Українські ботаніки пер-шими в світі поставили питання про необхідність охорони рослинних угруповань та розробили методологічну основу їхньої реєстрації у Зеленій книзі. Перший список рідкісних рослинних угруповань Карпат, які потребують охоро-ни, був надрукований у 1977 році, а перша Зелена книга України була видана в 1987 році.

Зелена книга України виділяє як рідкісні та зникаючі ценози (всього - 127), що потребують охорони, так і типові ценози різного рангу. Серед них лісових угруповань - 51, степових - 26, лугових - 16, водних - 16, болотних - 12 та чагарникових - 5. Охорона рідкісних ценозів може здійснюватися тільки як частин відповідних екосистем та ділянок біосфери. 

Заповідна справа 

Найефективнішим засобом охорони біорізноманіття унікальних та типових природних комплексів є заповідання.

Організаційно-правові основи ведення заповідної справи визначено Зако-ном України «Про природно-заповідний фонд України» та актами законодав-ства, прийнятими відповідно до нього.

Природно-заповідний фонд України розглядається як складова частина світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною, і включає 6721 територію та об'єкти загальною площею 2504,5 тис. га, що становить 4,07% площі України (дані 1999 року).  

Склад природно-заповідного фонду України відображений у таблиці 1 та 2.

Структура природно-заповідного фонду України

(станом на 1.10.1999 р.)  

Категорія   |

Кількість   |

Площа

(га) | % від

загальної

площі ПЗФ | % від

території

України

Заповідники:  |

20  |

387419,6  |

15,50  |

0,64 

Біосферні:  |

4  |

226718,9  |

9,10  |

0,37 

Природні:  |

16  |

160700,7  |

6,40  |

0,27 

Національні природні парки: | 11  |

599509,0 | 23,90 | 0,93

Заказники:  |

2372  |

991719,2  |

39,60  |

1.74 

Загальнодержавного значення:  |

281  |

344811,1  |

13,80  |

0,60 

Місцевого значення:  |

2091  |

646908,1  |

25,80  |

1,14 

Пам'ятки природи:  |

2963  |

20558,2  |

0,80  |

0,030 

Загальнодержавного значення:  |

132  |

5741,6  |

0,20  |

0,009 

Місцевого значення:  |

2831  |

14816,6  |

0,60  |

0,021 

Ботанічні сади:  |

22  |

2020,1  |

0,080  |

0,0033 

Загальнодержавного значення:  |

17  |

1928,5  |

0,078  |

0,0032 

Місцевого значення:  |

5  |

91,6  |

0,002  |

0,0001 

Зоологічні парки:  |

12  |

432,1  |

0,02  |

0,00007 

Загальнодержавного значення:  |

7  |

119,6  |

0,005  |

0,00002 

Місцевого значення:  |

5  |

312,5  |

0,015  |

0,00005 

Дендрологічні парки:  |

34  |

1415,6  |

0,057  |

0,0023 

Загальнодержавного значення:  |

19  |

1339,0  |

0,05  |

0,0022 

Місцевого значення:  |

15  |

76,6  |

0,007  |

0,0001 

Парки пам'ятки садово-паркового мистецтва:     |

514 |

12159,6  |

0,50  |

0,020   

Загальнодержавного значення:  |

88  |

4674,9  |

0,20  |

0,008 

Місцевого значення:  |

426  |

7484  |

0,30  |

0,012 

Регіональні ландшафтні парки | 27 | 410760,1 | 18,40 | 0,68

Заповідні урочища:  |

746  |

78578,7  |

3,10  |

0,13 

ВСЬОГО:  |

6721  |

2504572,2  |

100  |

4,07 

Загальнодержавного значення  |

575  |

1345543,3  |

53,4  |

2,19 

Місцевого значення: | 6146 | 1159028,9 | 46,6 | 1,88  

У відповідності до Закону «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду належать:

?       природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні запові-дники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказни-ки, пам'ятки природи, заповідні урочища;

?       штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва. 

Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення. 

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об'єктів, що оголошуються заказниками чи пам'ятками природи мети і необхідного режиму охорони:

?       заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;

?       пам'ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні. 

Концепція розвитку заповідної справи України передбачає зростання її суспільного значення для держави та народу, оптимізацію і розширення системи територій та об'єктів природно-заповідного фонду з метою забезпе-чення охорони біологічного різноманіття, типових та унікальних ландшафтів України, сприяння підтриманню екологічної рівноваги на її території, зміцнен-ня бази для проведення моніторингу навколишнього природного середовища, наукових досліджень, екологічного та патріотичного виховання громадян. 

Станом на 01.06.2002 року Хмельницька область займає перше місце в Україні за площею заповідних територій (455 об’єктів, площею 304299, 53 га., що становить 14,8 % від загальної площі земель області).

Найбільшими природоохоронними територіями Хмельниччини є національний природний парк “Подільські Товтри”, регіональний ландшафтний парк “Мальованка”.

Охорона генофонду методом біотехнологій 

Види живих істот можуть охоронятися методом біотехнологій. Тут існує два основних прийоми:

1. Збереження сперми, ембріонів або ДНК в стані глибокого охолодження. У рослин може зберігатися насіння. Така технологія глибокого заморожування сперми, яйцеклітин та ембріонів в рідкому азоті була розроблена ще в 60-ті роки. Ембріони можна потім імплантувати в матку особин близьких видів та отримати потрібні особини в бажаній кількості. Так, на Кубанській станції Інституту рослинництва ім. Н.І.Вавілова під землею при постійній температурі +4,5°С зберігається більше 400 зразків насіння. У ФРН із 1985 року створюється банк взірців навколишнього середовища, що зберігаються при температурі рідкого азоту.

2. Трансплантація ембріонів рідкісних тварин, популяції яких стали такими малими, що в них не вистачає самиць для виношування потомства.

Спеціальною формою охорони природи є переселення рослин, птахів та ссавців. Використовують два способи: акліматизацію та реакліматизацію.

Акліматизація - це процес переселення рослин та тварин в нові умови існування.

Реакліматизація - переселення видів на ті території, де вони жили раніше, але потім були знищені. Прикладом успішної реакліматизації є відновлення популяцій бобрів на території України. У період із 1973 року в США, Австралії та Канаді було проведено переселення 93 видів тварин у нові місця. 

2. Рівень замкненості біохімічних циклів

Атмосфера газова оболонка Землі, формування якої відбувалось в результаті геологічної еволюції і безперервної діяльності живих організмів. Склад сучасної атмосфери знаходиться в стані динамічної рівноваги, яка підтримується живими організмами, Світовим океаном, геохімічними явищами як природного, так і антропогенного походження глобального масштабу.

Атмосфера ділиться та три основні частини: нижню тропосферу; середню стратосферу і верхню іоносферу.

Тропосфера характеризується наступними параметрами: