Серед корінних деревостанів переважають середньоповнотні -32,9. У групі похідних деревостанів переважають середньоповнотні насадження (51,4%).

Також проведено розподіл похідних деревостанів за складом порід(табл.4.5).Оскільки це має дуже велике значення при проектуванні лісогосподарських заходів. .

Таблиця 4.3

Типологічний потенціал і ступінь його використання вологої грабової діброваи

Група віку, роки | Загальна пл. групи, га | Фактичний запас на всі площі групи м3 | Середній фактичний запас на 1 га, м /га

і ..... | Середній фактичний приріст м3/га | Існуючий типологічний еталон | Потенційний запас на площі, м2 | Ступінь використання

типологічниго

потенціалу

Склад деревостану | Повнота |

Запас м3\га |

Приріст на1 га

м3/га

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11

1- 10 | 49.5 | 484 | 10 | 2 | 3Дз3Яз3Яв1Яле | 1.0 | 12 | 2.4 | 594 | 81.5

11-20 | 91.7 | 3226 | 35 | 2.3 | 3Дз5Яз2Гз | 0.8 | 60 | 4 | 5502 | 175.9

21-30 | 94.4 | 6502 | 66 | 2.6 | 6Дз4Яз+Гз+Акб | 0.7 | 80 | 3.2 | 7552 | 82

31-40 | 116.9 | 15180 | 130 | 3.7 | 4Дз4Яз1Яле1Гз | 0.8 | 210 | 6 | 24549 | 61.8

41-50 | 69.9 | 11506 | 165 | 3.7 | 5Дз5Яз+Лпд+Гз+Клп | 0.8 | 220 | ¦

4.9 | 19378 | 74.8

51-60 | 197.9 | 32464 | 164 | 3.0 | 4Дз4Гз2Лпд | 0.7 | 190 | 3.5 | 37601 | 86.3

61-70 | 266.8 | 51184 | 192 | 3.0 | 8Дз2Гз | 0.6 | 220 | 3.4 | 58696 | 87.2

71-80 | 182.4 | 36289 | 199 | 2.7 | 9Дз1Гз | 0.7 | 240 | 3.2 | 43776 | 82.9

81-90 | 54.7 | 12470 | 228 | 2.7 | 7Дз3Гз | 0.7 | 257 | 3.0 | 14058 | 88.7

91-100 | 46.8 | 10206 | 218 | 2.3 | 9Дз1Гз | 0.7 | 270 | 2.8 | 12636 | 80.8

101-110 | 112.1 | 19319 | 172 | 1.6 | 6Дз3Лпд1Гз | 0.7 | 250 | 2.4 | 28025 | 68.9

Разом: | 1184.1 | 199190 | 252367

Середнє: | 168 | 3.0 | 0.8 | 183 | 3.5 | 77.6

ВИСНОВКИ

Лісорослинні умови в районі досліджень в цілому сприятливі для росту головної породи- дуба звичайного, та сумісних деревних порід: граба, осики, явора, клена.

У вологій грабовій судіброві типоутворювальною породою є дуб звичайний, а характерною кліматичною домішкою – граб звичайний. Широке географічне поширення вказує на його екологічну пластичність .

Даний тип лісу зустрічається в Передкарпатті .Переважають сірі лісові грунти. Серед живого надґрунтового покриву переважають рослини мегатрофи-мезофіти .

Середній фактичний запас найвищий в групах віку (81-90) і складає 228м3/га, а максимальний приріст у групі віку (11-20; 41-50) становить 3,7м3/га.Це пояснюється інтенсивним накопиченням деревини у цьому віці.

Еталонні деревостани є високоповнотними(1,0-0,8) у групах віку 1-10, 11-20, 31-40, 41-50 років, середньоповнотними в решті вікових груп. Найвищий запас еталоних насаджень зафіксовано у групі віку (81-90) років – 228м3.В цілому середній приріст еталонів 3,5 м3/га , вищий від середнього фактичного приросту-3.0м3/га. Середній запас еталону становить 183м3/га і на 15м3 перевищує середній фактичний запас, який складає – 168м3/га.

Ступінь використання типологічного потенціалу коливається від 58,6 до 88,7 %.За середнім значенням найнижчий цей показник у групі віку (11-20) років – 58,6%, а найвищий (81-90)- 88,7 %.

Встановлено що переважання похдних деревостанів частка яких 57,5% від загальної площі типу лісу. У групі віку 1-10 років всі насадження корінні. Корінні деревостани переважають у вікових групах 11-20; 21-30; 31-40; 41-50; 81-90; 91-100 та 101-110 років. Найбільша частка похідних деревостанів у групі віку 61-70 років -99%. У групі корінних насаджень найбільша площа високоповнотних 421,9, а в групі похідних 660,1.

Похідні деревостани представлені дубняками з (Дч)-32,9га(2,6%), акаційниками -3,8га (-0,3%), липняками – 30,3га(2,4%), ялинниками – 61га (4,7), грабняками – 609,8га (47,5%).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Погребняк П.С. Общее лесоводство. – М.: Колос, 1968. – 440 с.

2. Погребняк П.С. Основы лесной типологии. – К.: Изд-во АН СССР, 1955. – 456 с.

3. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований. Изд. 2-е испр. и доп. - К.: Урожай, 1967. – 388 с

.

4. Воробьев Д.В. Типы лесов Европейской части СССР. – К.: изд-во АН УССР, 1953. – 452 с.

5. Герушинский З.Ю. Методические указания для проведения научно-исследовательской работы по теме “Типологический аналіз лесов”. – Львов, 1979. – 16 с.

6. Герушинский З.Ю. Определитель типов леса Украинских Карпат (практические рекомендации). – Львов: Облполиграфиздат, 1987. – 164 с.

7. Герушинський З.Ю. Типологія лісів Українських Карпат: Навчальний посібник. – Львів: вид-во “Піраміда”, 1996. – 208 с.

8. Гаврусевич А.Н. Типы буковых лесов северного Ополья и Росточья // Науч. тр.Закарпатской ЛОС.- Ужгород: Карпати. - 1958. – Т.1.- С. 165-182.

9. Тереля І.П., Ященко П.Т., Зварич Ю.В., Михайлів О.Б. Лісознавство: Курсова робота (навчально-методичний порадник). – Львів: УкрДЛТУ, 2005. – 32 с.

10. Остапенко Б.Ф., Герушинский З.Ю. Типологический анализ лесов // Экология, 1975. - № 4. – С. 36-46.

11. Остапенко Б.Ф., Пастернак П.С. Лесоэкологическая типология, её приципы и задачи. -