Р Е Ф Е Р А Т

на тему: “Забруднення Чорного Моря”

ЗМІСТ

Унікальна роль Чорного моря та його

значення для Причерносорського узбережжя 3

Екологічна загроза та забруднення

Черного моря 4

Деякі необхідні заходи щодо збереження

Черного моря 7

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 10

1. Унікальна роль Чорного моря

та його значення для Причерносорського узбережжя

Всім нам відомо, яку неоціниму роль грає Чорне море у формуванні клімату в даному регіоні – температурного режиму, опадів і т.д. Також величезне рекреаційне значення Чорного Море з його санаторіями, будинками відпочинку і туристичними базами. Крім того, навряд чи можна з точністю підрахувати багатства Чорного Морея, які воно пропонує населенню причорномор'я, – різні види риб, ракоподібні водорості, метали, уран, сіль, нафту, газ і ін.

Чорноморське узбережжя унікальне: і м'який клімат, і прекрасні ландшафти, і родючі грунти все це робить даний регіон привабливим для туристів, цінним для сільського господарства. За даними Всеукраїнського суспільства охорона природи, що збереглася уздовж Чорноморського узбережжя фісташково-ялівцеві рідколісся, а також широколистяні ліси з вкрапленнями скельного дуба унікальні не тільки для України, але і для всього Середземномор'я. У їх флористчному складі близько 60% реліктових і ендемічних видів. На схилах сопок і гряд Таманського півострова, серед суцільних розораних угідь, збереглися окремі ділянки разнотравно-злакових степів і ксерофільні асоціації напівпустинного типу. Черноморське узбережжя дельти річок Кубані і Дону, Ахтаро-грівенськая система лиманів представляють особливу цінність для збереження біорізноманітності і рибних ресурсів. Але всі ці природні багатства знаходяться зараз в зоні надзвичайно активного освоєння, причому часто без урахування їх виняткової екологічної, естетичної і рекреаційно-бальнеологічної цінності.

2. Екологічна загроза та забруднення Черного моря

Останніми роками екологічна обстановка в басейні Чорного Моря із-за технократичної діяльності людини, хижацькій експлуатації багатьма відомствами морських, водних і земельних ресурсів стала загрозливою, унікальний за своїми природно-кліматичними даними регіон приходить в занепад. У зоні надзвичайного забруднення знаходяться приморські акваторії півдня України, Прісивашье, Керченський півострів, райони Новоросійська, Поті, Батумі. Море втрачає промислове значення. Води його сильно забруднені шкідливими речовинами, зокрема нафтопродуктами, детергентами, важкими металами, господарчо-побутовими і промисловими стоками міст і підприємств. Якщо не прийняти термінові заходи, Чорне море чекає доля Аралу і Азова.

Тому основне завдання в нашій роботі – обгрунтувати роль і значення Чорного Моря для Причорноморської зони, ідентифікувати екологічні проблеми Чорного Моря з погляду нових реальностей і запропонувати пакет заходів, які гарантували б підтримку екологічної рівноваги Чорного Моря в оптимальних параметрах.

Для повноцінного виконання цієї ролі на Чорному морі повинна бути збережена екологічна рівновага. З цією метою необхідно створити належні умови в акваторії і прибережній смузі Чорного Морея

Чорне море є кінцевим приймачем більшості побутових і виробничих відходів, які з осіданнями, через річки і озера поступають в акваторію Чорного Моря. Морська вода забруднюється нафтою і нафтопродуктами, важкими металами, пестицидами, радіоізотопними і іншими шкідливими речовинами. Крім того, газоподібні токсичні речовини поступають в чорноморську воду шляхом взаємодії її з атмосферою.

Так, на півдні України, де знаходяться приморські території Одеською, Миколаївською, Херсонською областей, Севастополя, в Прісивашье і на Керченському півострові допустимі норми забруднення повітря перевищені в 20-250 разів, води в 5 – 40, грунти – 1,5 – 5,5 разу. Вельми неблагополучне положення складається в північно-західній частині Чорного Моря, в Днестровсько-буговськом і Дністровському лиманах, в районі Краснодарського побережжя і в прибережних водах Грузії, де спостерігається забруднення значних за площею акваторій нафтопродуктами, фенолами, СПАВ, пестицидами, важкими металами.

У переліку забруднювачів одне з перших місць займає свинець – елемент, який по своїх особливостями проникнення в акваторію, накопичення і перерозподіли в ній є одним з найбільш небезпечних важких металів.

Одній з головних особливостей проникнення елементу в акваторію Чорного Морея є перевага атмосферного переміщення у складі річкового стоку. Елемент активно поступає на водну поверхню. Також елемент активно поступає у складі промислових і комунальних викидів у межах побережжя.

Розташовані на березі моря хімічні заводи Одеси і Криму, металургійні підприємства Керчі, нафтоперегінні в Туапсе, Батумі і ін. майже всі свої стоки скидають в морі. У Керчі Камиш-бурунський залізорудний комбінат щорічно виливає в протоку більше 60 м3 неочищених або погано очищених стоків. У 1989 р. в Батумі відбулося більше 10 випадків аварійних скидань нафтопродуктів в морі, унаслідок чого завданий збитку на суму 1 млн. крб. Особливо складне положення затоки Сиваш, куди багатьох років поступають скидання кислотних з'єднань і інших шкідливих речовин з хімічних заводів Красноперекопська.

Учені відзначають, що 80 % всіх забруднень в морі поступають з суші. Особливу тривогу викликають аварійні скидання неочищених вод, що почастішали, в Чорне море. Так, в 1989 р. допущені крупні скидання стічних вод з міських каналізаційних споруд міст Одеси, Саки, Феодосії, Новоросійська, Анапи, Сочи. Щорічно в Одесі скидання в морі забруднених стічних вод перевищує 100 млн. м3, до Сочі – 7,2 млн. м3.

В той же час, не дивлячись на украй напружену екологічну обстановку, в багатьох приморських містах не виконуються плани водозахисного будівництва, зриваються терміни введення в експлуатацію водозахисних об'єктів. Перш за все, це є наслідком не розв'язаної до теперішнього часу проблеми розділення функцій міжгалузевого управління і господарський-галузевого використання природних ресурсів.

Абсолютно неприпустимо різке скорочення фінансування науково-дослідних робіт, що проводяться в Чорному морі, в результаті якого виникла реальна загроза втрати кваліфікованих наукових кадрів, відтоку з науки талановитої молоді, згортання експедиційних робіт.

Унаслідок сильної антропогенної дії, обумовленої переважно