РЕФЕРАТ
З екології на тему:
Демографічні проблеми і можливості біосфери
В XX столітті навколишнє середовище нашої планети неухильно погіршується внаслідок антропогенного впливу Люди вже не спроможні адаптуватися до цих швидких глобальних змін. Крім того, постала проблеми демографічного вибуху і обмеженості природних ресурсів та життєвого простору земної кулі.
Існує багато свідчень локальних, регіональних та глобальних змін в біосфері. Одним з найважливіших показників них змін с зростання і соціаліза-ція населення.
Протягом останніх 150 років населення Землі зростає дуже швидкими темпами. Про це свідчать факти, адже на початку нашого літочислення кількість населення Землі сягала 250 млн. осіб. Тільки близько 1830 рою вона досягла 1 млрд. осіб, у ІКУО рот вона становила 1,6 млрд. Однак у 193" році па Землі було вже більше 2 млрд. осіб, а через ЗО років (у 1960 р.) досягла 5 млрд. і вже через 15 років (1975) - 4 млрд. осіб.
Наприкінці 1999 року чисельність населення планети сягнула 6 млрд. чол., а у першій половині XXI ст., за передбаченням футурологів, наблизить-ся до 11 млрд. осіб (табл. 2 1, рис 2 1)
Отже, щорічно чисельність людей на Землі зростає, д природні ресурси, за допомогою яких можна забезпечити життя нього населення, підвищити його якість, катастрофічне зменшуються. Невпинно збільшується кількість бідних І знедолених у світі, незважаючи па темп» розвитку економіки, відбувається катастрофічне виснаження всіх природних ресурсів.
Таблиця 2.1. Чисельність населення земної кулі і споживання зв'язаного азоту згідно з приблизними підрахунками В.Н. Кудеярова (за В.А. Ковдою, 1975)
Роки | Населення, млн. осіб | Споживання білкового азоту
5000 р. до н.е. | 30 | 0,15
0 | 230 | М5
1000 | 305 | 1,50
1650 | 550 | 2,75
1800 | 952 | 4,75
1850 | -1247 | 6,23
1900 | 1656 | 8,28
1950 | 24Й5 | 12,42
1960 | 2982 | 14,91
1965 | 3289 | 16,44
1970 | 3635 | 18,17
1980 | 4456 | 22,3
1990 | 5438 | 27,2
2000 | 6495 | 32,5
Примітка. За річну норму споживання азоту на одну особу взято 5 кг (включа-ючи харчовий білок та одяг).
Нині суспільство неспроможне вирішувати не лише глобальні, але й регіональні екологічні й соціальні проблеми
Провідні вчені світу вважають, що головними заходами, які допоможуть зберегти нашу цивілізацію та біосферу, с відродження та збереження розмаї-ття природи й біоугруповань у обсягах, які забезпечують стійкість довкілля. Ми маємо прагнути до гармонізації взаємовідносин людського суспільства та І природи. А це можливо лише за умови зміни свідомості людства, вдосконалення соціоекологічного мислення.
Цей загальновживаний термін означає явище прискореного збіль-шення кількості землян у XX ст. Власне, в усі часи люди прагнули відтворити себе у нащадках і піклуватися про них. Наші предки тіль-ки тому й вижили, що робили це досить успішно.
У такій поведінці немає нічого незвичайного, і як тільки у певно-му місці і в певний час укладалися сприятливі для людей умови (як правило, розширювалася база ресурсів живлення), щоразу відбува-лося експоненціальне збільшення населення. Надлишкове мігрували для решти встановлювався (тут свою роль "відігравали" війни та епі-демії) певний стан рівноваги.
Для досягнення чисельності 1 млрд. людям потрібен був час "від Адама і Єви" до, приблизно, 1800 р. Як показує діаграма на рис. 18 наступний мільярд долався за 130 років. Це означає, що річний приріст через війни, голодування та епідемії був майже наполовину менший 1 %. І це при тому, що жінки всіх країн світу народжували по 5-10 дітей, щоправда, багато з них помирало в ранньому віці.
Все змінилося у перші десятиріччя XX ст. Хоч блок фашистських країн і розв'язав серію найкривавіших в історії людства війн, а комуністичні диктатори доклали чималих зусиль для знищення мільйонів "непридатних" для життя у "світлому майбутньому", кіль-кість землян почала швидко збільшуватися. Характер змін населення Землі починаючи з середини XX ст. принципово змінився (рис. 18). П'ятий мільярд з'явився мало не за десять років! Якщо врахувати тих, хто помер, то у середньому в 70-х роках XX ст. щосекунди народжувалося п'ять дітей.
Чи передбачали фахівці це експоненціальне зростання, яке було офіційно назване демографічним вибухом? Це спромоглися зробити пише кілька скептиків. Більшість учених всіх спеціальностей після закінчення війни 1939-1945 рр. були оптимістами. Фахівці ООН ЮНЕСКО у 1948 р. вважали, що для появи третього мільярда необхідно 60-70 років.
Життя швидко довело, що вони більше фантазували, аніж прогнозували.
5-й морд. | 12 років
1975 р. | 1987 р.
4-й млрд. | 15 років
1960 р. | 1975 р.
3-й млрд. | 30 років
1930 р. | 1960р.
2-й млрд. | 130 років
1800 р. | 1930р.
1-й млрд. | 3000000 років
-3000000 | збільшення на 0,01% щороку | 1980р.
Рис. 18. Демографічний вибух — експоненціальне розмноження землян
Спостерігається певна аналогія у природі помилковості прогнозів часу здійснення наукових відкриттів і досягнення певного рівня чисельності землян. У першому випадку несвідомо чи у пошуках пев-них вигод фахівці видавали бажане за зовсім близьку Дійсність (з погляду психології це пояснюється підсвідомим наміром "полегшити" І прискорити настання жаданої події). У другому випадку бажане також видавалося за найімовірніший варіант розвитку подій. Автори прогнозів походили з розвинених країн і мали вищу освіту. Вони міркували цілком логічно, але використовували власну систему координат, європейський чи американський варіант шкали пріоритетів потреб людини. Ці люди прекрасно знали якщо не закони синергетики (ця наука якраз формувалася), то висновки англійських економістів Т. Мальтуса (1766-1834) І Д. Рікардо (1772-1823) про
