Останніми роками прогресує евтрофікація і отримують розвиток тупикові форми тварин (медузи і ін.) Наголошується зміна в структурі пелагічних і донних співтовариств. Спостерігається деградація популяцій чорноморських гідробіонтів. Особливо страждають об'єкти, пов'язані з прибережною зоною. По суті, море втратило промислове значення в здобичі кефалі, скумбрії, ставриди, барабули, у декілька разів в нім скоротилася чисельність осетрових, дельфінів, камбали-калкан, керченського і дунайського оселедця, мідій, практично перестало існувати унікальне філофорне поле – поле «Зернова».

Евтрофікації, що значно виросли, і забруднення прибережних вод приводять до виникнення «червоних приливів», заморів і загибелі всього живого. У північно-західній частині такі явища виникають кожне літо, розповсюджуються на 70 % площі акваторії, зберігаючись з травня по жовтень на глибинах від 10 до 30 метрів. У окремих районах морить в 6 разів знизилася біомаса кормового зоопланктону. Наголошується вселення нового, нехарактерного для екосистеми вигляду. В даний час обгрунтовану тривогу викликає катастрофічне зростання чисельності нового вселенця – грибневика мнеміопсиса, який для риб і безхребетних на ранніх стадіях розвитку наносить додаткове екологічне потрясіння біоті Чорного Моря.

Зниження чисельності багатьох цінних в господарському відношенні риб і інших гідробіонтів в першу чергу відбилося на сировинній і економічній базі азово-чорноморських рибаків. В умовах екологічної кризи вони опиняються в найбільш важкому положенні. Зрештою, таке положення приводить до втрати продовольчих фондів, а вивільнення зайнятих і зниження рівня доходів при прогресуючій інфляції створює велику соціальну напруженість в регіоні.

Чорноморський регіон втрачає і своє рекреаційне значення. Небезпечне хімічне забруднення в курортних зонах побережжя у поєднанні із зараженістю гідробіонтів детергентами, пестицидами, важкими металами піддає небезпеці здоров'я людей.

3. Деякі необхідні заходи щодо збереження Черного моря

У числі обов'язкових і необхідних заходів – припинення скидання забруднених сточних вод підприємств чорної і кольорової металургії, хімічної промисловості, а також господарчо-побутових, сільськогосподарських дренажно-колекторних стоків; заборона з 1992 року застосування пестицидів при вирощуванні рису в межах Азово-чорноморського басейну; рішення питання про закриття нафтопереробного заводу в Батумі, який є джерелом максимального забруднення акваторії Чорного Морея нафтопродуктами. А найголовніше, вирішено розробити схеми комплексного використання і охорони природних ресурсів Чорного Моря до 2010 року і забезпечити за допомогою законодавства екологічний контроль на підприємствах басейну.

Вже зараз необхідно вживати реальні заходи як мінімум в таких напрямах.

Розробка нової екологічної концепції охорони чистоти Чорного Моря.

Гармонізація законодавства в області екологічних стандартів.

Створення єдиної системи моніторингу стану Чорного Моря.

Створення мережі очисних побудов, які зберігатимуть чистоту вод басейну Чорного Моря.

Створення міжурядового органу.

Формулювання принципово нового підходу в екологічній політиці.

Щоб створити необхідні умови для відновлення інших, слід прийняти термінові заходи, які діятимуть і забезпечать:

введення маловідхідних і безвідходних технологій;

створення сучасної екологічної інфраструктури;

штучне розведення риби і інших морських тварин;

закриття виробництв, які не відповідають основним екологічним вимоги;

безумовну екологізацію аграрного виробництва;

раціоналізацію збору сміття і переробки відходів;

створення нових санаторний-гігієнічних зон;

оптимізацію судноплавства з урахуванням екологічних вимог;

тотальну екологізацію здобичі і транспортування нафти, газу і ін.

Також необхідно відзначити, що інтерес до чорноморської проблематики проявляють не тільки країни регіону, але і учені таких країн, як США, Канада, Японія, Австралія, Колумбія і ін., що показує велику важливість проблем Чорного Морея. Росте співпраця в цій області на «національному» і «міжнародному» рівнях.

Публікації по цій темі можна віднести до таких наук як хімія, біологія, геологія, фізика, екологія. В цілому проблеми Чорного Моря виявляються виключно важливими для різних областей наукового знання і продовжують привертати до себе увагу вчених різних країн.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Белова С.В. Охрана окружающей среды. –М.: «Высшая школа», 1991.

Иванчева К., Стерва Л., Делчева К. Бібліометрічеськие показники наукової продукції з проблем чорного Морея // Наука та наукознавство. -2005. -№1. – С. 69-81

Керингтон Р. Биология моря. –Ленинград, 1966

Насєдкін Э.І., Довбиш С.М., Ксенко В.П.. Особливості надходження свинцю в акваторію Чорного морить // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. -2006. -№ 1. – С. 35-40

Новиков Ю.В. Экология, окружающая среда и человек.–М., 1998.

Плотников В.В. На перекрестках экологии, 1985.