на тему:

« Ліси – багатство Прикарпатського краю «

План

Вступ

1.Загальні відомості про ліс.

2. Види лісів.

3.Межі лісів

Висновок

Вступ

Актуальною на сьогодні є проблема збереження лісів. 21 березня – всесвітній день лісів, читаючи публікацію в журналі “Вісник екологічної адвокатури” безумовно погоджуємося з тим, що збереження лісів є одною з найважливіших проблем нашого часу. Людське життя немислиме без рослин, недарма їх називають зеленими друзями людини. В давнину людина майже повністю залежала від природи, але брама з рослинного світу не така вже й багата. Та згодом, з розвитком промисловості, господарської діяльності, негативний вплив людини на природу стає все помітнішим і дедалі відчутним, призводить до зміни флори. Карпатські ліси – краса України і наша проблема, їх тотальна вирубка призвела до екологічного лиха. Проблеми, які екологи висвітлили в цій сфері, в тій чи іншій мірі змусили керівництво країни змінити свій погляд і повернутися до цього питання обличчям. Все правильно, але не все так просто, варто перенестися на наш місцевий рівень. все починалося з того, коли наша організація підвела підсумки спільної районної екологічної конференції під назвою ”Земля у нас одна”, проведеної з районним відділом освіти. Читаємо виступи учасників конференції “Червона зоря”. Учитель біології Моївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Василь Лівондовський:” Чергова проблема району заліснення території району, для покращення стану справ у області прийнята програма ”Ліси Вінниччини до 2015 року”, якою передбачена висадка в районі нових насаджень загальною площею 180 га.” Учні шкіл навели приклади активної участі у практичній роботі. Вінницький державний телеканал ВДТ – 6 висвітлював успіхи лісничих господарств у цій сфері. Все так, безумовно, так скажуть багато людей – ліс потрібно берегти, відновлювати, раціонально використовувати.

Ми теж – за, але ось тут прихована одна важлива проблема. З почутих закликів до засадження лісами балок, урочищ не угідь, схилів ніхто не піднімає питання доцільності. Перед тим, як посадити ліс, необхідно провести науково – дослідницьку роботу, яка повинна включити в себе опис, вивчення флори даної території, тваринний світ, який мешкає на ній, види комах і найголовніше аналіз ґрунтів, чи може та чи інша порода дерева прожитись там. Запевняю вас, що у нас ніхто цієї роботи не проводить, а якщо робота ведеться, то не належним чином. Так прикладом цього є насадження лісу на схилах Скалопільського водосховища, з десяти саджанців дуба прижився лише один. В результаті Скалопільський схил став нагадувати ділянку посічену тракторним плугом землю, і наче встромленим в неї сухим пруттям. Без вивчення ніхто не може дати правильну оцінку скільки сотень років, може тисячоліть даний схил залишався незмінним і як наслідок на ньому оселився окремий вид комах, тварин, рослин, які можна знищити необдуманим рішенням.

Тільки науково – обґрунтований підхід до вирішення цієї проблеми дасть добрий результат гармонії людини і природи.

Карпати - найбільш лісистий регіон. Вони займають 7,4% території України, на якій зосереджено 20% лісів. Лісистість Карпат (40,2%) у 2,5 рази перевищує цей показник по країні. Тут ростуть 70 видів деревних порід і 110 чагарникових. В лісах Карпат переважають насадження смереки (41%), бука (35%), дуба (9%), ялиці (4%). Інші листяні й хвойні породи (сосна, береза, вільха, ясен, клен) займають 6% площі всіх лісів.

Карпати характеризуються великим діапазоном висот, наявністю схилів різної експозиції, ґрунтів різної потужності й родючості, мають всі передумови для формування різноманітних типів лісу. В грудах і сугрудках формуються такі групи типів: у дубових лісах - діброви і судіброви, в ялицевих - яличини і суяличини, в букових - бучини і субучини, у смерекових - смеречини і сусмеречини тощо. Наявність постійної домішки у корінних насадженнях дає можливість виділити такі типи лісу, як ялицеві діброви, ялиново-букові суяличини, якщо домішки немає, то виділяють чисті смеречини, бучини і т. п. типи лісу. Нині в Карпатах виділено понад 70 типів лісу (3. Ю. Герушинський, 1988), які для господарських цілей об'єднують (в групи, підгрупи) до 14 типів лісорослинних умов. Ми також будемо групувати типи лісу Карпат, враховуючи природні умови та гірський рельєф, і описувати їх за вертикальними поясами.

У долинах і передгір'ях Закарпаття та Прикарпаття ростуть дубові ліси. У передгірському поясі Закарпаття переважають насадження дуба звичайного й скельного. Нижня їх межа проходить на висоті 150-200 м, верхня - до 600 м над р. м. Дубові ліси мають багату рослинність. Крім дуба тут ростуть бук, граб, липа, а у вологих місцях - ясен, ільм, в'яз, берека та ін. Підлісок утворюють ліщина, свидина, бірючина звичайна, клен татарський, глід, кизил. Трав'яний покрив представлений мегатрофами: зірочником, маренкою запашною, копитняком, зеленчуком, анемоною, дріоптерисом чоловічим тощо. На глибоких свіжих і вологих ґрунтах у верхній межі поясу дубових лісів ростуть високопродуктивні буково-дубові деревостани, де бук поступово витісняє дуб. Тільки на південних схилах великої крутизни з кам'янистими ґрунтами дуб стійкіший і утворює чисті деревостани низької продуктивності (IV-V бонітетів). В таких місцях дуб скельний піднімається до 900-1000 м над р. м.

У Прикарпатті дуб звичайний росте на висоті 450-500 м над р. м. У складі дубових лісів Прикарпаття крім вказаних вище порід трапляються ялиця біла, бук, а на окремих ділянках - і смерека. Тут найбільші в Україні ділянки тису (урочища Княж-двір Коломийського держлісгоспу). У підліску немає