Дуб звичайний відноситься до мезотрофних порід, який формує типи лісу у суг рудах і грудах. В екстремальних умовах фрагментами може формувати також типи лісу у суборах, хоча тут він виступає тільки як характерна домішка (Розточчя, Опілля, Полісся, Лісостеп).

Трав'яний покрив в даному типі лісу представлений такими рослинами: щитник чоловічий, ожика лісова, квасениця, купена кільчаста, чорниця, яглиця звичайна, веснівка дволиста, зірочник ланцетовидний, грушанка кругло листа і однобока, костяниця, золотушник звичайний, одинарник європейський, герань лісова, плаун булавовидний, перлівка поникла, чина весняна, орляк, фіалка дивна, без щитник жіночий, герань Роберта, молочай мигдалевидний. Із мохів зростають такі види: єврихіум, глокомій проростаючий, зозулин льон, листяні мохи.

В даному типі лісу переважать сірі лісові грунти. Всі фактори грунтоутворення, що знаходяться в тісному взаємо-зв'язку і взаємозалежності, обумовили формування грунтового покриву на території регіону за типом підзолоутворення, який знайшов своє відтво-рення в переважаючому розвитку сірих лісових грунтів. Про-цес підзолоутворення відбувається під наметом лісової і трав'янистої формації за достатнього атмосферного зволоження і заключається в інтенсивному виносі мулистої фракції і полуторних окислів із верхніх грунтових гори-зонтів в нижчі, що сприяє утворенню щільних ілювіальних горизонтів на визначеній глибині. Це відбувається в зв'язку з високою кислотністю лісо-вої підстилки, що містить сильні органічні кислоти, які разом з опадами проникають в грунт і руйнують грунтовий поглинаючий комплекс, насичуючи його воднем і алюмінієм, внаслідок чого грунти і окремі грунтові горизонти набувають небажаних для лісу фізико-хімічних властивостей.

Грунтоутворюючими породами є лесовидні суглинки, місцями карбонатні, на значній частині підстелені вапняками, а також піски із супі-сками. За механічним складом легкосуглинисті і суглинисті.

В цих лісових грунтах мають місце два процеси грунтотворення: підзо-листий і дерновий. Перший відбувається під дією нисхідних потоків атмосфер-них опадів, що поступають в грунт, в результаті чого спостерігається перене-сення пожив-них речовин і мулуватих механічних фракцій з верхніх горизонтів грунту вниз по профілю. Другий процес пов'язаний з акумулюючою діяльністю рослинності, яка засвоює своєю кореневою системою значну кількість мі-неральних речовин із всієї товщі грунту і відкладає їх у формі органічних залишків переважно у верхніх горизонтах грунту або на його поверхні. Резу-льтатом цього процесу є акумуляція у верхніх горизонтах грунту гумусу і деяких органо-мінеральних речовин. В регіоні досліджень переважає дерновий грунтотвірний процес. Підзолоутворюючий процес проявляється в сильному накопиченні присип-ки кремнистої кислоти (SіО2) в елювіальному горизонті і в збагаченні ілювіального горизонту окислами заліза і алюмінію. Харак-терно, що переважаючою механічною фракцією в цих грунтах звича-йно буває середній і крупний пил при малій кількості мулу, який вимитий в ілювіальний горизонт.

В результаті виносу полуторних окислів і частини органічних речо-вин верхні горизонти поступово освітлюються і набувають білувато-сірого забарвлення.

Сірі лісові грунти характеризуються наявністю в поглинаючому ком-плексі обмінних катіонів водню і порівняно високою кислотністю (рН сольове 4,0-5,2). В більшості випадків мають добре виражені перегнійні горизонти, значний вміст органічних речовин, помітні ознаки опідзоленості і задо-вільний водно-повітряний і поживний режими.

За даними фізико-хімічного аналізу сірі лісові грунти мають кислу реа-кцію грунтового розчину (лісова підстилка має менш кислу реакцію). Золь-ність неперегнилої лісової підстилки - 5,85 %, напівперегнилої - 42,71%. Кількість гумусу в грунті коливається від 5,13 до 9,91 мг-екв. на 100 г грунту. Сума поглинутих основ у верхньому горизонті складає 1,18 - 1,69 мг-екв. на 100 г грун-ту. Ступінь насиченості грунтового комплексу в тому ж горизонті дуже незначна і становить 17,19 - 18,01 %. Ємність поглинання у верхньому горизонті складає 6,31-9,83 мг-екв. на 100 г грунту. Легкорухомими формами фосфору забезпечений слабо - менше 1,25 - 3,75 мг-екв. на 100 г грунту, калію знайдені сліди, азоту є 0,42 - 1,12 мг-екв. на 100 г грунту.

4 . 2 Лісівничо-таксаційна характеристика деревостанів та їх розподіл на корінні та похідні.

Основні лісівничо-таксаційні показники деревостанів аналізованого типу лісу наприклад вік, середні висоти, діаметр, бонітет, повнота, запас на 1 га наведено в таблиці 4.2. Запас на виділі визначали як добуток площі таксаційного виділу (гр..2) на запас на 1 га(гр. 9). Тип деревостану встановлювали згідно методичних підходів лісовничо-екологічної типології, викладених у розділі 2.

Таблиця 4.2

Лісівничо-таксаційна характеристика деревостанів

вологої грабової діброви ( D3 ГД )

№п/п | Площа, га |

Склад деревостану | Вік, років | Середні | Бонітет |

Повнота |

Запас на 1 га, м3 |

Запас на ділянці, м3 |

Тип деревостану

Н, м | D, см

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11

Група віку 1-10 років

1 | 7,4 | 3Дз2Яз2Яле2Гз1Бб | 10 | 3 | 4 | 2 | 0,7 | 10 | 74 | К

2 | 3,5 | 3Дз1Яз1Яле3Гз2Бб+Ос | 7 | 2 | 2 | 1 | 0,8 | 10 | 35 | К

3 | 2 | 3Дз2Яле3Яз2Яв | 10 | 2 | 2 | 2 | 1,0 | 12 | 24 | К

4 | 1,3 | 3Дз3Яз3Яв1Яле | 10 | 2 | 2 | 1 | 1,0 | 12 | 15 | К

5 | 2,2 | 3Дз3Яз2Яле2Бкл | 8 | 1 | 2 | 1 | 0,7 | 10 | 22 | К

6 | 2,4 | 3Дз3Яз2Яле1Яв1Бкл | 4 | 2 | 2 | 1 | 0,8 | 10 | 24 | К

7 | 2,2 | 4Дз3Яз1Яле1Яв1Дчр | 1 | 1 | 1 | 1 | 0,9