Наукові основи та принципи біогеохімічної індикації стану довкілля

При зростанні антропогенного впливу проблеми попередження деградації та збереження довкілля, до якого еволюційно пристосувалися живі організми, набувають великого суспільно-екологічного значення. Враховуючи, що існуючі підходи, стандарти і критерії оцінки якості довкілля ґрунтуються, головним чином, на концепції адитивної дії антропогенних полютантів, а методики, які розроблені конкретно для окремих речовин, не відображають реального стану техногенно-екологічної безпеки (ТЕБ) в районі мегастресорного (МС) – впливу промислових комплексів, необхідно, практично за інтегральними показниками вводити певні поправки на взаємодію багатомільйонного спектру шкідливих речовин у довкіллі, зокрема ефектів синергізму чи антагонізму їх дії. Для багатьох речовин і середовищ ГДК, ТДК, ОБРВ взагалі не встановлені (при вартості розробки ГДК тільки для однієї шкідливої речовини у теперішніх умовах $500 000). На відміну від геосфери (грунт, вода, повітря), яка відображає “умовно статичну” картину антропогенного, в даному випадку МС-впливу, фітосфера та зоосфера на рівні продуцентів чи консументів другого та третього порядку фіксують, звичайно, з певною мірою резистентності, переважно сумарний, інтегрально-територіальний техногенний тиск відповідно на локальному чи регіональному (транскордонному) рівні всіх без винятку антропогенних стресорів, тому вважаємо доцільним на першому етапі біогеохімічної індикації (БГХІ) стану довкілля розвивати більш доступні та дешеві неконтактні біоіндикаційні методи контролю у комплексному поєднанні з сучасними інструментальними методами аналізу [1]. На основі наукових принципів БГХІ якості довкілля, зокрема на прикладі аеротехногенного забруднення екосистем Карпатського регіону, розроблений підхід оцінки МС-впливу при комплексному застосуванні каліброваних біотест-систем (бріо-ліхенофлори та орнітофауни регіону) із цитогенетичним та спектрально-хроматографічним контролем полютантів на спрямовано кватернізованих полімерних сорбентах [2, 3]. Особливо перспективними є застосування БГХІ стану біооб’єкту за мікроелементними профілями антагоністичних ксенобіотиків безпосередньо за пір’ям птахів та волоссям людини [4]. Запропоновані принципи створюють передумови розробки нових критеріїв оцінки якості довкілля, які враховують хімічний, фізичний, біологічний та соціальний фактори ризику у контексті ТЕБ з введенням кореляційних коефіцієнтів міграції, трансформації та біоконцентрування найбільш небезпечних біогенно-токсичних шкідливих речовин, а також дозволяють провести інтегральну оцінку впливу на навколишнє середовище (ОВНС) пріоритетних МС з більш достовірним моделюванням (екоінжирінгом) технологій захисту довкілля.

Смоленський І.М., Котюшко Н.Є, Клід В.В. та ін. Біогеохімічний моніторинг техногенного забруднення екосистем Карпатського регіону // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності . К.: ВЦТУ.-2004.- №6.-С.70-78.

Смоленський І.М., Штиркало Я.Є., Случик В.М. Орнітоіндикація техногеннопорушених і природних екосистем Прикарпатського регіону // Доповіді НАНУ.-2003.-№10.-С.194-200.

Смоленський І.М., Клід В.В. Оцінка впливу фізико-географічних факторів на фонове забруднення екосистем Горган // Український ботанічний журнал. К.: ІБ НАНУ.-2005.-Т. 62.- №3 (у друці).

Смоленський І., Штиркало Я., Случик В. Наукові основи орнітохемічної індикації стану довкілля // Праці НТШ. Хемія і біохемія. Львів: ДВЦ НТШ.-2004.-Т.15.-С.235-255.