з водяним об'єктом являє собою лінію, і площинні, вплив яких виявляється роззосереджено по площі водяного об'єкта. Прикладом крапкових джерел забруднення можуть служити випуски стічних вод із систем водовідведення чи невеликі припливи. Лінійні джерела впливу зустрічаються у виді стоку з поверхні водозбору, випусків стічних вод через спеціальний пристрій, що розсіює, (розсіяний випуск). Площинні джерела впливу: акваторії портів, стоянки маломірних моторних судів, місця донного видобутку корисних копалин — піску, гравію, нафти, газу й ін.
По тривалості впливу джерела забруднення бувають постійними, періодичними й епізодичними.
Носії забруднюючих речовин, як правило, стічні, інфільтраційні і підземні води, поворотні води зрошення і дренажні води, поверхневий стік із забрудненої території, атмосферні опади.
Джерела впливу на водяний об'єкт можуть приводити до його хімічного, фізичного і біологічного забруднення. Хімічне забруднення виявляється через наднормативний вміст речовин у поверхневих водах. Для фізичного забруднення характерне підвищення температури води за рахунок надходження у водяний об'єкт підігрітих вод (теплове забруднення) чи наявність радіонуклідів (радіоактивне забруднення). Біологічний вплив на водяний об'єкт супроводжується надходженням у нього хвороботворних мікробів, яєць гельмінтів, дрібних водоростей, дріжджових і цвілевих грибів (гідрофлорне забруднення).
Найбільш істотний внесок у забруднення водяних об'єктів вносять аллохтонні джерела, особливо антропогенного походження. Основними з них є випуски стічних вод промислових підприємств, випуски міських стічних вод, транспортні джерела забруднення і поверхневий стік із забруднених територій.
Протягом тривалого періоду випуски стічних вод промислових підприємств були самою істотною причиною забруднення водяних об'єктів. В даний час природоохоронна політика в Україні, спрямована на обмеження скидання промислових стічних вод у водяні об'єкти, аж до заборони скидання неочищених стічних вод у межах міста, трохи змінила співвідношення між різними джерелами забруднення. Більш істотну роль у забрудненні міських водяних об'єктів набув забруднений поверхневий стік з урбанізованих територій і територій промислових площадок. Разом з тим вплив промислових стічних вод на якість води водяних об'єктів як і раніше досить велике. Кількість, склад і зміст забруднюючих речовин у промислових стічних водах надзвичайно різноманітні і визначаються характером технологічних процесів, складом очисних споруджень і іншими факторами. Забруднюючі речовини в них можуть міститися в грубодисперсному стані (крупність часток більш 0,1 мм), у вигляді емульсії чи суспензії (крупність часток від 0,1 мкм до 0,1 мм), у колоїдному стані (частки крупністю від 0,001 до 0,1 мкм) чи в розчиненому виді. Інформація про кількість і склад стічних вод представляється кожним підприємством у формах державної статистичної звітності.
Міські стічні води являють собою суміш господарсько-побутових стічних вод міста і виробничих стічних вод. Звичайно вони проходять очищення на міських очисних спорудах. На відміну від промислових стічних вод господарсько-побутові мають порівняно стабільний склад. Для них характерні перевага органічних забруднюючих речовин над мінеральними (зразкове співвідношення органічних і мінеральних речовин у неочищених стічних водах складає 5:1) і стійкий температурний режим на рівні 15—20° С круглорічно. Зразковий склад господарсько-побутових міських стічних вод при різних способах очищення. Кількість міських стічних вод залежить від чисельності населення і може бути орієнтовно визначене по нормах водовідведення побутових стічних вод від житлових районів. При наявності міських очисних споруд інформація про кількість і склад міських стічних вод представляється у формах державної статистичної звітності очисних споруд. При відсутності очисних споруд для господарсько-побутових стічних вод міста чи населеного пункту кількість забруднюючих речовин у них визначається по питомих нормах на одного жителя.
Основними транспортними джерелами забруднення є наземний і водяний транспорт. Забруднюючі речовини від наземних видів транспорту надходять у водяні об'єкти з поверхневим стоком з території міста, від водяного транспорту — безпосередньо у водяний об'єкт. У процесі експлуатації кораблів у воду надходять феноли, з'єднання свинцю, ароматичні вуглеводні, основним забруднюючим речовиною є нафтопродукти.
Для маломірного флоту орієнтовно питоме надходження у воду нафтопродуктів за годину роботи двигуна і час роботи двигуна за навігаційний період можуть бути прийняті рівними 0,1 кг і 100 годин відповідно.
Література:
1. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Практикум із загальної екології.
2. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб.- К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000.-203 с.
3. Донской Н.П., Донская С.А. Основы экологии и экономика природопользования.- Мн.: УП «Технопринт», 2000.- с 308.
4. Дорогунцов С.І., Коценко К.Ф., Аблова О.К. та ін. Екологія: навчально-методичний посібник.-К.: КНЕУ,1999,-С.152.
5. Экология города: Учебник. Под ред. док. тех. наук Стольберга Ф.В.- К.: Либра, 2000.- 464с.
6. Мазур И.И., Молдаванов О.И., Шишов В.Н. Инженерная экология. Общий курс: В 2 т. Т. 1. Теоретические основы инженерной экологии: Учеб. Пособие для вузов / Под ред. И.И. Мазура.- М.: Высш. Шк., 1996.- 637 с.
7. Мазур И.И., Молдаванов О.И., Шишов В.Н. Инженерная экология. Общий курс: В 2 т. Т. 2. Справочное пособие / Под ред. И.И. Мазура.- М.: Высш. Шк., 1996.- 655 с.
8. Охрана окружающей среды: Учеб. для техн. спец. вузов / С.В. Белов, Ф.А. Козьяков, А.Ф. Козьяков и др. Под ред. С.В. Белова. 2-е изд., испр. и доп.- М.: Высш. шк., 1991.- 319 с.
9. Охрана окружающей природной среды / Под ред. Г.В. Дуганова.- К.: В. ш., 1988.- 305 с.
10. Сахаев В.Г., Щербицкий В.В. Экономика природопользования и охрана окружающей среды. - К.: Вища шк. Головное изд-во, 1987. - 263 с.
11. Топчиев А.Г. Геоэкология: географические основы природопользования. Одесса. “Астропринт”. 1996, 392 с.