заокруглений. Зустрічається чудова реліктова лілейна рослина - стрептоп стеблообгортний.
Серед ялинових насаджень найбільш поширена волога ялинова су-рамінь. Вона одягає середні частини схилів (20-35°) з добре розвиненими (глибиною до 1 м) суглинковими бурими лісовими опідзоленими грунтами. Характерними чагарниками є малина, жимолость чорна і бузина червона. У трав'яному покриві - квасениця звичайна. Продуктивність цих ялинників найвища - вони належать до І і II бонітету. Запас деревини в насадженнях 130-150 років досягає 1000 м^/га. Природне відновлення добре. При розведенні лісових культур доцільно, крім ялини, вводити смереку, бук, явір і модрину сибірську.
На північно-західних схилах чисті ялинники змінюються ялиново-смерековими лісостоями.
На більш пологих (15-25°) теплих і сухих південно-західних схилах росте свіжа буково-смереково-ялинова сурамінь з густим підліском і травостоєм. Рівні і ввігнуті схили з близьким заляганням ґрунтових вод покриті сирою смереково-ялиновою сураменню. Рідкий підлісок утворений сілезькою і козячою вербами; великі площі вистелені зеленими мохами і сфагнумом. Насадження низької якості - III бонітету.
3.ВЕРХНЯ МЕЖА ЛІСУ
Верхня термічна межа поширення деревної рослинності в найбільш високих масивах Чорногори, Свидовця і Полонинського хребта лежить на схилах південної і західної експозицій на висоті 1650-1700 м. На північних і східних схилах межа знижується до висоти 1500-1550 м. Дерева на цих висотах пригнічені, їм не вистачає тепла. Тут на верхній термічній межі лісу розвивається неширока (до 20 м) смуга зрідженого і чахлого ялинового рідколісся і криволісся, що чергується з густими труднопрохідними заростями гірської сосни-стелючки. Поширені дерева-карлики висотою 5-7 м з тонкими (10-12 см), примхливо зігнутими і покрученими стовбурами та деформованою прапоровидною формою крон. Це сира зеленомохова ялинова рамінь.
Верхня термічна межа поширення деревної рослинності в багатьох місцях різко змінена і знижена. Дерева відступають вниз під натиском сильних гірських вітрів. Найбільшої сили (30 м/сек) вони досягають на гребенях хребтів і перевалах. Здуваючи і переносячи сніг, вітри сприяють утворенню снігових лавин. Вітри і лавини завдають величезної шкоди, знищуючи ліси на великих масивах. Так, у 1958 р. в Івано-Франківській і Закарпатській областях вони знищили 3 тис. за лісу. Сильні вітри знижують верхню термічну межу поширення деревної рослинності настільки, що на багатьох хребтах вона лежить у межах мішаних, хвойно-широколистих лісів на висоті 1200-1300 м, а іноді - 1100 м. У таких випадках до верхньої межі деревної рослинності знизу підступає не тільки ялина, а й бук. Такий тип лісу називається буковим криволіссям.
На крутих схилах і скелях Горган, Чорногори та інших масивів на висоті 1200-1550 м простежується едафічна межа лісу - різкий контакт високостовбурних деревостоїв з кам'яними розсипищами, глиби яких затягнуті лише плівкою лишайників.
У багатьох місцях Карпат сучасна верхня межа лісу є утворенням не природним, а штучним, її положення зумовлене багатовіковою господарською діяльністю людини. Вирубка і спалювання лісів, беззмінний випас худоби сприяли зниженню верхньої межі лісу і розвитку в типово "лісових" висотах вторинних луків - строкатих царинок. Ступінь вторгнення людини в лісові масиви окремих частин Українських Карпат різний. Тому конфігурація сучасної верхньої межі лісу досить химерна. На деяких хребтах ця межа, порівняно з природною кліматичною межею, опущена на 300-400 м. Особливо дуже видозмінена і знижена межа в здавна густо заселених низькогір'ях Бескидів, Верховинських і Вулканічних Карпат, де вона проходить на висоті 1200-1100 і навіть 1000 м в смузі букових і хвойно-широколистих лісів. Низько вона лежить і в масиві Свидовець. Тут висока зімкнута стіна букового і ялинового лісу різко, без перехідної смуги рідколісся, змінюється безкрайніми полонинами. У Чорногорі, Рахівському масиві і Горганах, пізніше освоєних людиною, верхня межа лісу нерідко збігається із своєю природною кліматичною межею.
Верхня межа лісу непостійна. Вона змінюється залежно від зміни oкліматичних умов і впливу людини.
Висновок
ІІ.Відомості про моє імя
Роман (лат. — «римлянин»)
Внешне спокоен и рассудителен, но непредсказуем в своем поведении. При сравнительно хорошем здоровье, может быть расположен к диатезу и заболеваниям нервной системы. Следует следить за органами пищеварения, беречь ребенка от травматизма. Ему нравятся виды спорта, связанные с риском: борьба, каратэ, регби, бокс, однако не следует поощрять его увлечения. Роман и без того склонен к проявлению садизма и жестокости. Существует много других видов спорта, где он сможет проявить свои бойцовские качества.
Роман надежен в деле. Приобретая опыт, настойчиво идет к своему идеалу; предъявляя ультиматум, способен удивлять. Всегда убежден в своей правоте. Обстоятельства мало влияют на его точку зрения и поведение. Часто он оказывается своим среди чужих, и наоборот. Любит вкусно и плотно поесть, хорошо выпить. Обольститель женщин. Роман непредсказуемый человек; обладает талантом убеждать людей, которые поддаются влиянию. Он настолько рассудителен, что порой становится нудным и утомительным. Очень организован и терпелив, иногда даже опасен в своем удивительном терпении. Создается впечатление, что это затишье перед грандиозным скандалом. Никогда не забывает нанесенных ему обид. Не поддается ничьему влиянию. Объективен в суждениях. Делу отдается целиком, но только тогда, когда видит для себя реальную выгоду. Его самоуверенность безгранична, своего рода фанатизм. Под маской безразличия к происходящему скрывается бешеная натура. Склонен со скрытым удовольствием следить за неудачами других, и особенно соперников. Реакция на все настолько интенсивная и наполненная определенным подтекстом, что приводит окружающих в замешательство. Находит определенную самореализацию в работе, но за хорошую плату. Охотно исследует то, что не знают другие. Может стать непревзойденным разведчиком, агитатором, фанатом-полицейским, политиком. Обладает отличной интуицией,