Проте скорочення біоти відбувається не лише з точки зору її багатоманітності, а й у кількісних вимірах багатьох її складових частин. Особливо помітно це на прикладі лісів планети. За всю історію людства, але переважно за останнє сторіччя, було вирубано майже 2/3 лісів. У багатьох регіонах індустріально розвинутих країн природні ліси знищені практично безповоротно. Зараз відбувається інтенсивне скорочення площ лісів російського Сибіру та тропічної зони планети, які образно називають «легенями» Землі за їх роль у забезпеченні процесів вироблення кисню. Щорічно в світі площа лісів скорочується більш ніж на 14 млн га гектарів внаслідок того, що темпи вирубування значно випереджають темпи насадження.

Скорочення площі лісів як однієї з складових наслідків людської діяльності, в комплексі з іншими, призводить до значних змін в атмосфері Землі. Внаслідок скорочення зеленої маси планети та інтенсивної промислової діяльності з 1959 р. по 1985 р. кількість вуглекислого газу зросла на 9 %. У той же час продовжується процес зменшення кількості атмосферного кисню: за деякими підрахунками в результаті спалювання щорічно зв'язується понад 20 млрд тонн кисню.

Вуглекислий газ, основний продукт процесів горіння, накопичуючись в атмосфері, призводить до так званого «парникового ефекту», пропускаючи до поверхні планети космічне проміння і затримуючи їх відбивання в навколоземній"! простір. А. Гор відзначає, що на кінець XX ст. концентрація вуглекислого газу та інших теплопоглинаючих молекул з часу Другої світової війни зросла майже на 25 % і створила всесвітню загрозу здатності Землі регулювати кількість сонячного тепла, що утримується в атмосфері.

Безпосереднім результатом таких змін буде підвищення середньорічної температури Землі, танення арктичної та антарктичної криги і підняття на кілька десятків метрів рівня Світового Океану та зникнення з поверхні планети багатьох приморських міст та цілих країн. Згідно з останніми даними, до кінця 2010 р. очікується глобальне потепління атмосфери планети на 1,5-3,5 градуси, якщо й надалі в повітря вики-датиметься така кількість вуглекислого газу. Вражаючий факт навів американський вчений з центру досліджень Антарктики. Він спостерігав, як від білого шельфу Південного полюса відламалася снігова гора, вдвічі більша за площею від Люк-сембургу. За даними норвезьких гляціологів, з 1978 р. по 1997 р. площа льодового покриву в усьому арктичному морі зменшилась на п'ять відсотків. З 1960 р. постійно підвищується температура на Алясці, північному заході Канади і в Сибіру.

Глобальне потепління клімату може стати однією з найбільших екологічних катастроф XXI ст. Правда дещо гальмує цей процес ще один з наслідків індустріальної діяльності людства - запилення атмосфери, яке перешкоджає доступу до поверхні планети сонячного проміння і призводить до її охолодження. Запиленість атмосфери за останні 50 років зросла на 70 %. Однак процеси парникового ефекту та запи-леності атмосфери не компенсують один одного. Крім того змінюється спектр проміння, що досягає поверхні планети. Інтенсивне застосування в промисловості в другій половині XX ст. газів фреонів призвело до зменшення кількості озону (триатомна молекула кисню), який захищає все живе від жорсткого рентгенівського випромінювання космосу. Промис-лові викиди в атмосферу окислів сірки та азоту призводять до збільшення кількості кислотних дощів і як наслідок - до подальшого погіршення структури ґрунтів, висихання лісів та отруєння поверхневих вод.

Тривогу викликає стан повітря в багатьох районах України. Аналіз даних досліджень, проведених спеціалістами Держкомгідромету в період з 1981 р. по 1993 р. дозволив установити, що найвищий рівень забруднення повітря у містах, які є центрами чорної металургії - Донецьку, Маріуполі, Макіївці, що нази-ваються вченими зоною «надзвичайної екологічної ситуації і навіть екологічного лиха». Далі за рівнем забруднення повітря йдуть Алчевськ, Єнакієве, Горлівка, Дзержинськ. У цих містах концентрація вуглеводню, бензолу, фенолу, окислів азоту, аміаку та ряду інших небезпечних для життя і здоров'я людини речовин перевищує допустимий рівень у 10-15 разів.

Надзвичайно забрудненим є також повітря і в промислових містах з великими комплексами машинобудування та енер-гетики. Так, у Луганську і Слов'янську середньорічна концен-трація бензопірену, фенолу, формальдегіду, фтористого водню перевищують норму в 1,5-9 разів. У містах з переважанням хімічної промисловості - Сіверськодонецьку, Рубіжному, Лисичанську - перевищення в атмосфері формальдегіду, фенолу, аміаку та хлораніліну перевищує від 1,5 до 8 разів допустимі норми. Криза останніх років, різке падіння вироб-ництва промислової продукції дещо знизили загальний об'єм викидів шкідливих речовин в атмосферу, однак до суттєвого покращання ситуації не призвели, оскільки основні причини забруднення не були усунуті.

Одним з найбільших факторів забруднення атмосферного повітря є автомобільний транспорт. За підрахунками вчених, кожен автомобіль при згоранні 1 кх бензину використовує 15 кг повітря, з них - 5,5 кг кисню. При згорянні однієї тонн пального в атмосферу потрапляє 200 кг окису вуглецю, що є одним з головних факторів «розігрівання» атмосфери та виникнення так званого «парникового ефекту».

Гідросфера Землі також піддається надвеликим антропо-генним навантаженням. Великою проблемою є забезпечення населення планети якісною питною водою, оскільки саме її відсутність є однією з головних причин більшості людських хвороб. При цьому варто звернути увагу на те, що 99 % води нашої планети є солоними і лише 1 % - прісна вода. За оцінками міжнародних експертних організацій, попит на прісну воду з 1950 р. по 2000 р. зріс у три рази, а до 2050 зросте ще у два рази.

Генеральний секретар ООН Бутрос Галі у посланні до учасників міжнародної конференції з проблем дефіциту питної води, яка відбулася в березні