м/сек | 4

12 | Відносна вологість повітря | % | 78

3.3. Характеристика ґрунтів

Ґрунтовий покрив в гірських лісах держлісгоспу представлений опідзоленими буроземами. В гірських долинах формуються дерново-опідзолені ґрунти.

В рівнинній частині держлісгоспу комплекс ґрунтів представлений, в основному, опідзоленими ґрунтами з яких переважають опідзолені чорноземи і темно-сірі опідзолені суглинки.

По ступеню вологості ґрунти представленні від свіжих до вологих.

Більш повна характеристика ґрунтів 1 приведена в нарисах грунтово-лісотипологічного обстеження в розрізі лісництва.

Ерозійні процеси на території держлісгоспу проявляються під час сильних дощів. Найбільш розповсюджена плоскінна ерозія у вигляді зсувів схилів, особливо у північній частині тисового заказника «Княж двір» (Пече ніжинське лісництво).

Рекомендується для припинення ерозії ґрунтів будівництва та ремонт лісових доріг на гірських схилах протиерозійних заходів (вирівнювання трелювальних волоків шляхом боронування, підсів трав і інше).

3.4. Фітоценотичний покрив

Лісова рослинність представлена переважно дубовими лісами. В їх складі окрім дуба звичайного по схилах Дністра зустрічаються насадження дуба скельного. В лісових насадженнях не мало зустрічаються теплолюбні породи: берека, кизил, липа срібляста, клен польовий, із чагарникової рослинності: клонички, калина гордовина, скумпія та інші.

Більшість площ зайнято лісами штучного походження, це в основному культури дуба і його супутників, акації білої, ясеня, тополів і других деревних порід.

В умовах високого плодоношення грунту цього району переважають груди і суг руди

В групі грудів переважають свіжі грабові діброви, які по суті створюють основний фон лісів району.

Свіжі грабові діброви відзначаються високою продуктивністю (1-2 бон.) займають вони, як правило, рівні місце розміщення на сірих і темно сірих лісових грунтах. Сухі грабові діброви розміщені на підвищених місцях, продуктивність їх не вище 2бонітету. Найбільш високу продуктивність дуб має в вологій грабовій діброві(1 бон.) і відзначається більш високою якістю деревини. Судіброви, як сухі, так і свіжі, формуються дубом звичайним, а на схилах Дністра - і дубом скельним. Відмінною рисою цих судібров являється відсутність сосни. Продуктивність судібров самітно знижується в порівнянні з дібровами: в сухих 3, в свіжих 2 бонітети. В судібровах сильно розвинутий чагарниковий ярус із глоду, ліщини, терна, свидини, калини-гордовини, крушини і інших.

Похідними деревостанами в дібровах являються грабняки, березняки, осичники, в судібровах – грабняки і часто порослеві дубняки або чагарникові зарослі.

Продуктивність кращих дубових і букових насаджень коливається в межах 250-400 м3/га, а середній запас деревини в спілих і пристигаючих деревостанах складають 195м3/га. В відношеннях других таксаційних показників лісу , район характеризується такими середніми даними: бонітет – 1, 9; повнота 0.8; запас на 1 га покритої лісом площі – 131м3, приріст – 3,6м3/га

РОЗДІЛ 4

ТИПОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ВОЛОГОЇ ГРАБОВОЇ ДІБРОВИ

4 . 1 Типологічна оцінка типоутворюючої породи

У сформованих лісових угруповуваннях одна із деревних порід домінує, тобто, формує корінний деревостан. Таку породу називаємо типоутворювальною породою, тобто таку, яка у відповідних лісорослинних умовах може сформувати самостійний тип лісу. В інших умовах вона може вступати як характерна